Справа № 381/4696/25
Провадження № 2-о/362/196/25
про залишення заяви без руху
14 жовтня 2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , зацікавлені особи - Київське КЕУ Міністерства оборони України, АТ «Ощадбанк» про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.08.2025 року дану справу передано за підсудністю для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
15.09.2025 року вказана цивільна справа надійшла до Васильківського міськрайонного суду Київської області та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Мартинцовій І.О.
В силу вимог ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд встановити факти проживання його дітей за адресою: АДРЕСА_1 у період з 15.02.1996 року по 15.05.2003 року, оскільки дана територія на даний час є окупованою.
Заява подана в порядку окремого провадження.
Частина 3 статті 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Заява, подана ОСОБА_1 не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.
Так відовідно до статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: - зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
За частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Отже, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить установити та з якою метою.
Встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту з метою оформлення права на розслужбовлення квартири. При цьому суд констатує, що такого права "на розслужбовлення квартири" чинним законодавством не передбачено. У заяві відсутнє належне обгрутнування із посиланням на докази про те, що саме відсутність певних документів та неможливість підтвердити факт у позасудовому порядку стали перешкодою в реалізації заявником прав.
Заявником у заяві заінтересованими особами визначено Київське КЕУ Міністерства оборони України та АТ "Ощадбанк", однак не обгрунтовано яким чином встановлення факту може становити інтерес для зазначених осіб.
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їхні права та обов'язки.
При цьому, зі змісту заяви не зрозуміло який саме зв'язок та інтерес мають заінтересовані особи щодо заявника та встановлення заявленого факту.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню судом питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Для того щоб усунути вказані недоліки, заявнику необхідно подати нову редакцію заяви у якій:
- конкретизувати, виникнення яких саме особистих немайнових або майнових прав залежить від встановлення факту про який просить заявник,
- зазначити мету встановлення факту, а також надати докази того, що саме відсутність можливості підтвердити такий факт у позасудовому порядку є перешкодою для виникнення та здійснення особистих немайнових або майнових прав заявника;
- надати докази звернення до осіб для реалізації своїх прав та отримання відмови в такій реалізації;
- вказати, чому встановлення зазначеного факту становить інтерес для вказаних у заяві заінтересованих осіб.
За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи - Київське КЕУ Міністерства оборони України, АТ «Ощадбанк»- залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити заявнику , що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Мартинцова І.О.