Справа № 699/1722/24
Номер провадження № 1-кп/699/48/25
15.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією кримінальне провадження № 12024250360001322
за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Журавка Городищенського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, працюючого мерчендайзером в магазині «Fozzy», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 01 жовтня 2024 року о 14 годині 00 хвилин проник на огороджену територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_6 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, про введення на території України правового режиму воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовженого, а востаннє Указом Президента України № 469/2024 від 23 липня 2024 року з 12.08.2024 на строк 90 діб, підійшов до приміщення літньої кухні, біля якої знаходився кухонний стіл з якого шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «Redmi Note 11».
Цими діями ОСОБА_4 згідно з висновком судової-товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-24/14711-ТВ від 17.10.2024 завдав матеріальну шкоду ОСОБА_6 на суму 4796,31 грн.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище та вчинене в умовах воєнного стану.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Обсяг доказів
Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, установлених в обвинувальному акті. Суд поставив на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
З'ясувавши думки учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів сторони обвинувачення (щодо реєстрації кримінального провадження, речових доказів, процесуальних витрат та характеризуючих обвинуваченого доказів), дослідженням досудової доповіді.
2.2. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини, а саме час, місце, спосіб, мотиви вчинення ним інкримінованих правопорушень. Повідомив, що на момент вчинення правопорушення перебував у пригніченому стані через сварку із своєю співмешканкою. Викрадення не планував. Після приїзду поліції злякався та зразу не зізнався. На четвертий день сам зізнався потерпілому у викраденні та віддав викрадений телефон.
У вчиненому щиро кається. Повідомив, що йому дуже соромно, негативно ставиться до свого вчинку. Обвинувачений попросив вибачення у потерпілого. Останній на нього зла не тримає.
2.3. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається, що 05.10.2024 на підставі рапорту старшого оперуповноваженого СКП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_7 , було зареєстровано кримінальне провадження № 12024250360001322 за ч. 4 ст. 185 КК України про факт викрадення телефона у потерпілого.
З розписки потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що раніше викрадений у нього мобільний телефон марки «Redmi Note 11», є речовими доказами та переданий йому на відповідальне зберігання.
З обвинувального акта вбачається, що завдану шкоду обвинувачений потерпілому відшкодував у повному обсязі.
2.4. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.
До матеріалів справи надано характеристику з місця проживання обвинуваченого, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , за місцем реєстрації характеризується нейтрально.
Звенигородський районний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області на підставі ухвали суду склав досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку, зазначеному у досудовій доповіді, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
На думку органу пробації, у разі прийняття судом рішення про звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, доцільним буде крім обов'язків, передбаченим ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
2.5. Позиція потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, у якій просив судовий розгляд здійснювати без його участі. Зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, не наполягає на суворому покаранні.
2.6.Висновки щодо доведеності винуватості.
Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
З огляду на викладене суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, а саме здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У обвинувальному акті зазначено, що обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди в повному обсязі.
Ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, його позицію щодо визнання винуватості, надання ним викривальних щодо себе показань як на стадії досудового розслідування так і в суді, беручи до уваги критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, а також відшкодування ним завданих збитків у повному розмірі, необхідно дійти висновку про наявність вищевказаних обставин.
У обвинувальному акті зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудового розслідування не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відноситься до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, бере до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд урахував позицію обвинуваченого щодо критичного ставлення до вчиненого та позицію потерпілого стосовно достатності покарання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції інкримінованого правопорушення у виді позбавлення волі строком п'ять років. На переконання суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з визначенням іспитового строку в один рік.
Суд дійшов висновку, що саме такий захід впливу на засудженого є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду у розмірі 4796,31 грн, яку потерпілому відшкодовано під час досудового розслідування.
У кримінальному провадженні цивільний позов не подано, потерпілий претензій до обвинуваченого не заявляв.
Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для застосування відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються із витрат на проведення експертизи, які становлять 1193,85 грн та підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (один) рік іспитового строку.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 покласти обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у виді витрат на проведення судової експертизи в розмірі 1193,85 (одна тисяча сто дев'яносто три грн 85 коп) грн.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Redmi Note 11», який передано під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити у володінні останнього.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з подальшим врученням тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1