Справа № 529/870/25
Провадження № 1-кп/529/135/25
іменем України
14 жовтня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175440000297 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Кневічі міста Артем Приморського краю, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , в силу ст. 89 КК України не судимої
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, 05.09.2025 обвинувачена ОСОБА_5 разом з братом ОСОБА_4 в будинку знайомого - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , під час словесної сварки, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, взявши до рук господарську лопату, нанесла гострим краєм металевої частини лопати один удар по правій руці ОСОБА_4 , котру він підняв уверх з метою захиститися.
У подальшому, ОСОБА_5 , тримаючи в руках лопату, нанесла нею ще один удар по правій сідниці ОСОБА_4 , а потім пальцями правої руки спричинила потерпілому ОСОБА_4 пошкрябини шкіри чола справа.
У результаті умисно нанесених ОСОБА_5 ударів, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани та гематоми м'яких тканин ділянки нижньої третини правого плеча та ділянки правого ліктьового суглобу, гематоми м'яких тканин ділянки правої сідниці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та пошкрябини шкіри чола справа, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Таким чином, своїми умисними діями, обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
В ході досудового розслідування 24.09.2025 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачена повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею вказаного вище кримінального правопорушення, з потерпілим примирилися, претензії з боку останнього відсутні. Сторонами угоди узгоджене покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 150 годин громадських робіт.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 просили затвердити угоду від 24.09.2025 та вказали, що така укладена добровільно, наслідки укладення угоди та її невиконання їм зрозумілі. Потерпілий вказав, що вони примирились, притензій немає.
Заслухавши сторін угоди, думку прокурора, яка не заперечувала проти затвердження угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченій може бути призначена узгоджена вид та міра покарання за наступних підстав.
Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника - ч.1 ст.469 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.
Як вбачається з пояснень в судовому засіданні потерпілого та обвинуваченої, змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, в угоді вказані вірне формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України.
Судом також встановлено, що потерпілий і обвинувачена в угоді від 24.09.2025 узгодили, яке покарання за вчинене повиненна нести обвинувачена ОСОБА_5 та в суді надали згоду на призначення саме такого покарання, яке відповідає санкції ч.2 ст. 125 КК України, та засадам призначення покарання, визначеним у загальній частині КК України.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченою та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Речові докази по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись статтями 374, 376, 468, 471, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 24.09.2025, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025175440000297 від 06.09.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Головуюча ОСОБА_1