Справа № 357/14749/25
1-кп/357/1136/25
15.10.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025111030001314 від 05.06.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Біла Церква Київської області, громадянки України, непрацюючої, з середньо-спеціальною освітою, не депутатки, вдови, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7
обвинувачена - ОСОБА_3
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Проте, 20.04.2025 о 19 год. 35 хв. ОСОБА_3 , виконуючи замовлення в службі таксі «ТАКSA» на автомобілі «Renault Megane» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , отримавши від оператора виклик, перевозила від будинку АДРЕСА_3 до будинку № 57 по проспекту Незалежності в м. Біла Церква Київської області пасажира ОСОБА_8 , який мав при собі мобільний телефон «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G». При виході із транспортного засобу у ОСОБА_8 належний йому мобільний телефон випав на задньому сидінні вказаного автомобіля.
В подальшому 21.04.2025 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи на мийці самообслуговування «AquaBox» по вул. Сквирське Шосе, 1-а в м. Біла Церква Київської області, виявила на задньому сидінні автомобіля «Renault Megane» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , мобільний телефон «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G», який належить ОСОБА_8 , в цей час у останньої виник протиправний умисел, спрямований на крадіжку вказаного мобільного телефону.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, із салону автомобіля марки «Renault Megane» сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 викрала мобільний телефон «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G», чорного кольору, вартістю 4585 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_3 викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 4585 гривень 00 копійок.
Між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 і обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 , за письмової згоди потерпілого ОСОБА_8 , 12.09.2025 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості … у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб та потерпілий надав письмову згоду прокурору на укладання угоди, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 63КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачена погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд погоджується з наведеними в обвинувальному акті обставинами, які пом'якшують покарання та визнає відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, суд визнає наявність у обвинуваченої на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує правову позицію потерпілого ОСОБА_8 , який надав прокурору свою письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.
Водночас, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, який на переконання суду, має бути мінімальним .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 12.09.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 і обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 , за письмової згоди потерпілого ОСОБА_8 .
Визнати ОСОБА_3 винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене в угоді покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази у справі: коробка від мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G», товарний чек про купівлю телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G», мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy M52 5G», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 , вважати повернутим ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_9