вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №536/1656/25
Провадження №2/547/568/25
(заочне)
15 жовтня 2025 року с-ще Семенівка Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (далі - ТОВ "Він Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на ТОВ "Він Фінанс". Між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 252217 від 03.08.2018, згідно якого відповідач отримав позику у сумі 4100,00 грн. ТОВ "Авентус Україна" виконало умови договору та перерахувало відповідачу кошти в розмірі 4100,00 грн, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором у сумі 18407,00 грн. Борг включає у себе 4100,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 2214,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 12093,00 грн сума боргу за пенею та штрафами. Позивач набув право вимоги за кредитним договором № 252217 від 03.08.2018 на підставі договору факторингу № 1 від 12.04.2018 і додаткової угоди № 9 від 06.12.2018 до договору факторингу. В період з 12.04.2018 по кредитному договору № 250017 від 03.08.2018 надходження коштів на користь ТОВ "Він Фінанс" в рахунок погашення заборгованості за кредитом 0,00 грн.
Тому сума заборгованості за відступленим правом вимоги, яку просить стягнути позивач становить 27667,31 грн, з яких 18407,00 грн - загальна сума заборгованості, сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 7602,17 грн та 3 % річних 1658,14 грн.
Також позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.07.2025 вищевказана справа передана до Семенівського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 13.08.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів за його зареєстрованою адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 22.08.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
25.09.2025 судове засідання відкладено на 15.10.2025.
Представник позивача ТОВ "Він Фінанс" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 7).
Відповідач ОСОБА_1 двічі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення отримав 09.09.2025, друге поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». До суду не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву та клопотань не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Судом вирішено здійснити заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на ТОВ "Він Фінанс".
Між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 252217 від 03.08.2018 в розмірі 4100,00 грн. Кредит надано загальним строком на 30 днів. Сукупна вартість кредиту складає 137,80 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 5649,80 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування кредитом 37,80 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 1549,80 грн (у грошовому виразі). Кредит надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок Клієнта або здійснення грошового переказу на ім'я Клієнта через внутрішньодержавні платіжні системи. У випадку прострочення повернення суми кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів. На четвертий день прострочення крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн; на тридцятий день - додатково штраф у розмірі 300 грн, на дев'яностий день- штраф у розмірі - 500 грн. (а.с. 26-28).
Згідно довідки ТОВ "Авентус Україна" ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 прийняв та підтвердив умови договору його підписання шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 03.08.2019 11:12:08 в сумі 4100,00 грн, знижена процентна ставка в день 1,71 %, стандартна процентна ставка в день 1,81 %, одноразовий ідентифікатор А372143, номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 13).
Відповідно до довідки від 10.02.2025 №5543-ВП ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" підтвердило перахування коштів на 03.08.2018 на суму 4100,00 грн, номер транзакції - creditplus-534066, клієнт ОСОБА_1 (а.с.17-24, 30зв).
Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір становить 18407,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 4100,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 2214,00 грн, штрафами 900,00 грн,пенею 11193,00 грн (а.с. 36-37).
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Нормами ч. 3, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).
Таким чином, договір № 252217 від 03.08.2018 укладено відповідно до положень ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором .
Судом враховано, що ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір становив 18407,00 грн, яка складається із тіла кредиту в розмірі 4100,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 2214 грн, штрафами 900,00 грн,пенею 11193,00 грн.
Належних та допустимих доказів на підтвердження виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань відповідач не надав, розмір заборгованості ним не спростований.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач набув право грошової вимоги за вказаним кредитним договором № 252217 від 03.08.2018 на підставі договору факторингу № 1 від 12.04.2018 і додаткової угоди № 9 від 06.12.2018 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 в загальному розмірі 18407,00 грн. (а.с. 16, 30-32, 33, 41-43).Крім того позивачем здійснено розрахунок інфляційних збитків та 3% річних за період з квітня 2022 року по лютий 2025 року в розмірі 7602,17 грн (інфляційне збільшення) та 1658,14 грн (сума збитків з урахуванням 3% річних).
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 4100,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 2214,00 грн, штрафом 900,00 грн та пенею в розмірі 11193,00 грн, в загальному розмірі 18407,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат 7602,18 грн, суми збитків з урахуванням 3 % річних 1658,14 грн, то суд зважає на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на зазначене інфляційні втрати в розмірі 7602,17 грн, сума збитків з урахуванням 3 % річних 1658,14 грн не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 252217 від 03.08.2018 у загальному розмірі 18407,00 грн.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідачки витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 20.03.2025 на суму 5000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг) - підготовка позовної заяви з додатками - 5000,00 грн, виконаних АБ «Анастасії Міньковської", договір № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, додаткову угоду б/н від 22.03.2024 (а.с10,12, 14, 38).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та спірних правовідносин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1611,62 грн (2422,40 х 18407,00 /27667,31).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 252217 від 03.08.2018 у розмірі 18407,00 грн ( вісімнадцять тисяч чотириста сім гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" судовий збір у розмірі 1611,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіакорнструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код ЄДРПОУ 38750239).
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено та підписано 15.10.2025.
Суддя Л.М.Самойленко