Справа № 694/312/25
Провадження № 2/698/131/25
15 жовтня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань - Триліс Я.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ТОВ «ФК «ЕЙС» через свого представника ОСОБА_2 звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 00-10274118 від 16.11.2023 року у розмірі 28404,00 грн., з яких: 5490,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 22914,08 грн. - заборгованість за відсотками, а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.11.2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10274118 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
22.01.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Макс Кредит».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 12196,56 грн..
16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 28404,08 грн..
Враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконує і станом на 27.12.2024 року мав заборгованість в загальному розмірі 28404,08 грн., позивач просить позов задовольнити.
Заочним рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2025 року задоволено позов ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10274118 від 16.11.2023 року у розмірі 28404,08 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн..
29.04.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 08.04.2025 року у справі № 694/312/25 за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Свою заяву мотивує тим, що 15.04.2025 року через застосунок «ДІЯ» йому стало відомо, що в провадженні Катеринопільського районного суду Черкаської області перебувала зазначена цивільна справа та 08.04.2025 року було ухвалено заочне рішення, яким з нього стягнуто на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10274118 від 16.11.2023 року у розмірі 28404,08 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.. Вказує, що в даний час він призваний на військову службу за призовом під час мобілізації і ним не було отримано жодної судової повістки про виклик в судове засідання, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та приймати участь у розгляді зазначеної цивільної справи. Зазначає, що ним здійснювались платежі щодо сплати (погашення) заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10274118 від 16.11.2023 року, які не були враховані при ухваленні вказаного заочного рішення.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявнику строк десять днів для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення від 08.04.2025 року у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.06.2025 року.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.07.2025 року.
Представник позивача - адвокат Тараненко А.І. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні визнав позовну вимогу у частині заборгованості за тілом кредиту, разом з тим заборгованість за процентами у розмірі 22914,08 грн. не визнав та заперечив проти їх задоволення, з огляду на його статус військовослужбовця та положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та вимоги Закону України «Про споживче кредитування». Надав суду довідку про проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Відповідач та його представник у судове засідання 17.07.2025, 01.09.2025, 17.09.2025 та 15.10.2025 року не з'явилися, від представника відповідача надійшло клопотання про пренесення судового засідання 01.09.2025 року.
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 223 ЦПК України). Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19.
Ураховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 15.10.2025 року.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, суд приходить до наступного.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно вимог ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
За змістом ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченом статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 16.11.2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10274118, згідно якого ОСОБА_1 отримав фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 240 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту 13.07.2024 року, стандартна процентна ставка складає 2,80 % на добу, платіж по сплаті нарахованих процентів на кожний 20 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії. Орієнтована реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 2182,54%, орієнтована реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору становить 2024,66%, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладення договору становить 39100,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення договору становить 37300,00 грн..
У паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартна форма), зокрема, зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредитна лінія; сума кредиту - 5000,00 грн.; строк кредитування - 240 календарних днів; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту одноразово - безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) споживача; комісія за надання кредиту 500,00 грн.; загальні витрати за кредитом 32300,00 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 37300,00 грн.; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2024,66%. Також у інших важливих правових аспектах, зокрема, зазначено, що підпис споживача - електронний підпис одноразовим ідентифікатором 56393.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Качай гроші», клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 00-10274118 від 16.11.2023 року ідентифікований ТОВ «Качай гроші», 16.11.2023 о 21:10:50 на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_1 був наданий одноразовий ідентифікатор 79471.
16.11.2023 ТОВ «Качай гроші» згідно договору № 00-10274118 безготівковим зарахуванням через платіжний сервіс «Platon» було проведено платіжну транзакцію 40016-19056-77414 на суму 5000,00 грн., банк емітент PRIVAT BANK, картка клієнта № НОМЕР_2 , код авторизації 620041, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» Вих. № 204/09 від 09.09.2024 та додатком до неї.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 13.03.2025 року № 20.1.0.0.0/7-250304/63538-БТ на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано карту № НОМЕР_3 .
Згідно виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 13.03.2025 року вбачається, що 16.11.2023 року було зарахування переказу у сумі 5000,00 грн. на картку № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10274118 від 16.11.2023 року станом на 22.01.2024 року боржник ОСОБА_1 заборгував первинному кредитору ТОВ «Качай Гроші» загальну суму заборгованості за кредитом 12196,56 грн., з яких 4990,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 500,00 грн. -комісія, 6706,56 грн. - заборгованість за відсотками по кредиту.
22.01.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Макс Кредит».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 12196,56 грн..
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10274118 від 16.11.2023 року станом на 16.08.2024 року боржник ОСОБА_1 заборгував ТОВ «Макс Кредит» загальну суму заборгованості за кредитом 28404,08 грн., з яких 4990,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 500,00 грн. - комісія, 22914,08 грн. - заборгованість за відсотками по кредиту.
16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 28404,08 грн..
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-10274118 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за період 16.08.2024 року по 27.12.2024 року складає 28404,08 грн..
Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання кредиту у формі кредитної лінії, з лімітом 5000,00 грн. строком на 240 календарних днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений належними доказами, а саме інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 09.09.2024 року та випискою АТ КБ «ПриватБанк» від 21.03.2025 року.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн., що відповідачем не заперечується, які в добровільному порядку не повернуті, а тому кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», яке набуло право вимоги.
При вирішенні питання щодо нарахування процентів суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.
Тобто, з 24.12.2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 %.
З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2023 року між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10274118, строк договору відповідно до п. 1.3 договору - 240 днів, дата погашення кредиту 13.07.2024 року, відповідно до п. 1.4.1. процентна ставка 2,80 % за кожний день користування кредитом.
За встановлених судом обставин, умови кредитного договору з 16.11.2023 року по 23.12.2023 року не суперечать п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки, оскільки зазначений закон ще не набрав законної сили, у зв'язку з чим позивач правильно нарахував процентну ставку за вказаний період у розмірі 2,80 %, що становить 5320,00 грн. (5000.х 2.80% х 38 днів).
При цьому, розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки має становити не більше 2.5% в день, що становить 15000,00 грн. (5000.х 2.5% х 120 днів), з 22.04.2024 року по 13.07.2024 року має становити не більше 1.5% в день, що становить 6150,00 грн. (5000.х 1.5% х 82 днів), а в загальному розмірі заборгованість за відсотками становить 26470,00 грн..
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у розмірі 22914,08 грн., що менше від розміру заборгованості за відсотками відповідно до вимог п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тому суд вважає, що позивачем при нарахуванні відсотків за користування кредитом не порушено вимог Закону.
Щодо доводів відповідача та посиланням на п. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як на підставу для звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Верховний Суд у постанові від 15.07.2020 року у справі № 199/3051/14 зазначив, що Національний банк України у своєму листі від 02.09.2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
На підтвердження обставин розповсюдження на нього положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачем надано суду копію військового квитка серія НОМЕР_4 , згідно якого ОСОБА_1 перебував на військовій службі в збройних силах України за призовом під час мобілізації з 09.08.2024 року по 18.09.2024 року у в/ч НОМЕР_5 . Крім того, надано суду копію довідки Державної прикордонної служби України № 3058 від 17.08.2024 року, згідно якої солдат ОСОБА_1 , який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, дійсно є військовослужбовцем та проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.08.2024 року по теперішній час.
З наданих відповідачем суду доказів не вбачається, що відповідач мав статус військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації у період з 16.11.2023 року (дата укладення договору кредитної лінії) до 13.07.2024 року (кінцевий термін повернення кредиту), а тому підстав для застосування п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та звільнення відповідача від нарахування процентів за користування кредитом у даному випадку немає, оскільки положення зазначеного закону стосуються виключно мобілізованих позичальників.
З огляду на викладене суд звертає увагу на те, що відповідача з 09.08.2024 року призвано до Збройних Сил України під час мобілізації, разом з тим нараховані відсотки за користування кредитними коштами здійснено кредитором до його призову, а тому на дані правовідносини не поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців та членів їх сімей», тобто у ОСОБА_1 наявний обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом у розмірі 22914,08 грн. в межах заявлених позовних вимог.
Разом з тим, згідно квитанції АТ «Універсал Банк» № 0207-Н478-НМ4М-6018 від 05.12.2023 року ОСОБА_1 05.12.2023 року о 23:01:54 через платіжну систему VISA за допомогою платіжного інструменту картка № НОМЕР_6 сплатив грошові кошти у сумі 1000,00 грн..
Оскільки сплачені позичальником грошові кошти за кредитним договором у першу чергу зараховуються на погашення нарахованих відсотків то стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає заборгованість за процентами у розмірі 21914,08 грн. (22914,08 - 1000,00 грн.).
За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов'язку за договором кредитної лінії, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає сума заборгованості у розмірі 26914,08 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 5000,00 грн., заборгованості за відсотками по кредиту - 21914,08 грн..
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду справи по суті позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають задоволенню частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 2296,44 грн. (розмір заявлених вимог - 28404,08 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 26914,08 грн. (94,8%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2422,40 грн. (2422,40 х 94,8 % : 100 % = 2296,44).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач наддав до суду копію договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» уклало з АБ «Тараненко та партнери» договір про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, додаток № 1 до зазначеного договору, додаткову угоду № 12 до зазначеного договору, ордер на надання правничої допомоги від 22.11.2024 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, надано акт прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року, згідно з яким АБ «Тараненко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» наступні послуги: складання позовної заяви (2 год.) - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи (2 год.) - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-10274118 від 16.11.2023 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 (1 год.) - 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за зазначеним кредитним договором (1 год.) - 500,00 грн.. Загальна сума, що підлягає оплаті позивачем на користь АБ «Тараненко та Партнери» становить 7000,00 грн..
Проаналізувавши акт прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року, суд вважає, що такий вид правових послуг, як вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 3000,00 грн..
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, а саме на суму 2844,00 грн. (3000 х 94,8% : 100 % = 2844).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10274118 від 16.11.2023 року у розмірі 26914 (двадцять шість тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 08 (вісім) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2296 (дві тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 44 (сорок чотири) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 00 коп..
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко