Справа № 357/8405/25
Провадження № 2/357/4113/25
іменем України
14 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І.
за участі секретаря - Чалій А. О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-9).
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2025 року головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду (а.с. 43).
Ухвалою судді від 02 липня 2025 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 24 липня 2025 року (а.с. 51-52).
Розгляд справи двічі відкладався з різних причин та в останнє судове засідання по справі було відкладено до 14 жовтня 2025 року.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання 14 жовтня 2025 року свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 10 жовтня 2025 року судом за вх. № 58452 отримано заяву представника позивача Горної Вероніки Іванівни, яка діє на підставі довіреності б/н від 27.05.2025, в якій остання просила закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в зв'язку з відсутністю предмета спору. В прохальній частині позовної заяви уповноважений представник позивача просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача (а.с. 9).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 14 жовтня 2025 року не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Як зазначено вище, представник позивача скористувалася своїм правом, визначеним в ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Інших заяв та клопотань з боку учасників судового розгляду на адресу суду не надходило.
Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, здійснити розгляд вказаної заяви.
У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву представника позивача, вважає, що заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
Вказана правова позиція висловлена і Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 757/46995/17-ц ( провадження № 61- 7236св21).
Така правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 р. у справі № 13/51-04.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з вищевказаної заяви про закриття провадження у справі, яка надійшла на адресу суду 10 жовтня 2025 року, тобто відповідно після пред'явлення даного позову, вбачається, що відповідачем заборгованість погашена, тому між сторонами не залишилося неврегульованих питань, тобто предмет спору між сторонами відсутній, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Звертаючись до суду вищевказаними позовними вимогами позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № СЦ00018529 від 02 червня 2025 року (а.с. 10).
За вказаних обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 12, 255, 256, 258, 260-261, 263, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» із спеціального фонду Державного бюджету України сплачений ним на підставі платіжної інструкції № СЦ00018529 від 02 червня 2025 року судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 14 жовтня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов