Справа № 529/730/25
Провадження № 2/529/448/25
іменем України
13 жовтня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого - судді Петренко Л.Є.
за участю секретаря - Звягольської В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача ТОВ "ФК "ЄАПБ" через засоби поштового зв'язку, звернувся до суду з позовною заявою, про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 23.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 34753-05/2024. Вказаний кредитний договір укладено в електронному вигляді, такий підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону, що передбачено п. 8 Кредитного договору. Свої зобов"язання по договору відповідачка не виконала.
22.01.2025 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 22012025/2, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає за ТОВ «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру Боржників за кредитними договорами, ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 16 066 грн. 60 коп, які складаються з суми заборгованості за основною сумою боргу - 8 000 грн. та 5 400 грн.- суми заборгованості відсотками, 2 666 грн. 60 коп. - суми штрафних санкцій, які і просить представник позивача стягнути з останньої на його користь, а також понесені судові витрати.
14.08.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частини позовної заяви вказав про розгляд справи у його відсутність
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення судової повістки на 15.09.2025 та 13.10.2025, які знаходяться у матеріалах справи.
Окрім того, відповідачка ОСОБА_1 14.08.2025 отримала ухвалу про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього. Правом на надння відзиву на позов відповідачка ОСОБА_1 не скористалась.
За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
23.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 37753-05/2024 за умовами якого, відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 8 000 грн, строком на 120 днів, по 19.09.2024 (а.с.6-8).
Відсоткова ставка за вказаним кредитним договором становить 1,5% від суми кредиту за кожний день користування, процентна ставка - фіксована - п. 1.4.1 договору.
Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W1092.
Згідно умов кредитного договору, зокрема п. 1.6 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41хх-хххх-3021.
Як вбачється з довідки ТОВ «ПЕЙТЕК», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та з яким ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір на переказ коштів, що 23.05.2024 о 10 год. 45 хв. успішно перераховано кошти в сумі 8 000 грн.. Маска картки НОМЕР_1 (а.с. 12).
Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором - п.3.2 договору.
Також сторонами кредитних зобов'язань підписано і паспорт споживчого кредиту, у якому останніми також узгоджено умови кредитного договору (а.с. 10-11).
Пунктом 5.3 Договору сторони узгодили що у випадку прострочення клієнтом терміну сплати чергового платежу, визначеного у графіку платежів, товариство у перший день прострочення нараховує штраф у розмірі 50% від суми, одержаної клієнтом за цим договором, при цьому загальний розмір нарахованого штрафу не може перевищувати граничні обмеження, встановленні нормами чинного законодавства України про споживче кредитування. Штраф підлягає оплаті клієнтом протягом строку кредитування.
При цьому, як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачка ОСОБА_1 користувалась наданими кредитними коштами, частково вносила кошти на погашення заборгованості, однак такі платежі були не регулярними, внаслідок чого, утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 16 066 грн. 60 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 000 грн., заборгованості за відсотками - 8 066 грн. 60 коп. в який враховано і штрафні санкції в загальній сумі 2 666 грн. 60 коп. (а.с. 19-20).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну корупцію).
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 8 000 грн., однак взяті на себе зобов'язання своєчасно та в порядку, передбаченому кредитним договором, належним чином не виконала та кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до умов п. 4.1.4 кредитодавецьбез згоди клієнта має право відступати, право вимоги за даним договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться зміна сторони Кредитодавця за цим договором.
22.01.2025 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №22012025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 13-15).
Із п.1.2. вищезазначеного договору вбачається, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за Договором факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 34753-05/2024 в сумі 16 066 грн. 60 коп., з яких 8 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 5 400 грн. заборгованість за відсотками, 2 666 грн. 60 коп. заборгованість за штрафними санкціями (а.с.18).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Аванс Кредит» втратило такі права.
Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 000 грн. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Що стосується частини позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 42345-05/2024 від 23.05.2024 про надання фінансового кредиту, відповідачка ОСОБА_1 отримала суму позики у вигляді кредиту в розмірі 8 000 грн., строк позики - 120 днів, з відсотковою ставкою 1,5 %.
Мета отриманого кредиту на придбання товарів, послуг, що вбачається з паспорта споживчого кредиту, отже такий кредит є споживчим.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Закон України № 3498-XI набравчинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (24.12.2023- 21.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (22.04.2024-19.08.2024).
Кредитний договір укладений 23.05.2024 після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» Законом № 3498-IX від 22.11.2023, тому до даних правовідносин слід застосовувати пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживчек редитування».
З урахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехіднихположень Закону України «Про споживче кредитування» кредитор мав право нараховувати відсотки за період з 23 травня 2024 року до 19 серпня 2024 року - 1,5% в день, а з 20 серпня 2024 року - 1% в день.
Отже, укладаючи 23.05.2024 кредитний договір, який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, первісний кредитор після 20.08.2024 не мав права визначати стандартну проценту ставку у розмірі 1,5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1 % на день.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці ОСОБА_1 з 23.05.2024 до 20.08.2024 нараховувались відсотки за відсотковою ставкою в розмірі 1,5 %, нарахована сума таких становить 1 800 грн.. Вказана відсоткова ставка не суперечить визначеному розміру відсотків п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Разом з тим, з 20.08.2024 по 19.09.2024 нарахування таких за відсотковою ставкою 1,5 % суперечить нормам вищезгаданого Закону. Тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки за користування кредитом на рівні 2,5 % після 20.08.2024 є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Тому, судом проведено власний розрахунок відсотків за кредитним договором з 20.08.2024 року по 19.09.2024 року за ставкою 1 %.
Отже, сума заборгованості по відсотках за процентною ставкою 1 % за період з 20.08.2024 року по кінцеву дату їх нарахування 19.09.2024: 8 000 грн. (сума боргу за тілом кредиту) х 1 % : 100 % = 80 грн. х 30 днів = 2 400 грн..
Таким чином, реальний загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», складає 4 200 грн. (1 800 грн. + 2 400 грн.).
Щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 нарахованого ТОВ "Аванс Кредит" штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у Постанові від 31.01.2024 року (справа №183/7850/22) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких: «Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов'язання.
Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування штрафних санкцій за п. 5.3 Договору, в сумі 2 666 грн 60 коп. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.
Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 34753-05/2024 від 23.05.2024 взяті на себе зобов'язання відповідачка ОСОБА_1 не виконала, реальна заборгованість за яким становить загальну суму 12 200 грн. (4 200 грн. відсотки + 8 000 грн. тіло кредиту), суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме 75, 93 %, в сумі 2 299 грн. 16 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України , суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова омпанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 34753-05/2024 від 23.05.2024 у розмірі 12 200 (дванадцять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2 299 (дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) 16 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча Л.Є. Петренко