Справа № 541/3997/25
Провадження № 1-кс/541/913/2025
Іменем України
15 жовтня 2025 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 11.10.2025 до ЄРДР за №12025170550001010, клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме: автомобіля ВАЗ 21056, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 5344 є ОСОБА_4 ; велосипеда «Україна», жіночого типу, власником якого, є ОСОБА_5
Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 , належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Власник майна ОСОБА_5 , належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Фактичний користувач автомобіля ОСОБА_6 надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Вивчивши клопотання, перевіривши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні СВМиргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2025 за №12025170550001010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2025 близько 18:00 год., на автодорозі Миргород - Малі Сорочинці Миргородського району, при в'їзді у вищевказний населений пункт, водій автомобіля ВАЗ 21056 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на велосипедистку ОСОБА_5 , яка рухалася в попутному напрямку з автомобілем.
В результаті ДТП ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, забій поперековокрижового відділу хребта, підшкірна гематома потиличної ділянки голови, компесійні переломи 12 та 5-го.
В той же день, проводився огляд та вилучення автомобіля ВАЗ 21056, д.н.з. НОМЕР_1 , та велосипеда «Україна», жіночого типу, які в подальшому направлені на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, що знаходиться в с. Білики по вул. Центральній, 52, Миргородського району, Полтавської області.
Власником автомобіля ВАЗ 21056, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 5344, є ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 . Фактично керував автомобілем ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Власником велосипеда «Україна», жіночого типу, є ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
11.10.2025 постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню: автомобіль ВАЗ 21056, д.н.з. НОМЕР_1 , та велосипед «Україна», жіночого типу.
Як зазначено прокурором, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду місця події транспортні засоби, для подальших проведень досліджень та експертиз, збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що є ознаки вчинення кримінального правопорушення та зазначений автомобіль і велосипед, які було вилучено 10.10.2025, можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, відповідають критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України та були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, з метою проведень досліджень, експертиз та збереження речових доказів, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025170550001010 від 11.10.2025 - задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпоряджання та користуванням власниками до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку на:
- автомобіль марки ВАЗ 21056, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 5344, є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .. Фактично керував ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 ;
- велосипед «Україна», жіночого типу, власником якого є ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Місцем зберігання транспортних засобів постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 від 11.10.2025 визначено майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, розташований за адресою: Полтавська обл., Миргородський район, с. Білики, вул. Центральна, 52.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1