Справа № 373/3112/25
15 жовтня 2025 року м. Переяслав
Слідчий суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілої особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянув у судовому засіданні клопотання начальника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025116240000178 від 01.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Клопотання надійшло до суду 13.10.2025.
У клопотанні висловлено прохання накласти арешт на майно - рослини кукурудзи, які зростають та знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером 3220887000:02:004:0089, площа якої становить 27,3518 га, з яких 0,6 га засіяно рослинами кукурудзи, та земельній ділянці, яка має початок за координатами 50,15801 С, 31,19172 В та закінчується за координатами 50,14948 С, 31,21130 В, яку площею 1,26 га засіяно рослинами соняшника. Дозволити прокурору, дізнавачу, використовувати дане майно під час проведення слідчих дій.
Відповідно до положень п. 1-4 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Формулювання прохальної частини є незрозумілим, оскільки містить стосується рослин кукурудзи, що знаходяться як на земельній ділянці, засіяній рослинами кукурудзи, такі і земельній ділянці, засіяній рослинами соняшника.
Також, у прохальній частині не визначено коло осіб у цьому кримінальному провадженні, обмеження прав яких має відбуватися у разі накладення арешту на це майно, у тому числі власника (володільця) майна. Також, прохання дозволити прокурору, дізнавачу, використовувати дане майно під час проведення слідчих дій не визначає обсяг такого використання, що може не узгоджуватися із приписами законодавства.
Частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172 КПК України, -
постановив:
Клопотання повернути для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України, надавши для цього строк 72 години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1