543/821/25
2/543/487/25
(заочне)
13.10.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Попадюка С.С., секретаря судового засідання Щерби А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Какун А.С. звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики № 2139562 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 20.09.2024 в розмірі 18450,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 444,60 грн - комісія за надання позики, мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитів, сплати відсотків у повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договорами. Позивачем укладено Договір факторингу з первісним кредитором, відповідно до умов якого ТОВ «ФК«ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18450,00 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою від 15.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 10 год. 00 хв. 12.09.2025 у приміщенні суду.
Ухвалою суду від 12.09.2025 для здійснення повторного виклику відповідача відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 13 год. 15 хв. 13.10.2025.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
20.09.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2139562, за яким позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом перерахування їх на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Параметри та умови надання позики: сума позики становить - 6000,00 грн, строк позики (строк договору) 10 днів, дата надання позики 20.09.2024, дата повернення позики 29.09.2024, денна процентна ставка 0,75%, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 0,01%; процента ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 5,00%; пеня 5,00% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1778,40%, орієнтовна загальна вартість позики 6450,00 грн; комісія за надання позики в грошовому виразі складає 444,60 грн. Договір позики підписаний сторонами за допомогою електронних цифрових підписів за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.6-10).
14.06.2021 між ТОВ «ФК«ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) укладено Договір факторингу №14/06/21, з урахуванням додаткових угод №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №47 від 24.01.2025, у відповідності до умов якого фактор зобов'язуються передати грошові кошти розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги. Згідно з витягом з Реєстру боржників №41 від 24.01.2025 ОСОБА_1 за договором позики №2139562 від 20.09.2024 має заборгованість 18450,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 444,60 грн - комісія за надання позики (а.с.11-19).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за договором позики №2139562 від 20.09.2024 станом на 30.06.2025 становить 18450,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 12000,00 грн - сума заборгованості за пенею; 444,60 грн - комісія за надання позики (а.с.20).
Доказів на спростування факту укладення вказаного кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Звідси за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону про фінансові послуги), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).
Здійснивши аналіз умов укладеного 14.06.2021 між ТОВ «ФК«ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) Договору факторингу №14/06/21, з урахуванням додаткових угод №2 від 28.07.2021, №7 від 13.06.2022, №47 від 24.01.2025, суд вважає, що між цими особами було укладено саме договір факторингу. Такий договір укладено між юридичними особами, які є фінансовими установами, в судовому порядку недійсним не визнавався, підстав вважати його нікчемним, у суду немає.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
З досліджених доказів по справі судом встановлено, що позивач правомірно набув права вимоги за договором №2139562 від 20.09.2024, боржником за яким є відповідач.
Суд наголошує, що відповідачем зі своєї сторони та у встановленому цивільним процесуальним законом порядку (статті 81, 83 ЦПК України) не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним кредитних зобов'язань або спростовували суму заборгованості перед позивачем або позовні вимоги взагалі.
На підставі вищенаведених положень законодавства та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості за договором позики №2139562 від 20.09.2024, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на загальну суму 6450,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 444,60 грн - комісія за надання позики.
Водночас суд доходить висновку про безпідставність вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за пенею, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, який триває донині.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за пенею по договору позики №2139562 від 20.09.2024 у сумі 12000,00 грн, що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12000 грн 00 коп. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 34,96 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1058 грн 59 коп.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість договором позики №2139562 від 20.09.2024 на загальну суму 6450,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 444,60 грн - комісія за надання позики.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 1058 грн 59 коп.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;
- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.10.2025 року.
Суддя Попадюк С.С.