Справа № 545/4560/25
Провадження № 1-в/545/427/25
15 жовтня 2025 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації ОСОБА_4 ,
засудженої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, проживаючої АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, незаміжньої, з неповною середньою освітою, раніше судимої:
1) 03.07.2006 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 296 ч.1, 122 ч.1, 186 ч.3, 70 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 05.09.2006 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області вважати засудженою за ст. 296 ч. 1, 122 ч. 1, 186 ч. 3, 70 ч.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена 22.11.2007 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 11 місяців 1 день згідно ст. 107 КК України;
2) 01.11.2011 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 4 місяців арешту. Звільнена 23.01.2012 року за відбуттям строку покарання;
3) 04.09.2012 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі;
4) 02.02.2017 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Знята з обліку 16.04.2019 року по кінцю іспитового строку.
5) 27.01.2020 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 121 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі,
засудженої:
29.11.2021 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 15 ч. 1, 15 ч. 2, 115 ч. 1, 71, 72 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 18.04.2020 року по 08.07.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,-
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, в обґрунтування якого зазначено, що остання сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Прокурор заперечувала проти задоволення подання, посилаючись на відсутність відповідних для цього підстав.
Представник адміністрації виправної колонії, засуджена ОСОБА_5 просили подання задовольнити.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як встановлено судом, що ОСОБА_5 засуджена 29.11.2021 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст. 15 ч.1, 15 ч.2, 115 ч.1, 71, 72 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі, зарахувати строк попереднього ув'язнення з 18.04.2020 року по 08.07.2020 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку покарання: 18.04.2020 року, кінець строку покарання: 18.07.2027 року.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці. Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 3/4 строку покарання.
Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
Так, згідно досліджених судом матеріалів особової справи, засуджена ОСОБА_5 з 20.04.2020 року перебувала в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор», характеризувалась посередньо. Стягнень та заохочень не мала. До роботи не залучалась.
З 08.10.2021 року відбуває міру покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)». Мала 3 стягнення. Стягнення погашені в установленому законом порядку. Має 3 заохочення. До складу злочинної ієрархії не відноситься, злочинні «традиції» не підтримує, не прагне до лідерства. Жаргоном не володіє. Вину у скоєному злочині визнає. Після звільнення засуджена буде проживати за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженої ОСОБА_5 із урахування аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженої, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-вихованої роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI): 86 балів. Засуджена стала на шлях виправлення та має бути представлена на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (згідно ст. 81 КК України) ? 65 балів.
Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Стосовно Висновку щодо ступеня виправлення засудженої, суд зазначає, що такий висновок є лише підставою для представлення його до умовно-дострокового звільнення або заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким, а не безумовною підставою для задоволення такого клопотання.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність стягнень у засудженої свідчить про те, що остання лише стає на шлях виправлення, але вони не доводять її виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві за межами установи виконання покарання.
Крім того, з матеріалів клопотання та особової справи ОСОБА_5 вбачається, що вона являється особою, яка раніше неодноразово засуджувалася за вчинення умисних кримінальних правопорушень, та вчинила кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, суд дійшов висновку про передчасність заявленого подання, оскільки відсутні підстави стверджувати про виправлення ОСОБА_5 , а також відсутні дані про те, що процес виправлення засудженої досяг стадії, на якій відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі, а відбутий нею строк покарання хоч і узгоджується з вимогами статті 81 КК України, проте є недостатнім для висновку про її виправлення.
За таких обставинах, суд вважає подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покараннявідносно засудженої ОСОБА_5 таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 537 КПК України, суд
У задоволенні подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покараннявідносно засудженої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
СуддяОСОБА_6