Справа № 699/1459/25
Номер провадження № 3/699/644/25
13.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко Мангишлацької області Казахстан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з Відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2025 серії ВАБ № 996371 (далі - протокол).
З проколу вбачається, що 28.08.2025 о 22:29 год гр ОСОБА_1 , перебуваючи під адміністративним наглядом, був відсутній за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив пункт 1 резолютивної частини ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду від 20.03.2025.
Дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколі, кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Адміністративний матеріал, крім протоколу, містить роздруківку електронного рапорту щодо перевірки ОСОБА_1 за місцем проживання; письмові пояснення ОСОБА_1 , за змістом яких на час перевірки він був вдома, а його тефон зламався; копію паспорта і картки платника податків ОСОБА_1 ; копію ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20.03.2025 по справі № 699/830/17 про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду; копію письмового зобов'язання ОСОБА_1 ; відеозапис.
Інших доказів адміністративний матеріал не містить.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що на час перевірки спав та не чув, що поліцейські його кличуть.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Згідно з п. 2 ст. 278 КУпАП, одним з питань, яке вирішує суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, є питання щодо правильності складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 порушення правил адміністративного нагляду був виявлений 28.08.2025, проте протокол складено лише 09.09.2025. З огляду на це суд дійшов висновку про недотримання уповноваженою особою встановленого порядку складання протоколу, а саме допущення порушення строку його складання.
Суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Частина 1 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що на ОСОБА_1 протягом року накладалося адміністративне стягнення за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Також з долученого до справи відеозапису вбачається, що поліцейські о 22.19 год 28.08.2025 перевіряли перебування ОСОБА_1 за адресою проживання по АДРЕСА_1 . Поліцейські стукали у ворота, але з будинку ніхто не вийшов. Також поліцейський телефонував ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 , однак на дзвінок не відповіли.
Проте, ОСОБА_1 стверджував, що на час перевірки він спав, а наданим відеозаписом його пояснення не спростовані. Крім того, номер телефону ОСОБА_1 , на який йому телефонував поліцейський, не відповідає його номеру телефону, що наявний у матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №524/4668/17.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати ані фактичні обставини, ані кваліфікацію, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національною судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Направлений на розгляд суду адміністративний матеріал не містить відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.
Ураховуючи наведений судом аналіз положень закону та наданих доказів, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а отже з цих підстав провадження у справі слід закрити на підставі ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 187, 247, 283-284 КУпАП, суддя
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення від 09.09.2025 серії ВАБ № 996371 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шевченко Мангишлацької області Казахстан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Літвінова Г.М.