Справа № 711/8371/25
Номер провадження 3/711/2372/25
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , військовослужбовця, ІПН НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
04.09.2025 близько 16 год. 00 хв. Ґоґуа З., перебуваючи за адресою м. Черкаси, перехрестя вул. Новопречистенської та бульв. Шевченка, ударом кулака пошкодив переднє праве водійське скло автомобіля «AUDI Q7», чим вчинив дрібне хуліганство та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Ґоґуа З. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Захисник Ґоґуа З. адвокат Дон В.О. в судовому засіданні пояснив, що Ґоґуа З. не може з'явитись до суду, оскільки він проходить військову службу та приймає активну участь у захисті України, про розгляд справи він повідомлений, просив проводити без нього, вину не визнав. Зазначив, що ОСОБА_2 є дружиною Ґоґуа З. та матір'ю 2 дітей. Батько дітей ОСОБА_3 забрав без попередження дочку, яка перебувала в школі, на зв'язок вона не виходила, тому дружина його повідомила і він вирішив вжити заходів до її пошуку. Пізніше дізналися, що дівчинка вже була вдома у батька. З приводу вчинених дій Ґоґуа З., зазначених в протоколі зазначив, що коли він дізнався де дівчинка то зустрівся з її батьком ОСОБА_4 , раніше вони не спілкувались і ніяких стосунків не підтримували. Вчинив він так, щоб пересвідчитись, що дівчинки немає в автомобілі, тому що дружина дуже хвилювалась за доньку, оскільки батько її забрав без попередження. Вважає, що в діях Ґоґуа З. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки на відеозаписі неможливо чітко розібрати чи дійсно Ґоґуа З. розбив скло автомобіля. Щодо клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 про направлення матеріалів органу досудового розслідування для відкриття кримінального провадження стосовно Ґоґуа З. зазначив, що жодного свідка чи потерпілої особи, крім ОСОБА_2 , в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, тому вважає його не обґрунтованим і просив відмовити в його задоволенні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.
В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Кравцов В.Ю, підтримав своє клопотання, яке подав до початку судового засідання, в якому зазначив, що з відеозапису події, який знаходиться матеріалах справи та пояснень ОСОБА_5 : Ґоґуа Зураб, керуючи автомобілем з порушенням правил дорожнього руху, непередбачувано і зухвало виїхав на пішохідний перехід на зустрічній смузі руху, що реально могло спричинити дорожньо-транспортну пригоду за участі інших транспортних засобів та/або пішоходів. Ґоґуа Зураб, несподівано і зухвало виїхавши на пішохідний перехід, ледь не здійснив наїзд на чоловіка, який рухався на пішохідному переході на зелене світло світлофору, що могло спричинити тяжкі наслідки для здоров'я цього громадянина. Ґоґуа Зураб з особливою зухвалістю заблокував рух автомобілю Audi Q7 і розбив переднє ліве його скло. При цьому Ґоґуа ОСОБА_6 виражався нецензурною лайкою і погрожував фізичною розправою водію цього авто - ОСОБА_7 . Вищеперераховані події були вчинені вдень, у громадському місці і супроводжувались винятковим цинізмом: за участі неповнолітньої особи і в присутності інших перехожих громадян (покази свідка ОСОБА_8 , які вона надала співробітникам поліції). Частиною 1 ст. 296 Кримінального кодексу України передбачено, що хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом є злочином. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 « Про судову практику у справах про хуліганство» за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось знищенням чи пошкодженням майна. Просить матеріали справи про вчинення Ґоґуа З. адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП передати прокурору або органу досудового розслідування, оскільки Ґоґуа З. погрожував ОСОБА_9 , але вони не звертались до органу поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки на даний час ще не вирішена справа про притягнення Ґоґуа З. до адміністративної відповідальності, а особа не може бути притягнута двічі до відповідальності за одне і те саме правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши адвокатів Дона В.О. та ОСОБА_10 , суддя приходить до наступних висновків.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, законодавець передбачає, що інші дії порушили, а не могли порушити громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями.
Нецензурна лайка у громадських місцях - це найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Образливе ставлення до громадян - це докучлива поведінка, пов'язана з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, такі як хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля. Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні.
Крім того, законодавець визначив форму вчинення адміністративного правопорушення як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо. Вказаний перелік не є вичерпним та може бути розширений з врахування конкретних обставин та поведінки порушника.
Крім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
У законодавстві України поняття «громадське місце» визначене у ст. 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», відповідно до якої громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
З рапорту дільничого офіцера від 09.09.2025 вбачається, що 04.09.2025 до ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшло звернення від ОСОБА_3 з приводу хуліганських дій невідомої особи, а саме пошкодження авто. В ході проведення перевірки було встановлено, що 04.09.2025 близько 16.00 год. за адресою м. Черкаси, перехрестя бульв. Шевченка та вул. Новопричистенської Ґоґуа Зураб ударом кулака пошкодив вікно автомобіля «AUDI Q7», д.н.з. НОМЕР_2 . Стосовно ОСОБА_11 було складено протокол за ст. 173 КУпАП.
З електронного рапорту слідує, що на номер 102 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що 04.09.2025 о 16.08 на перехресті вул. Новопречистенської щойно з авто вийшов чоловік його колишньої дружини і намагався вчинити бійку, вдарив по лобовому склу авто заявника («AUDI Q7» д/н НОМЕР_3 ) кулаком вибивши його. Кривдник поїхав в сторону вул. Гоголя на автомобілі Ніссан Мурано, чорного кольору. Прибувши за вказаною адресою заявник ОСОБА_3 повідомив, що чоловік колишньої дружини Ґоґуа Юлії - Ґоґуа Зураб розбив ліве переднє вікно автомобіля заявника «AUDI Q7» д.н.з. НОМЕР_3 , після чого сів у автомобіль NISSAN MURANO, чорного кольору та поїхав у невідомому напрямку. Про дану подію повідомлено чергового ЧРУП та викликано СОГ, відібрано пояснення у заявника та свідка ОСОБА_8 .. На місці події присутні камери відеоспостереження «Безпечне місто», БУК 472428.
Також вина Ґоґуа З. у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: письмовими поясненнями Ґоґуа З. від 04.09.2025; копією фототаблиці зображень до протоколу ОМП від 04.09.2025; копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ та відеозаписом.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 , який відповідно до електронного рапорту є заявником про правопорушення вчинене Ґоґуа З., вбачається, що 04.09.2025 року близько 16:00 він рухався автомобілем «AUDI Q7» д/н НОМЕР_3 вулицею Новопречистенська в напрямку бульвару Шевченка. Перед перехрестям він зупинився на червоний сигнал світлофору на стоп-лінії прямо перед пішохідним переходом. Раптом на зустріч йому під?їхав автомобіль чорного кольору «Nissan» д/н НОМЕР_4 і зупинився на пішохідному переході за 1 метр до його автомобіля. З цього автомобіля вийшло 2 особи: невідомий йому чоловік на вигляд приблизно 40 років і його син ОСОБА_12 , 2009 року народження. Чоловік був агресивно налаштований і підійшовши до дверей його автомобіля наказав вийти з нього. Після того, як він відмовився, розмовляючи через напіввідкрите вікно з ним, він вимагав відкрити вікно повністю, намагаючись вдарити. Після його відмови відкрити вікно, він наніс удар кулаком по вікну і розбив його. Ці дії чоловік супроводжував нецензурною лайкою і погрозами його життю і здоров?ю. Після чого, він повернувся до свого автомобіля і поїхав у невідомому напрямку. Під час викладених ним подій був присутній його неповнолітній син - ОСОБА_12 , 2009 року народження. Свої первісні покази він надав співробітникам поліції. Вважає, що метою цього протиправного діяння була фізична розправа над ним.
Суддею переглянутий відеозапис, приєднаний до матеріалів справи, на якому зафіксований факт вчинення Ґоґуа З. адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вказані докази доводять, що Ґоґуа З. в громадському місці висловлювався нецензурною лайкою, пошкодив чуже майно, а саме розбив скло в автомобілі, вчинив такі дії без будь-якого приводу, тобто з хуліганських мотивів, та які утворюють склад адмінправопорушення.
Щодо клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 адвоката Кравцова В.Ю. про направлення матеріалів стосовно Ґоґуа З. прокурору або органу досудового розслідування для відкриття кримінального провадження, оскільки останній грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та пошкодженням майна, суд зазначає, що вважає його необгрунтованим та не вбачає для цього достатніх підстав.
Суд критично оцінює позицію захисника Дона В.О. щодо відсутності в діях Ґоґуа З. складу інкрімінованого адміністартивного правопорушення через низьку якість відео, на якому не видно чітко, як останній розбиває скло в автомобілі, та розцінює їх як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та є достатніми для прийняття рішення про наявність у діях Ґоґуа З. складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність Ґоґуа З. обставин суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який задовільно характеризується за місцем служби та відповідно до характеристики з місця проживання, ступеня його вини, відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність Ґоґуа З., суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ст. 173 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із Ґоґуа З. на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 280,283,284 КУпАП,
Визнати Ґоґуа ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
Стягнути з Ґоґуа Зураба на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т. О. Комплєктова