Справа № 530/1836/25
Провадження № 3-зв/526/8/2025
14 жовтня 2025 рокуГадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Синепол С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч заяву про самовідвід судді Ситник О.В. у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області департаменту стратегічних розслідувань національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
до провадження Зінківського районного суду від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області департаменту стратегічних розслідувань національної поліції України надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 17.09. 2025 призначена судді Ситник О.В.
19 вересня 2025 року суддя Ситник О.В. подала заяву про самовідвід у зазначеній справі вказуючи, що ОСОБА_1 виконує обов'язки присяжного Зіньківського районного суду, тому ця обставина може викликати сумнів щодо її неупередженості.
В судове засідання, призначене на 14 жовтня 2025 року суддя Ситник О.В. не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши документи, додані до заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, які передбачають для судді можливість заявити самовідвід.
Згідно ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувались під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді чи самовідвід, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.
Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, при розгляді даної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію права.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З матеріалів, доданих до скарги вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та виконує обов'язки присяжного Зіньківського районного суду.
У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»)
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Статус присяжного визначений ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Вивчивши заяву про самовідвід судді Ситник О.В., суд приходить до висновку про її обґрунтованість, оскільки ОСОБА_1 виконує обов'язки присяжного Зіньківського районного суду, тому з метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на справедливий суд та аби у стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді під час розгляду даної справи, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372 КПК України, суд, -
Заявлений самовідвід судді Ситник О.В. у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області департаменту стратегічних розслідувань національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.
Передати адміністративну справу № 530/1836/25 до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Зіньківського районного суду, в порядку, визначеному ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: Л. В. Максименко