543/627/25
2/543/373/25
15.10.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Щерби А.В., представника позивача Альховської І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
Представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - адвокат Альховська І.Б., за допомогою підсистеми «Електронний Суд», 19.06.2025 звернулася до суду із позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 42363 грн 45 коп. та понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу фізичним і юридичним особам. ОСОБА_1 є споживачем природного газу по об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є побутовим споживачем, в період з червня 2023 року по травень 2025 року (включно) було спожито природного газу на загальну суму 42363,45 грн, вартість якого не сплачена споживачем. Вищезазначений об'єкт нерухомості належить відповідачу на праві власності. Відповідач приєднався до умов Договору шляхом заявочного приєднання. Відповідач являвся споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку позивача. Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
За викладених обставин позивач вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою від 26.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 13 год. 05 хв. 05.08.2025 у приміщенні суду.
15.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких, зокрема, зазначила, що оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Таким чином, з 01.05.2022 року відповідач автоматично став споживачем природного газу з ресурсу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Станом на день перенесення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у нього була наявна заборгованість, яка в подальшому збільшувалася, що підтверджується уточненим розрахунком, який представник долучив до пояснень.
Ухвалою суду від 05.08.2025 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 14 год. 30 хв. 25.08.2025.
Ухвалою суду від 25.08.2025 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 23.09.2025.
В судовому засіданні 23.09.2025 представник позивача Альховська І.Б. позовну заяву підтримала в повному обсязі, у своїх поясненнях представник посилалася на обставини, що викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях, просила суд задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Протокольною ухвалою суду від 23.09.2025, з метою отримання додаткових доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 15.10.2025.
15.10.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких зокрема, зазначила, що з інформації по рахунку відповідача, ним у липні 2023 року спожито -73, 00 куб.м., отже у липні відповідач отримав відшкодування/коригування за раніше помилково або надмірно нарахований обсяг у розмірі 73,00 куб.м. У серпні 2023 року відповідачем, згідно з інформації по рахунку, спожито 5 куб.м., таке споживання є нормальним мінімальним літнім показником і майже напевно покриває використання газової плити для приготування їжі. Якщо у домогосподарстві є газова колонка, споживання газу влітку буде вищим (зазвичай 15-40 куб.м.) ніж лише для плити. Для багатьох домогосподарств (особливо тих, де немає централізованого гарячого водопостачання або використовується індивідуальне опалення), газ є основним джерелом для підігріву води влітку. Споживання відповідачем газу у жовтні 2023 в обсязі 4,00 куб.м. може бути пов'язано з тим, що власник житла був у від'їзді якусь частину місяця. Газ міг використовуватися лише кілька днів. З огляду на викладене, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні 15.10.2025 представник позивача Альховська І.Б. просила долучити додаткові пояснення до матеріалів справи, та, з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві, додаткових пояснень, наданих в усній та письмовій формі, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , споживач - ОСОБА_1 , рахунок - НОМЕР_1 , ЕІС код - 56ХМ28D43286554Е. З даних фінансового стану вбачається, що за період з 01.06.2023 по 01.05.2025, було спожито природний газ 2870,0 куб.м, до сплати 22836,28000000001, сплачено 0,0 грн, сальдо станом на 01.06.2023 становить -20227,39 грн, сальдо станом на 01.05.2025 становить -42363,45 грн (а.с.11).
До матеріалів справи позивачем долучено типовий договір постачання природного газу побутовим споживачем, а також заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (а.с.9-10).
В позовній заяві зазначено, що відповідачем позивачу була надана заява-приєднання до договору постачання природного газу побутовим споживачем, але до позову позивачем додано не заповнений (пустий) бланк заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», який не містить ні анкетних даних споживача ОСОБА_1 , ні його підпису (а.с.8).
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій постачання природного газу …» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач зобов'язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 4 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Пунктом 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу (п. 2 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про ринок природного газу»).
За змістом статей 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» побутовим споживачам є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статтей 205, 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц.
Представник позивача зазначила, що з 01.05.2022 року відповідач автоматично став споживачем природного газу з ресурсу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», при цьому, у нього була наявна заборгованість та надала уточнений розрахунок (а.с.32-36).
Згідно даних фінансового стану по рахунку 280061151, ЕІС код - 56ХМ28D43286554Е, споживач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2022 по 01.05.2025, було спожито природний газ 4662,0 куб.м, до сплати 37095,04, сплачено 0,0 грн, сальдо станом на 01.05.2022 становить -5268,48 грн, сальдо станом на 01.05.2025 становить -42363,45 грн.
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом в засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог. Відповідач не надав суду власних розрахунків щодо фактичних обсягів споживання природного газу чи доказів на спростування надання йому послуг з постачання природного газу саме позивачем.
За таких обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 42363 грн 45 коп. на рахунок: НОМЕР_3 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. на поточний рахунок НОМЕР_4 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452;
- відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 15.10.2025.
Суддя Попадюк С.С.