Провадження №2/359/2200/2025
Справа №359/2731/25
Іменем України
29 вересня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області про зняття арешту з майна, -
В березні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачу.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2025 року відкрито провадження та призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
З протоколів судових засідань вбачається, що представник позивача ОСОБА_2 не з'явився у судові засідання, які проводились 10.07.2025 року, та 29.09.2025 року.
Ця обставина свідчить про те, що неявки сторони позивача мають ознаку повторності. Представник позивача про день та час розгляду справи у встановленому порядку був завчасно повідомлений. Це підтверджується наявними в матеріалах справи розписками.
В матеріалах цивільної справи відсутні заяви позивача про розгляд цивільної справи в його відсутність.
Відповідно до ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з п.1 ст.6 цієї Конвенції кожному забезпечується право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Встановлено, що провадження у цивільній справі було відкрито ще в березні 2025 року та триває більше п'яти місяців. Чергове відкладення судового засідання призведе до невиправданого затягування розгляду цивільної справи понад розумний строк, що є прямим порушенням права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що припинення порушення цього права є додатковою, але не менш вагомою підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на це суд вважає, що позов, пред'явлений позивачем належить залишити без розгляду, без з'ясування обставин справи.
Керуючись ч.3 ст.13, п.5 ч.1 ст.257, ч.2 ст.279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Журавський