провадження № 2-а/294/58/25
справа № 294/1590/25
15 жовтня 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Рукаса М.С.,
при секретарі - Коцюба Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чуднові Житомирської області адміністративну справу за позовом Чуднівського сектору УДМС України у Житомирській області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -
Чуднівський сектор Управління ДМС України у Житомирській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Позов мотивовано тим, що 17.09.2025 р. у с.Пилипівка Житомирського району працівниками поліції був виявлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин РФ, який перебуває на території України на незаконних підставах. В ході проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 прибув на територію України 20.01.2020 року з Російської Федерації через прикордонний пункт перетину «Сеньківка» за закордонним паспортом громадянина НОМЕР_1 .
11.06.2024 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про правовий статус іноземців за ч.1 ст.203 КУпАП в зв'язку з перевищенням встановленого строку перебування в Україні.
Рішенням керівника Чуднівського сектору УДМС від 11.06.2024 р. зобов'язано ОСОБА_1 залишити територію України не пізніше 05.07.2024 р.
Станом на 17.09.2025 р. ОСОБА_1 рішення про залишення території України не виконав, та добровільно на територію РФ не повернувся.
Таким чином ОСОБА_1 перебуває в Україні понад встановлений законодавством строк, намірів залишати територію України не висловлює та може і далі продовжити ухилятися від виїзду до країни походження, оскільки до підрозділів/органів ДМС України від ОСОБА_1 , або осіб, які уповноважені представляти його інтереси, заяв з приводу оформлення документів, які б дозволяли відповідачу перебувати в Україні на законних підставах не надходило.
17.09.2025 р. Чуднівським сектором УДМС ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП у зв'язку з порушенням строків перебування в Україні.
Цього ж дня Чуднівським сектором УДМС прийнято рішення про примусове видворення ОСОБА_1 за межі території України.
Позивач просить затримати громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для розміщення в пункту тимчасового перебування іноземців строком на 6 місяців з метою його подальшого примусового видворення з території України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов визнав, представник відповідача покладалась на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявності правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Російської Федерації, що підтверджується закордонним паспортом № НОМЕР_2 виданого 18.12.2019 року.
Згідно відмітки в зазначеному паспорті ОСОБА_1 прибув з Російської Федерації на територію України в законний спосіб 20.01.2020 року через прикордонний пункт пропуску «Сеньківка».
Разом з тим ОСОБА_1 , станом на 11.06.2024 року порушив передбачені законом строки перебування на території України, що було виявлено 11.06.2024 р., та рішенням завідувача Чуднівського сектору УДМС України в Житомирській області від 11.06.2024 року зобов'язано ОСОБА_1 в строк до 05.07.2024 року покинути територію України. З зазначеним рішенням ОСОБА_1 був особисто ознайомлений під розпис.
Проте, наведене рішення відповідач ОСОБА_1 не виконав, територію України не покинув, та 17.09.2025 року був виявлений працівниками поліції.
17.09.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.203 КУпАП.
Рішенням завідувача Чуднівського сектору УДМС України в Житомирській області від 17.09.2025 року вирішено примусово видворити громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з України.
На підставі встановлених обставин суд доходить висновку, що станом на 17.09.2025 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Російської Федерації, перебуває на території України незаконно.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців чи осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню з України.
Згідно ст. 183- 7 КАС України у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений частиною першою цієї статті, за клопотанням органу (підрозділу), який подав такий позов, може прийняти одне з таких рішень: 1 ) взяти особу на поруки підприємства, установи чи організації; 2) зобов'язати іноземця або особу без громадянства внести заставу; 3) затримати іноземця або особу без громадянства з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України (частина 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Відповідно до Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України затвердженого КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150, а саме: пп. 2 п. 2 встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Згідно визначення пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі Закон № 3773-VI) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (частина п'ята статті 26 Закону № 3773-VI.
Абзацом 1 ч. 1 статті 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до положень частини 3 статті 30 Закону № 3773-VI, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Положеннями абзацу першого частини 4 статті 30 Закону № 3773-VI, передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до частини 8 статті 30 Закону № 3773-VI, положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Згідно із статтею 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства такого виду заходу як, зокрема, затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.
Відповідно до частини 11 статті 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Отже, відповідач ОСОБА_1 неодноразово допускав порушення вимог міграційного законодавства України, станом на час розгляду справи в суді відповідач перебуває на території України незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування та власності в Україні немає, будь-яких дій для легалізації факту свого перебування на території України не вчиняв. Також відповідач ухилився від виконання рішення компетентного органу про його примусове повернення до РФ, громадянином якої він є.
Наведені обставини, з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України, дають підстави для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6 місяців до 15.04.2026 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою забезпечення його видворення за межі України.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 245, 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Чуднівського сектору УДМС України у Житомирській області до ОСОБА_1 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців, до 15.04.2026 року з метою забезпечення його видворення за межі території України.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його негайного виконання.
Суддя Максим РУКАС