"09" жовтня 2025 р. Справа № 363/1356/23
09 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря Галай О.О., прокурора Кривошеї С.В., представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) адвоката Лисенка Я.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Димерської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку,-
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.01.2024 року залучено до участі в зазначеній справі в якості відповідача - ОСОБА_1 , замінивши первісного відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10.09.2024 року прийнято до спільного розгляду з позовною заявою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки, зустрічний позов ОСОБА_1 до Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Димерської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.11.2024 рокузакрито підготовче провадження у зазначеній цивільні справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову у зазначеній цивільній справі, в якому просив повернутися зі стадії судового розгляду справи по суті до стадії підготовчого судового засідання, позовні вимоги за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 розглядати в наступній редакції: «Витребувати на користь Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянки загальною площею 0,0546 га з кадастровими номерами 3221880803:15:127:0737. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641». Свої вимоги обґрунтовував поділом спірної земельної ділянки під час розгляду справи у суді, змінами в законодавстві, а також останньою практикою ВС, у зв'язку з чим необхідним є зміна предмету позову, а саме зміна способу захисту порушеного права. Та долучив до матеріалів справи відповідне клопотання, підписане заступником керівника Вишгородської окружної прокуратури Зюзем Я.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) адвокат Лисенко Я.О. не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши думку учасників справи, присутніх в судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів та ін.
Діючим Цивільним процесуальним Кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого приводження після його закриття.
Верховний Суд (постанова від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21) зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
Зважаючи на клопотання прокурора, яке стосуються процесуальних дій, вчинення яких можливе лише під час підготовчого судового засідання, та підстави для такого повернення, а саме поділ спірної земельної ділянки під час розгляду справи у суді та набрання чинності після закриття підготовчого судового засідання ЗУ № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", а також те, що розгляд справи по суті ще не розпочато, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено вагомість обставин, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Тому клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження підлягає задоволенню.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд зазначає, що, заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду № 922/404/19 від 09 липня 2020 року та № 910/18389/20 від 22.07.2021 року.
З огляду на вищевикладене, оскільки вказана цивільна справа розглядається в порядку загального позовного провадження, суд повернувся до стадії підготовчого судового засідання, підстави позову змінено не було, суд вважає за необхідне прийняти заяву та змінити предмет позову.
Натомість, враховуючи позовні вимоги після зміни предмету позову, суд зазначає наступне.
09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача"(далі - Закон № 4292-ІХ).
Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п'ятою наступного змісту:
"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:
"Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу".
Частину четверту статті 177 Цивільного процесуального кодексу України доповнено абзацем другим наступного змісту: у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Частину другу статі 185 Цивільного процесуального кодексу доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі №686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі №128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі №678/1280/21.
Крім того, суд зауважує, що гідно ч. 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі №907/50/16).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/20528/21.
Відповідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи те, що змінивши предмет позову після набрання чинності Законом № 4292-ІХ на позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача, добросовісність якого як набувача земельної ділянки презюмується, прокурор не виконав вимог, встановлених частиною 4 статті 177 ЦПК України, тобто не вжив заходів щодо оцінки спірного майна щодо витребування якого заявлено вимоги, а також не вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати прокурору строк для усунення допущених недоліків.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду, що встановлено положеннями частини 13 ст. 187 ЦПК України.
Керуючись ст. 49, 51, 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, суд
Заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури про повернення до стадії підготовчого провадження та про зміну предмету позову задовольнити.
Повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Димерської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Прийняти заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури та змінити предмет позову у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності та повернення земельної ділянки, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Вишгородської окружної прокуратури Київської області, Димерської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку.
У подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову в наступній редакції:
«Витребувати на користь Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянки загальною площею 0,0546 га з кадастровими номерами 3221880803:15:127:0737.
Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача UA028201720343190001000015641».
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Димерської селищної ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши прокурору строк у п'ять днів, з дня отримання повного тексту ухвали, для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2025 року.
Направити копію ухвали учасникам розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Свєтушкіна