15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22764/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не включенні ОСОБА_1 в довідку №385 від 01.02.2024 року на додаткову грошову винагороду за січень 2024 року.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №240 від 15.07.2024 року в частині, яка стосується виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за січень 2024 року виходячи з розрахунку 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100 000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за січень 2024 року, виходячи з розрахунку 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Військовою частиною НОМЕР_1 подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Позивач участі у бойових діях у січні 2024 року не приймав, а відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог, так як не має протиправної бездіяльності відповідача.
Від Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 надійшли заяви про заміну правонаступником.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 було допущено заміну відповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_3 .
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 16.08.2023 року по 01.06.2024 року, що підтверджується самою військовою частиною.
Згідно з витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №1 від 01.01.2024 року вважати військовослужбовців такими, що вибули у відрядження до в/ч НОМЕР_3 та терміном на 91 добу з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року відповідно до Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_4 №1542/4дск від 01.01.2024 року з метою виконання завдань фортифікаційного обладнання позицій, рубежів та опорних пунктів у смузі оборони військової частини НОМЕР_3 :
6.11. солдат ОСОБА_1 робітник підсобний 3 інженерного відділення 4 інженерного взводу 2 інженерної роти в/ч НОМЕР_1 .
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 23.01.2024 року №52 призначено службове розслідування стосовно причин і обставин знаходження речовини сіро-зеленого кольору в особистих речах солдата ОСОБА_1 , виявленої під час перевірки працівника ВСП, яка мала місце 23.01.2024 року.
21.02.2024 року командиром в/ч НОМЕР_2 прийнято наказ №128 «Про результати службового розслідування», згідно з яким службове розслідування вважається закінченим. За відсутності в діях солдата ОСОБА_1 складу дисциплінарного чи адміністративного правопорушення. Нікого з військовослужбовців до відповідальності не притягати.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №153 від 01.06.2024 року відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) влк про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) солдата ОСОБА_1 . З 01.06.2024 року виключено зі списку особового складу в/ч та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення з 01.06.2024 року.
У відповідь на запит позивача щодо невиплати йому додаткової винагороди за січень 2024 року за безпосередню участь у бойових діях у складі в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 сформувала лист №2161/2483 від 01.07.2024 року, яким повідомила позивача, що в/ч НОМЕР_2 не включила позивача в довідку від 01.02.2024 року №385 на додаткову винагороду за січень 2024 року. Таким чином, у в/ч НОМЕР_1 відсутні законні підстави для виплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях за січень 2024 року. Рекомендовано звернутись з даним питанням до в/ч НОМЕР_2 .
Зі змісту наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №240 від 15.07.2024 року встановлено, що наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме: за період 04.01.2024 року - 31.01.2024 року на підставі Довідки в/ч НОМЕР_2 №2111 від 07.07.2024 року.
Довідка в/ч НОМЕР_2 №2111 від 07.07.2024 року наявна у матеріалах справи. Так, дана довідка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 про те, що він у період 04.01.2024-31.01.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у т.ч. зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: перебуваючи … та виконуючи бойове розпорядження … .
Вважаючи протиправними бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо невключення позивача в довідку №385 від 01.02.2024 року на додаткову грошову винагороду за січень 2024 року та бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року ,у розмірі 100 000,00 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за січень 2024 року виходячи з розрахунку 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та №69/2022 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято Постанову №168.
Відповідно до п.1.1 зазначеної постанови військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання пункту 2-1 Постанови №168 Міністерством оборони України уточнено механізм та умови виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям Збройних Сил України Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі Наказ №260).
Пунктом 2 розділу XXXIV Наказу №260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується зокрема в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Наказу №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (п. 6 розділу XXXIV Наказу №260).
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №400/10311/23 від 06.08.2024 року: - Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25.03.2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23.06.2022 року №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25.03.2022 року №248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин указаними документами.
Як було встановлено судом, наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №1 від 01.01.2024 року визначено вважати військовослужбовців, зокрема ОСОБА_1 таким, що вибув у відрядження до в/ч НОМЕР_3 та терміном на 91 добу з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року відповідно до Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_4 №1542/4дск від 01.01.2024 року з метою виконання завдань фортифікаційного обладнання позицій, рубежів та опорних пунктів у смузі оборони військової частини НОМЕР_3 .
У матеріалах справи наявна Довідка в/ч НОМЕР_2 №2111 від 07.07.2024 року, яка видана військовослужбовцю, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 про те, що він у період 04.01.2024-31.01.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання, а саме: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у т.ч. зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно: перебуваючи … та виконуючи бойове розпорядження … .
Формулювання у довідці №2111 виконаного бойового завдання повністю відповідає пункту 2 розділу XXXIV Наказу №260, в якому зокрема визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується зокрема в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам №1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що у позивача наявне право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, пропорційно 100 000 грн у період з 04.01.2024 року по 31.01.2024 року.
Щодо не включення позивача в/ч НОМЕР_2 у довідку №385 від 01.02.2024 на додаткову винагороду.
Відповідачем було зазначено, що на час підготовки даної довідки тривало проведення службового розслідування стосовно обставин і причин знаходження речовини сіро-зеленого кольору в особистих речах позивача, виявленої під час перевірки працівниками ВСП, яка мала місце 23.01.2024 року, тож позивача не було включено до Довідки №385 від 01.02.2024 року. Правомірність невключення позивача до довідки відповідач пояснював посиланням на недопущенні можливого порушення порядку здійснення бюджетних виплат (надмірних виплат), а також на вимоги абзацу 5 пункту 15 розділу XXXIV Наказу 260. У подальшому, Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №128 від 21.02.2024 року «Про результати службового розслідування» визначено, що за відсутності в діях солдата ОСОБА_1 складу дисциплінарного чи адміністративного правопорушення нікого з військовослужбовців до відповідальності не притягати. Тож, в/ч НОМЕР_2 направила 08.07.2024 року на адресу в/ч НОМЕР_1 довідку за №2111 від 07.07.2024 року щодо виконання солдатом ОСОБА_1 бойових (спеціальних) завдань у складі в/ч НОМЕР_2 в період з 04.01.2024 року по 31.01.2024 року, що є підставою для подальшого нарахування і виплати військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 грошової винагороди передбаченою постановою КМУ від 28.02.2022 року №168.
Відповідно до абз. 5 п. 15 розділу XXXIV Наказу №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Суд першої інстанції вірно врахував відсутність доказів притягнення позивача до відповідальності у січні 2024 року відповідним наказом командира.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги, звернені до в/ч НОМЕР_2 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невключення позивача у довідку №385 від 01.02.2024 на додаткову винагороду за січень.
Щодо довідки №2111 від 07.07.2024, суд першої інстанції зазначив, що ця довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час воєнного стану.
На підставі даної довідки №2111 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №240 від 15.07.2024 наказано виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме: за період 04.01.2024 року - 31.01.2024 року.
Встановлення позивачу додаткової винагороди на рівні 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в/ч НОМЕР_5 поясняє відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях у січні 2024 року.
Суд першої інстанції вірно встановив необхідність виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №240 від 15.07.2024 року в частині, яка стосується виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 15 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш