Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1203/25
Провадження № 2/542/558/25
14 жовтня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до відповідача про стягнення боргу за кредитними договорами та, уточнивши вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами №4466330 від 15.07.2021, №4789109 від 31.08.2021 в розмірі 18105,46 грн., а також судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 15 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №4466330, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 3200 грн., зі сплатою відсотків на умовах договору.
Крім того, 31.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір №4789109, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 1000 грн., зі сплатою відсотків на умовах договору.
Проте, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №4789109.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4789109.
04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №04-02-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4466330.
10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4466330.
Враховуючи викладене, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами за ним утворилася заборгованість, у зв'язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами №4466330 від 15 липня 2021 року та №4789109 від 31.08.2021 року в розмірі 18105,46 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.94).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.96, 107, 114), в позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.6 на звороті).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п. 4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.112-113, 115-116, 117-118), та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 15 липня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено договір №4466330 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 3200,00 грн, строком на 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90%, знижена процентна ставка 1,805% в день (а.с.10-14).
Договір №4466330 про надання споживчого кредиту від 15.07.2021 року був підписаний відповідачем 15.07.2021 року, шляхом накладення електронного підпису одноразовим індентифікатором С120501 (а.с. 14).
Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.15-17), який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію.
Листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №7/10428 від 09.05.2025 року повідомлено ТОВ «Авентус Україна» про успішність операції про перерахунок на банківську картку НОМЕР_1 коштів у сумі 3200 грн. (а.с.25-26).
Згідно розрахунку станом на 10.01.2023 року заборгованість за кредитним договором №4466330 становить 10552,46 грн, з яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7296,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 51,20 грн. - інфляційні збитки, 5,26 грн. - 3% річних (а.с.34).
Крім того, 31 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4789109, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000 грн., строком на 30 днів. Проценти за користування кредитом 3,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.80-84).
Істотні умови кредитного договору №4789109, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , містяться безпосередньо у цьому договорі, підписаному відповідачем одноразовим ідентифікатором.
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір №4789109 від 31.08.2021 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): R73312, дата відправки ідентифікатора позичальнику 31.08.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: НОМЕР_3 (а.с.22).
З квитанції №1750051256 вбачається, що згідно договору №4789109 на картку відповідача 414962*70 зараховані кошти в сумі 1000,00 гривень (а.с.22 на звороті).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023 року заборгованість за кредитним договором №4789109 становить 7553,00 грн, з яких: 1000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками за користування кредитом: станом на 15.12.2021 року - 3003 грн та за період: з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року - 3550 грн (а.с.33).
Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Так, відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитних договорів та розміру заборгованості.
Вказані договори було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовими індентифікаторами (а.с.10-14, 80-84).
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що у зв'язку порушеннями зобов'язань відповідач має таку заборгованість, а саме:
- за договором №4466330 від 15.07.2021 в сумі 10552,46 грн, з яких: 3200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7296,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 51,20 грн. - інфляційні збитки, 5,26 грн. - 3% річних (а.с.34);
- за договором №4789109 від 31.08.2021 в сумі 7553,00 грн, з яких: 1000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6553,00 грн (станом на 15.12.2021 року - 3003 грн та за період: з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року - 3550 грн.) - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.33).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, питання визначення процентної ставки за кредитним договором вирішується виключно сторонами у договорі.
Відповідно умов договору №4466330 від 15.07.2021 (п.1.3, 1.4), ОСОБА_1 отримав кошти у сумі 3200 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с.10).
Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п.1.4. Кредитного договору).
Відповідно до п.1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п.4.3 Договору.
Відповідно до 4 розділу Кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено:
-за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп.4.2.1-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації. На кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Пунктом 4.3.1. Договору визначено, що сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту ( нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2.2.-4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.28 на звороті-32), долученого до позову: 15.07.2021 ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 3200 грн, відповідно п.1.3. договору.
Враховуючи п.1.4, 1.5.1., 4.3.1. договору за період часу з 15.07.2021 по 12.11.2021 включно, товариством нараховано ОСОБА_1 заборгованість у розмірі: 3200 грн за тілом кредиту; за період часу з 15.07.2021 по 13.08.2021 (30 днів відповідно п.1.4) - 1824 грн та за період часу з 15.08.2021 по 12.11.2021 (90 днів відповідно п.4.3.1.) - 5472 грн, а всього 7296 грн заборгованості за кредитним договором.
Тобто, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеними відсотковими ставками та в межах строку кредитування, визначеними умовами договору, був здійснений розрахунок заборгованості за відсотками.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 3% від простроченої суми та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Таким чином, оскільки інфляційні втрати в розмірі 51,20 грн та 3% річних в розмірі 5,26 грн, нараховані за період з 04.02.2022 року по 23.02.2022 року (а.с.34), вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також судом встановлено, що за умовами договору №4789109 від 31 серпня 2021 року укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 1000 грн, строком на 30 днів, з процентною ставкою 0,01% по 30.09.2021 року (а.с.80-84).
Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» має право на нарахування та стягнення процентів за період визначений кредитним договором користування кредитними коштами, а саме за 30 днів - з 31.08.2021 року по 30.09.2021 року, що, виходячи із установлених у договорі процентних ставок (0,01%) становить 3 грн (1000*0,01/100*30).
Разом із цим, п. 2.3. Договору передбачена пролонгація строку кредитування.
Відповідно до п.2.3.1. договору про споживчий кредит №4789109 від 31.08.2021 року продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору (п.2.3.1.1.).
Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору (п.2.3.1.2.) (а.с.80 на звороті).
Згідно з п.1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Враховуючи, що відповідачем не були вчинені дії, визначені в п.2.3.1.1. Договору по сплаті певної частки заборгованості по кредиту, застосуванню підлягає п.2.3.1.2. Договору.
Та заборгованість за відсотками за користування кредитом за період: з 01.10.2021 по 29.11.2021 у даному випадку становить: 3000 грн (1000 грн (тіло кредиту) * 5,00 % (стандартний розмір відсотків) * 60 днів (строк кредитування).
Отже, проценти за весь час користування кредитними коштами будуть складати 3003 грн (3000 грн + 3 грн).
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.
Окрім цього, відсотки за користування кредитом (які передбачені саме умовами Договору), ще були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття права вимоги до відповідача, та складають 3550 грн (а.с. 33).
Однак такі відсотки були нараховані за період: з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року, тобто поза межами строку кредитування, визначеного умовами договору, тому такі вимоги щодо стягнення таких відсотків є необґрунтованими, та задоволенню не підлягають.
Таким чином, у зв'язку порушеннями зобов'язань відповідач має заборгованість 14555,46 грн., а саме:
- за кредитним договором №4466330 від 15.07.2021 в розмірі 10552 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 46 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 3200,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 7296,00 грн, інфляційні втрати - 51,20 грн., 3% річних - 5,26 грн.;
- за кредитним договором №4789109 від 31.08.2021 в розмірі 4003 (чотири тисячі три) грн. 00 коп., що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 1000,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 3003 грн.
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, судом встановлено, що 04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-01/2022 (а.с. 42-44), відповідно до якого клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 26256495,72 грн., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №04-02-01/2022 від 04.02.2022 року до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №4466330 - боржник ОСОБА_1 сума заборгованості разом - 10496,00 грн. (а.с.45-46, 48).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 51-53).
Згідно з Реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором №4466330 - боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості - 10552,46 грн. (а.с.55-57).
Також судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 15.12.2021 року укладено Договір факторингу №15/12-2021-22, за умовами якого первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 89575232,26 грн., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.37-39).
Як вбачається із Витягу з Додатку №3 до договору факторингу №15/12-2021-22 від 15 грудня 2021 року Реєстр боржників до договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021 року, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4789109 від 31.08.2021 року в сумі 4003,00 грн., яка складається з: 1000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3003,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.47).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 51-53).
Згідно з Реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором №4789109 - боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості - 7553,00 грн. (а.с.55-57).
Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитних договорів, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договорами платежі, а позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами №4466330 від 15.07.2021 року та №4789109 від 31.08.2021 року в загальному розмірі 14555,46 грн.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року (а.с. 75-76), прайс-лист (а.с.76 на звороті - 77), заявка про надання юридичної допомоги №1139 від 01.05.2025 року (а.с.78), Витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року (а.с.79), згідно з якими вартість правової допомоги становить 9000 грн.
Відповідно до п.п. 3.1.4, 4.2 розлідів 3, 4 Договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року передбачено, що клієнт зобов'язаний оплачувати юридичну допомогу.
Клієнт зобов'язується оплатити надані Адвокатським об'єднанням послуги після надання Адвокатським об'єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.
При цьому суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).
Крім того, в даному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Так, суд враховує, що представником позивача вчинені такі дії: написання позовної заяви. Докази вчинення будь-яких інших процесуальний дій надані не були. При цьому розгляд справи відбувався без участі предстаника позивача.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатність правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 9000 грн. до 4000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14555,46 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 80,39% з розрахунку: 14555,46 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 18105,46 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 80,39% (відсоток задоволених позовних вимог).
Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1947,37 грн. з розрахунку: 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 80,39% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.
А сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача складає 3215,60 грн. з розрахунку: 4000 грн (сума витрат на правничу допомогу, що підялгає стягненню) х 80,39% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 14555 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 46 коп., а саме:
- за договором №4466330 від 15.07.2021 року в розмірі 10552 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 46 (сорок шість) коп., що складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - 3200,00 грн, суми заборгованості за відсотками - 7296,00 грн, інфляційні втрати - 51,20 грн., 3% річних - 5,26 грн.;
- за договором №4789109 від 31.08.2021 в розмірі 4003 (десять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., що складається з: 1000 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 3003 грн. - заборгованість за відсотками, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1947 (одна тисяча дев'ятсот сорок сім) грн. 37 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3215 (три тисячі двісті п'ятнадцять) грн 60 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 14 жовтня 2025 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва