Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9050/25
Провадження № 2/711/3950/25
про залишення позовної заяви без руху
06.10.2025 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами № 2107856794211 від 19.03.2021, № 2107836650432 від 19.03.2021, № 2003507 від 28.03.2021, в розмірі 54432 грн. 02 коп. Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., а також понесені витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн. 00 коп.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом третім частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як зазначено у частинах 1, 4 та 5 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, до позовної заяви додано платіжний документ № 0533930025 від 01.07.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. (платник - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»; призначення платежу - 101 42640371; Суд. збір за позовом ТОВ Факторинг Партнерс до ОСОБА_1 ; Придніпровський районний суд м. Черкаси).
За приписами статті 9 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вказаних вище вимог, суддею перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжним документом № 0533930025 від 01.07.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. та встановлено, що означений платіжний документ надавався як доказ сплати судового збору за подання до суду позову у справі № 711/6163/25 за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вказана інформація підтверджується відомостями, які наявні в обліково-статистичній картці на цивільну справу № 711/6163/25 за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, щодо сплати судового збору, а також безпосередньо в ухвалі суду від 08.07.2025 у справі № 711/6163/25.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.07.2025 у справі № 711/6163/25 позовну заяву ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено повернуто позивачу, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте, Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (п.п. 4 п. 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень, ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив повернув позивачу. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута позивачу.
Отже, платіжний документ № 0533930025 від 01.07.2025 на суму 2422 грн. 40 коп. не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі в цій справі, оскільки судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
Крім того, при вивченні змісту позовної заяви, встановлено, що позивачем заявлено три позовні вимоги, зокрема про стягнення заборгованості за трьома окремими, не пов'язаними між собою договорами, а саме: за договором № 2107856794211 від 19.03.2021 в розмірі 26933 грн. 76 коп.; № 2107836650432 від 19.03.2021 в розмірі 18516 грн. 96 коп.; № 2003507 від 28.03.2021 в розмірі 8981 грн. 30 коп. Крім того, слід звернути увагу й на те, що підстави виникнення кредитних (позичкових) правовідносин є різними.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України № 3674-VІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та п.п. 12, 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у частині, що не суперечить нормам чинного цивільного процесуального законодавства, - у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому, судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Статтею сьомою Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 гривень.
Оскільки, позивачем подано позовну заяву до суду у поточному році (30.09.2025), то йому необхідно сплатити судовий збір, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», із врахуванням характеру позовних вимог, їх кількості (три окремі позовні вимоги майнового характеру, які не пов'язані між собою, є самостійними, не похідними одна від одної, обставини для з'ясування є різними), ціни позову та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2025 становить 3028 грн. 00 коп., тобто - 7267 грн. 20 коп. (2422 грн. 40 коп. ? 3 = 7267 грн. 20 коп.), за умови подання до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З актуальними реквізитами для сплати вказаної суми судового збору позивач може ознайомитися на офіційному веб-сайті Придніпровського районного суду м. Черкаси за покликанням https://pp.ck.court.gov.ua/sud2314/.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та надати до суду документальні підтвердження щодо належної сплати судового збору задля дотримання всіх вказаних вище вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 19, 58-62, 174-177, 185, 258-261 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані в ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.10.2025.
Суддя: С. М. Позарецька