Справа № 569/17102/25
15 жовтня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді О. Левчука, за участі секретаря судового засідання М. Янка, розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №2904 від 11.07.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В обґрунтування позову вказує, що згідно оскаржуваної постанови на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він будучи військовозобов'язаним та підлягаючи призову на військову службу під час мобілізації, з метою ухилення від призову на військову службу відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1237 від 04.07.2024 року.
В постанові зазначено, що доказами винуватості позивача є протокол № 655 від 04.07.2024 року, паспорт громадянина України, військовий квиток, направлення на медичний огляд № 1237 від 04.07.2024, акт відмови від проходження медичного огляду від 04.07.2024 року. Проте, у постанові № 2904 зазначено, що вона винесена на підставі протоколу № 655 від 04.07.2024 року, в той час як йому було надано копію протоколу від 02.07.2024 року. При цьому, ним у протоколі від 02.07.2024 № 655, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову № 2904, надано пояснення про те, що він «не відмовляється від проходження медичного огляду, а просить його перенаправити за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , де знаходяться його медичні документи»
Стверджує, що відповідно до інформації внесеної до його військового квитка серія НОМЕР_1 , він прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 30.05.2017. Відповідно до військово-облікового документу отриманого із Резерв+ 08.08.2025, він продовжує перебувати на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує, що зважаючи на те, що він не перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , то направлення його на проходження медичного огляду без постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 є порушенням пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Ухвалою суду від 04.09.2025 вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 30.09.2025 здійснено перехід до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 15.10.2025.
30.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян: на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку) (абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154).
Вказує, що відповідно до п. 1.3 розділу І Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008, одним з основних завдань військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України. Відповідно до п. 3.1. зазначеного Положення медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Виходячи з приписів даного Положення про ВЛК та Положення № 154 не міститься заборони щодо направлення військовозобов'язаного для проходження військово лікарської комісії з метою визначення придатності для проходження військової служби в день виявлення такого військовозобов'язаного, зважаючи на покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдання щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вважає вимоги позивача безпідставними, а постанова № 2903 від 11.07.2024 є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
03.10.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, за змістом якої вважає аргументи, наведені у відзиві необґрунтованими, з огляду на те, що відзив на позов зовсім не містить аргументів спростування наведених у позові обставин щодо порушень допущених при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу
Всупереч пункту 81 Порядку № 560 позивач направлявся на військово-лікарську комісію не за місцем перебування на військовому обліку
До матеріалів справи долучено Направлення за формою додатку 14 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами). Проте, направлення на ВЛК за формою визначеною додатком 14 до вказаного Положення № 402, є направленням, яке видається для медичного огляду військовослужбовців відповідно до пункту 6.2. розділу ІІ Положення № 402. Відповідно до пункту 74 Положення № 402 військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника ТЦК та СП видається направлення на військово-лікарську комісії за формою додатку 11 до Положення № 402. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_6 надавалося позивачу направлення на проходження ВЛК, всупереч місцю перебування на військовому обліку, та не за встановленою формою.
Ухвалою суду від 06.10.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № 2904 від 11.07.2024, за якою триває виконавче провадження.
07.10.2025 представником відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2025, повідомлено, що громадянина ОСОБА_1 11.07.2024 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 за № 2903. Зазначає, що відповідачем до відзиву на позовну заяву було долучено всі наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 . Наявність постанови за №2904 може бути результатом технічної помилки.
10.10.2025 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд визнати протиправними та скасувати постанови №2903, №2904 від 11.07.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, врахувавши обставини у справі, встановив таке.
Постановами №2903, №2904 від 11.07.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення стало те, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та підлягаючи призову на військову службу під час мобілізації, з метою ухилення від призову на військову службу відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1237 від 04.07.2024 року. В постанові зазначено, що доказами винуватості позивача є протокол № 655 від 04.07.2024, паспорт громадянина України, військовий квиток, направлення на медичний огляд № 1237 від 04.07.2024, акт відмови від проходження медичного огляду від 04.07.2024 року.
Як вказано у текстах постанов №2903, №2904 від 11.07.2024, справа про адміністративне правопорушення розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи не вбачається можливим встановити чи повідомлявся позивач належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також, судом досліджено протокол від 02.07.2024 № 655, на підставі якого прийнято оскаржувані постанови. У розділі «Пояснення і зауваження» вказаного протоколу зазначено, зокрема, що позивач «не відмовляється від проходження медичного огляду, а просить його перенаправити за місцем реєстрації в м.Рівне, де знаходяться його медичні документи».
Згідно інформації внесеної до військового квитка позивача серія НОМЕР_1 , він прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 30.05.2017.
Відповідно до роздруківки «Резерв +», ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, номер в реєстрі Оберіг 270120239317413800044, ВОС 900025, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що постановами по справі про адміністративне правопорушення №2903, №2904 від 11.07.2024 позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
При цьому, вказана норма є бланкетною.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності внаслідок того, що він в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи військовозобов'язаним та підлягаючи призову на військову службу під час мобілізації, з метою ухилення від призову на військову службу відмовився від проходження медичного огляду за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1237 від 04.07.2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово- лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово- лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до пункту 3 Порядку призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
За приписами пункту 6 Порядку призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки...; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку).
Відповідно до пункту 27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
Згідно з пунктом 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 70 Порядку визначено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
За змістом пункту 74 Порядку резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560. Крім того, при врученні направлення особі під підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, що також не надано суду відповідачем.
Як встановлено матеріалами справи, відповідної процедури у повному обсязі та її етапності відповідачем не дотримано.
Зокрема, направлення на проходження медичної комісії не зареєстровано в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560. Крім того, суд звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваних постанов уповноваженою особою не було розглянуто письмові пояснення військовозобов'язаного.
Згідно з пунктом 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - у разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 - відповідно до даних отриманих з Резерв +, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , доказів того, що позивач добровільно виявив бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період матеріали справи не містять.
При цьому відповідно до п. 81-1 Порядку військовозобов'язані та резервісти, які виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі власноруч написаної заяви на ім'я командира військової частини, керівника відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівника Центрального управління або регіонального органу СБУ за формою згідно з додатком 13 із зазначенням обраної (запропонованої) посади в складі основних (бойових) підрозділів відповідної військової частини, підрозділі, органі, закладі, установі СБУ.
Крім того, зі змісту його письмових пояснень, вбачаєтеся, що позивач не відмовлявся від проходження медичного огляду, а просив його перенаправити за місцем реєстрації в м.Рівне, де знаходяться його медичні документи.
Щодо доводів представника відповідача про те, що наявність постанови за №2904 від 11.07.2024 може бути результатом технічної помилки, суд оцінює критично, оскільки на виконанні у Відділі ДВС у місті Рівному знаходиться постанова №2904 від 11.07.2024. Належних та допустимих доказів самостійного виправлення такої помилки відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частини 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваних постанов із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що відповідач не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в тому числі, через порушення процедури направлення на медичний огляд позивача та неврахування наданих ним пояснень, що призвело до протиправного притягнення до адміністративної відповідальності позивача, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині скасування оскаржуваних постанов №2903, №2904 від 11.07.2024 та закриття провадження у справі.
В частині позовних вимог про визнання оскаржуваних постанов протиправними суд відмовляє, оскільки такого способу захисту порушеного права ч.3 ст. 286 КАС України не передбачає, а права та законні інтереси позивача повністю поновлені за фактом скасування спірних постанов із закриттям справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2024 року № 2903 та № 2904 відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 );
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_3 , ІК НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене та підписане 15.10.2025.
Суддя О. Левчук