Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1592/25
Провадження № 2/382/828/25
(заочне)
15 жовтня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 382/1592/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Айкон Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1183474 від 26.10.2020 у розмірі 6979,50 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.10.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1183474 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, Відповідачка підтвердила, що вона ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно із умовами кредитного договору, Товариство надало Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Також, 07.09.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" укладено договір факторингу №1-07092021, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив до ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1183474 від 26.10.2020 укладеним з ОСОБА_1 . Також, 07.09.2021 ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" , як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1183474 від 26.10.2020 до TOB "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 12.06.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 5380 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2380 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим суд зазначає таке.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Відповідач відзив на позов не надіслав, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є повідомленим належним чином, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення повернулися до суду з відміткою про одержання. Відповідач про поважність причин не з'явлення суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив, без постановлення окремого документу, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, яка вказує на те, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Статтею 12 цього жЗакону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Як зазначено у правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Судом встановлено, що 26.10.2020 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1183474.
Відповідно до п.1.1. Договору, укладення Договору здійснене Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснилася при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ТС Товариства.
З п.1.2 та 1.3. Договору вбачається, що Товариство зобов'язалося надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту становить 3000 гривень. Строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно із п.1.4. (п.п. 1.4.2)Договору, тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,9% в день та застосовується: у межах строку наданого кредиту, вказаного в п.1.3 Договору; якщо клієнт не виконав умови зазначені в пп.1.4.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.
Згідно із п. 2 Договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту перераховується Товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього Договору.
Підписуючи договір, Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
З Довідки про ідентифікацію вбачається, що 26.10.2020 ОСОБА_1 присвоєно одноразовий ідентифікатор В711, який відправлений на його номер телефону.
Відповідно до Інформаційної довідки Сервісу онлайн платежів iPAY.ua від 15.07.2025, первісний кредитор виконав своє зобов'язання, передбачене договором, шляхом перерахування 26.10.2020 року коштів на картку № НОМЕР_2 у розмірі 3000 гривень.
Отже, доведеною є обставина укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем обумовлених цим договором кредитних коштів, тобто виконання кредитного договору позивачем та його невиконання відповідачем.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина 2 ст. 615ЦК України вказує, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за кредитним договором №1183474 від 26.10.2020 не виконав, у передбачений договором строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5380 грн.
Доказів протилежного суду не надано. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником, як зазначено вище, визначені ст. 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника суми позики та процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали б підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як правонаступник сторони договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
07.09.2021 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" укладено Договір факторингу №1-07092021. Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" передає грошові кошти в розпорядження ТОВ "Лінеура Україна" за плату, а ТОВ "Лінеура Україна" відступає ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами. Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021, заборгованість ОСОБА_1 , становить 5380 гривень, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000 грн. та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 2380 грн.
07.09.2021 між ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" та ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" укладено Договір №2-07/09/2021 відступлення права вимоги. Відповідно до п.1.1 Договору, ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" відступає за плату ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" належні йому Права Вимоги за Кредитним договором, а ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" заміняє ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" як сторону - кредитора у Кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов'язки за Кредитним договором. ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" сплачує ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" вартість Прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" набуватиме статус правонаступника ТОВ "ФК "Сіті Фінанс Груп" відповідно до чинного законодавства України, у виконавчому проваджені та усіх судових спорах, пов'язаному з Правом вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору №2-07/09/2021 відступлення права вимоги від 07.09.2021, заборгованість ОСОБА_1 становить 5380 гривень, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000 грн. та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 2380 грн.
З Виписки з особового рахунку за кредитним договором №1183474 від 26.10.2020 вбачається, що заборгованість становить 5380 гривень, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3000 грн. та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 2380 грн.
До позову додана копія вимоги від 13.06.2025 ТОВ "ФК "Айкон Дебт Коллекшн" про виконання зобов'язань за кредитним договором.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов'язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Відтак, оскільки умови кредитного договору №1183474 від 26.10.2020, укладеного між ТОВ "ЛІНУЕРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
Також, суд враховує, що предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 5380 грн, розмір заявленої правничої допомоги становить 10500 грн, тобто значно перевищує ціну позову.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, неучасті адвоката у судових засіданнях, реальності та необхідності наданих послуг, предмет та ціну позову, фінансового стану обох сторін, суд дійшов висновку щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 354 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Айкон Дебт Коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Айкон Дебт Коллекшн" 5380 грн заборгованості.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Айкон Дебт Коллекшн" 2422,40 грн судового збору та 1000 грн витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Айкон Дебт Коллекшн", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, код ЄДРПОУ 44002941.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 15.10.2025.
Суддя М. М. Нарольський