Справа № 288/1315/25
Провадження № 2/288/672/25
15 жовтня 2025 року. селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 та після її сперті з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.
16 липня 2025 року позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на належну матері земельну ділянку, проте їй було відмовлено з тих підстав, що нею пропущено встановлений строк для прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що на момент відкриття спадщини та протягом усього строку для подачі заяви, вона здійснювала догляд за своєю дочкою, яка потребує безперервного догляду. Крім того, позивач перебувала у стані фізичного та емоційного виснаження, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса. Вказані обставини є поважними, пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами, а тому наявні підстави для визначення додаткового строку.
На підставі вищевикладеного, позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 терміном у три місяці.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, 15 жовтня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання в якому він просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без участі представника селищної ради, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.6/
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . /а.с.7/
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , 19 липня 2003 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 було укладено шлюб, прізвище дружини після одруження змінилось на - ОСОБА_7 . /а.с.8/
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , 13 серпня 1987 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_8 . /а.с.9/
Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . /а.с.10/
16 липня 2025 року за вих.№ 127/02-31 нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори було повідомлено ОСОБА_1 про те, що вона звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,0897 га, що розташована за межами с.Ходорків, Попільнянської ТГ, Житомирського району, Житомирської області, після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , спадкову справу не заведено. Заявниця, ОСОБА_1 , є спадкоємцем за законом на все рухоме та нерухоме майно, що належало матері, але заяву, після її смерті, не встигла подати в зв'язку зі станом здоров'я та утрудненими сімейними обставинами, і у права спадкування не вступила та пропустила строк на прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину. Враховуючи викладене, нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті, спадкодавця, вчинити неможливо в зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини. /а.с.11/
Згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 17 липня 2025 року, у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с.12/
Відповідно до довідки № 220 від 15 липня 2025 року, виданої Попільнянською селищною радою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті та протягом шести місяців після смерті за вищевказаною адресою ніхто з родичів не проживає і не зареєстрований. /а.с.13/
Згідно довідки виданої медичним центром «One+» від 21 липня 2025 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено діагноз - спадкове порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемія 1 типу, гіпертригліцеридемія важкого ступеню. Має інвалідність з дитинства з 07 квітня 2010 року, потребує постійного нагляду матері ОСОБА_1 . /а.с.14/
Відповідно до медичного висновку № 40/210 від 07 квітня 2010 року виданого Києво-Святошинською ЦРЛ, ОСОБА_9 встановлено діагноз - спадкове порушення ліпідного обміну - гіперліпопротеїнемія з синдромом рухових порушень. /а.с.15/
В заключенні спеціаліста КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1» від 26 лютого 2021 року зазначено, що ОСОБА_9 має діагноз - спадкове порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемія 1 типу, гіпертригліцеридемія важкого ступеню. /а.с.16/
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «Київська обласна дитяча лікарня» від 20 листопада 2024 року, ОСОБА_9 встановлено діагноз - гострий бронхіт. /а.с.18/
Згідно консультативного висновку спеціаліста ФОП ОСОБА_10 від 29 листопада 2024 року, ОСОБА_11 встановлено діагноз - гострий обструктивний бронхіт. /а.с.17/
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста ФОП ОСОБА_10 від 14 січня 2025 року, ОСОБА_11 встановлено діагноз - грип. /а.с.19/
Згідно консультаційних висновків спеціаліста ОСОБА_10 від 18 лютого 2025 року, ОСОБА_9 встановлено діагноз - пневмонія, неуточнена. /а.с.20, 21/
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста виданого КНП «Київська обласна дитяча лікарня» від 22 лютого 2025 року, ОСОБА_11 встановлено діагноз - пневмонія, неуточнена. /а.с.22/
Згідно консультаційного висновку спеціаліста виданого КНП «Київська обласна дитяча лікарня» від 21 травня 2025 року, ОСОБА_9 встановлено діагноз - перелом великого пальця стопи. /а.с.23/
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10409 виданої КНП «Київська обласна дитяча лікарня», ОСОБА_9 з 07 червня 2025 року по 11 червня 2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - спадкове порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемія 1 типу, кишкова коліка. /а.с.24/
Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП «Київська обласна дитяча лікарня» від 23 липня 2025 року, ОСОБА_9 встановлено діагноз - кишкові спайки, функціональна диспепсія, інші уточнені хвороби підшлункової залози, синдром подразненого кишечнику без діареї. /а.с.25/
Згідно повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Ван Медікал», ОСОБА_9 встановлено діагноз - алергічний риніт. /а.с.26/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері та вказує, що як вона здійснювала постійний особистий догляд за неповнолітньою дочкою, яка через стан здоров'я потребує її безперервного нагляду.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, який закінчився 02 червня 2025 року, як спадкоємець, жодних дій, спрямованих на реалізацію своїх спадкових прав не здійснювала.
При цьому звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами, які зумовили пропуск встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач зазначає стан здоров'я своєї неповнолітньої дочки та вказує, що дитина потребує постійного нагляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року по справі № 686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших, правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.
На підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем надано копії медичних документів про захворювання її неповнолітньої дочки, в яких крім встановленого з 07 квітня 2010 року діагнозу -
спадкове порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемія 1 типу, гіпертригліцеридемія важкого ступеню, зазначено, що дитина хворіла: - з 20 листопада 2024 року на гострий бронхіт /а.с.18/; - з 29 листопада 2024 року на гострий обструктивний бронхіт /а.с.17/; - з 14 січня 2025 року на грип /а.с.19/; - з 18 лютого 2025 року на пневмонію/а.с.20, 21, 22/; - з 06 травня 2025 року на алергічний риніт /а.с.26/; - з 21 травня 2025 року, перелом великого пальця стопи /а.с.23/; - з 07 червня 2025 року по 11 червня 2025 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом - спадкове порушення ліпідного обміну: гіперліпопротеїнемія 1 типу, кишкова коліка /а.с.24/
Разом з тим, позивачем не надано підтверджень того, що її дитина потребує постійного, безперервного нагляду та не наведено обставин, які зокрема в період часу березень-квітень 2025 року перешкоджали їй звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Крім того суд звертає увагу, що позивачем не надано підтверджень того, що вона була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв'язку, що узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) та від 27 червня 2022 року в справі № 202/1188/19 (провадження № 61-11828св21).
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на доказах з яких можливо зробити висновок про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд оцінивши докази, подані сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України; статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук