Справа № 357/8035/25
Провадження № 2/357/3948/25
( ЗАОЧНЕ )
15 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 6893905 про надання споживчого кредиту.
За умовами договору сума кредиту складає 8400 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (19.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору
У період з 25.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 50.15 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту та на оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 50.15 грн.
27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 за яким останнє стало новим кредитором та отримало право вимоги до відповідача за вказаним договором № 6893905.
Позивачем нараховано проценти за 54 календарних днів (27.05.2024 - 19.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного ( 8400 грн * 1,99 % = 167,16 грн*54 календарних днів = 9 026,64 грн.)
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач має заборгованість в розмірі 32 805,36 грн., яка складається з 8400 грн - тіло кредиту та 15378,72 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 54 календарних днів - 9 026,64 грн., судові витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 гривень.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 22.0672025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін було витребувано у АТ «Універсал Банк» докази по справі (а.с.196,197).
15.08.2025 року на виконання ухвали суду надійшла запитувана інформація.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, причини повторної неявки суду не відомі.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.07.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №6893905 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 8400 грн. строком на 360 днів, зі сплатою відсотків кожні 30 днів та стандартною процентною ставкою 1,99 % в день (пункти 1.3., 1.4., 1.5.). Указаний договір підписаний споживачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A9173» (а.с.21-30).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8400 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленнями Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" про перерахування коштів.
Згідно з карткою обліку договору № 6893905 від 25.07.2023 основна заборгованість ОСОБА_1 складає 8400 грн.
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.05.2024 до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №6893905.
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Позивачем надано розрахунок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №6893905, згідно якого заборгованість відповідача становить 32 805,36 грн., яка складається з 8400 грн - тіло кредиту та 15378,72 грн - нараховані проценти і проценти за 54 календарних днів - 9 026,64 грн.
Згідно відповіді АТ «УніверсалБанк» від 14.08.2025, на виконання ухвали суду про витребування доказів, слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 8400 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Отже, Договір про надання споживчого кредиту № 6893905 від 25.07.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна" було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі.
Статті 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Відповідно Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відподно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту, укладеним між ним та ТОВ «Авентус Україна» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок порушення має право вимоги до відповідача, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволеню та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 6893905 від 25.07.2023 в розмірі 32 805,36 грн., яка складається з : 8400 грн - тіло кредиту; 15378,72 грн - нараховані проценти; нараховані позивачем проценти за 54 календарних днів - 9 026,64 грн.
Судові витрати по справі.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 10000 гривень витрат на професійну правову допомогу в рамках договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, які і заявив до стягнення з відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатом Столітнім М.М. на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 (а.с.124-126); заявка на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату №7894-12/05-2025 від 12 травня 2025 р.; копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року відповідно до яких ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн.
Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, а також, враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, без участі представника позивача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Таким чином, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 3000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності.
Вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8 %, що становить 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позовні вимоги задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.
На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд-.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ( ЄДРПОУ 4455982)2 суму заборгованості в розмірі 32805.36 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот п'ять гривень, 36 копійок) та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок), витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 15.10.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола