Єдиний унікальний номер: 379/1447/25
Провадження № 2/379/572/25
09 жовтня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів на утримання дитини,
У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до наказу Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2018 року по справі №379/1075/18 з нього на користь відповідачки ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Вказані аліменти він сплачує з вересня 2018 по теперішній час. В подальшому змінились обставини, які були враховані судом, який видав судовий наказ, а саме син ОСОБА_3 з травня 2025 року проживає з ним. Просив припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_4 , відкликавши відповідний судовий наказ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 справу передано для розгляду судді Невгаду О.В.
22.08.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків, а саме для сплати судового збору. Ухвала була направлена відповідачу листом через Укрпошту та отримана ним 04.09.2025 (а.с.27).
08.09.2025 в межах встановленого судом строку на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків з доданими матеріалами (а.с. 25,26).
12.09.2025 суд постановив ухвалу якою прийняв цей позов до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 28-29).
В підготовче судове засідання з'явились позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 , представник третьої особи - Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив справу розглядати без представника, рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 35).
Відповідачка ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавала та в підготовчому судовому засіданні 09.10.2025 визнала позовні вимоги ОСОБА_1 , про що подала відповідну письмову заяву (а.с. 38).
У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ст. 10, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В даному випадку, визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідачки та з врахуванням визнання нею позову, висновує про можливість ухвалення по справі рішення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом з матеріалів справи встановлено та не оспорювалось сторонами, наступні обставини.
Сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Наказом Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2018 року по справі №379/1075/18 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 27.08.2018 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).
З травня 2025 року разом з ОСОБА_1 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою в.о. старости Юшківорізького старостинського округу від 24.07.2025 № 30-23-1 вих-25 (а.с. 10).
Станом на 01.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів відсутня, що вбачається з довідки Таращанського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області від 29.07.2025 № 30430/24.4-41 (а.с. 11).
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно з частинами 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої, способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У статті 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.
Такої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 750/10188/20 (провадження № 61-17084св23).
Разом із тим, як встановлено під час розгляду справи з травня 2025 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком, позивачем по справі, що також визнано відповідачкою.
Враховуючи правову природу аліментів (які є власністю дитини), їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на користь того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд повинен оцінити при вирішенні цього спору наявність підстав для подальшого стягнення аліментів з особи, з яким, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.
Аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
У процесі розгляду справи було встановлено факт, що з травня 2025 року дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком, який піклується про спільну дитину сторін та забезпечує її усім необхідним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про припинення стягнення з нього аліментів, оскільки стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить положенням статті 181 СК України, за якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина. Проживання дитини разом з батьком, знаходження її на утриманні батька, дають законні підстави для звільнення його від сплати аліментів. У зв'язку з звільненням позивача від сплати аліментів, належить відкликати наказ Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2018 року по справі № 379/1075/18, який перебуває на примусовому виконанні.
Вирішуючи питання про момент припинення стягнення аліментів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року стягнення та виплата аліментів в новому розмірі, а так само припинення їх стягнення, здійснюється виключно з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги заяву позивача (а.с. 39) в якій він просив понесені ним судові витрати залишити за ним.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 7,18, 141, 179-181,197 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 5, 10, 11, 19, 81, 82, 141, 200, 206, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, які стягуються відповідно до судового наказу Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2018 року по справі №379/1075/18.
Відкликати наказ Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2018 року по справі №379/1075/18.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;
Третя особа: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: вул. Софіївська, буд. 3, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область, індекс 09501.
Повне судове рішення складено та підписано 14.10.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД