Справа № 569/18237/25
14 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді
ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12025181010001689 від 08.08.2025 року
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, брянської області, м. брянськ, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, розлученого, працюючого шеф-кухарем, раніше несудимого відповідно до ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. 06 серпня 2025 року по 12 год. 00 хв. 07 серпня 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на законних підставах у приміщенні будинку
АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, діючи умисно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку ігрової приставки марки «SONY Play Station 5Slim Digital Edition 1TB», вартістю 20 000 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду у вказаному розмірі.
Дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що матеріальна шкода обвинуваченим йому відшкодована повінстю, просив призначити покарання обвинуваченому без позбавлення волі.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового процесу, роз'яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та її мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.
Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останній надав показання стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відшкодування шкоди потерпілому.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду справи не встановлено.
ОСОБА_4 раніше несудимий відповідно до ст. 89 КК України, розлучений. На обліку в
лікаря-психіатра не перебуває. Отримує амбулаторну медичну допомогу у лікаря-нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом'якшують відповідальність, повного відшкодування шкоди потерпілому, даних про особу обвинуваченого, та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у скоєному, позиції прокурора у справі, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення чи обмеження волі, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 50, 65-67, 75-76, 185 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Початок строку виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого відповідно до
ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ, а саме: диск DWD-R з відеозаписом з камер спостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені судові витрати на залучення експерта в сумі 981 (дев'ятсот вісімдесят одна) гривня 40 копійок.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_5