про відвід судді
Справа № 564/2772/25
14 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Вознюк Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження заяву адвоката Остапенка Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Грипіч Л. А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту,
В провадженні судді Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Л. А. на розгляді перебуває цивільна справа №564/2772/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
14.10.2025 року представником позивача - адвокатом Остапенко В. С. до суду подано заяву про відвід головуючої судді Грипіч Л. А.
Заявлений відвід обґрунтований тим, що суддя Грипіч Л.А. брала участь у розгляді цивільної справи №564/3471/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і прийняла рішення, яким позов задовольнила.
У справі №564/2772/25, яка на сьогоднішній день знаходиться на розгляді у судді Грипіч Л.А., позивачем - ОСОБА_1 ставиться вимога про визнання недійсним Договору №4125693 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який укладено 09 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , а тому фактично проводиться повторний судовий розгляд справи №564/3471/24, яку вже розглянуто суддею Грипіч Л. А. з постановленням рішення не на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене заявник просив суд заяву про відвід судді Грипіч Л. А. задовольнити, оскільки на переконання сторони позивача суддя Грипіч Л. А. при розгляді цивільної справи №564/2772/25 прямо заінтересована у постановленні рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом вчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається із заяви представника позивача - адвоката Остапенка В. С., підставою для відводу судді Грипіч Л. А. є те, що наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, а саме те, що суддя Грипіч Л. А. брала участь у розгляді цивільної справи №564/3471/24, предмет спору, який є взаємопов'язаний із спором, який виник у даній справі. Таким чином, суддя у справі не може брати участь у розгляді цієї справи з об'єктивних причин, оскільки вона є упереджена у вирішенні спору та зацікавлена у розгляді даної справи.
Із дослідженої заяви про відвід не вбачається, що суддя Грипіч Л. А. прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи, проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч.2, 3 ст.39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
При цьому, складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Право позивача на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
Таким чином, з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді, суд дійшов висновку, що заяву про відвід судді Грипіч Л. А. слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 260, 269, 353 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Остапенка Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Грипіч Л. А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту - задовольнити.
Відвести суддю Костопільського районного суду Рівненської області Грипіч Лілію Андроніківну від розгляду цивільної справи №564/2772/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про захист прав споживача та визнання недійсним договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Цивільну справу №564/2772/25 передати до канцелярії Костопільського районного суду Рівненської області для повторного розподілу між суддями, в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ. А. Грипіч