13 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1505/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року (головуючий суддя Брегей Р.І.)
в адміністративній справі №340/1505/25 за позовом ОСОБА_1 відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 06.03.2025 до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.11.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі заяви від 19.11.2024 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 19.11.2024 року, керуючись приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на день звернення зі заявою про призначення пенсії набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, так як пільговий стаж більше 4 років, а страховий - 36 років.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 26.11.2024 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі заяви від 19 листопада 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 19.11.2024 року, керуючись приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і правовими висновками суду.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач працювала на території російської федерації у час, коли остання не припинила участі в Угоді, відтак період праці в Тресті мав бути зарахований до страхового і пільгового стажу, так як документально підтверджений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що з 01.01.2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москві (далі - Угода), що призвело до розірвання дипломатичних відносин з росією. З 19 червня 2023 року для України припинено дію Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає на території Кіровоградської області (а.с.7-8).
19.11.2024 року позивач (досягла віку 59 років) звернулася зі заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.17).
Заяву передано на розгляд за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
26.11.2024 року відповідач (ГУ ПФУ в Запорізькій області) прийняв рішення, яким відмовив у призначенні пенсії (а.с.17).
Підстава - документально не підтверджено набуття страхового і пільгового стажу на території рф (відсутній пільговий стаж).
Відповідач встановив, що страховий стаж складає 24 роки 10 місяців 26 днів (а.с.17-18).
ОСОБА_1 надала власний розрахунок страхового і пільгового стажу (а.с.64-66).
Пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 11 місяців 8 днів (а.с.65).
Страховий стаж складає 36 років 10 місяців 2 дні (а.с.66). Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку зазначеним правовідносинам бере до уваги, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про працю у Шахтобудівельному тресті «Бокситстрой» на території рф у період з 25 квітня 1988 року по 04 грудня 1995 року (а.с.11-13).
При цьому, ВАТ «Севуралбокситруда» (правонаступник Шахтобудівельного тресту «Бокситстрой») видало довідку від 11.11.2011 року, якою підтверджено нарахування і виплату позивачу заробітної плати за весь зазначений період (а.с.14-15).
ВАТ «Севуралбокситруда» повідомило, що сплачено всі внески до Пенсійного фонду і інших фондів рф.
Довідку складено на підставі особових рахунків про нарахування і виплату заробітної плати.
Також ВАТ «Севуралбокситруда» видало і іншу довідку від 11.11.2011 року (а.с.14).
Зазначило про всі реорганізації Шахтобудівельного тресту «Бокситстрой».
Повідомило, що в період з 05 січня 1989 року по 13 грудня 1993 року ОСОБА_1 постійно, упродовж робочого дня, в режимі повного тижня працювала під землею на роботах за Списком №1.
У довідці зазначено, що у період праці під землею не перебувала в навчальних відпустках, на курсах підвищення кваліфікації, у відпустках без збереження заробітної плати, а Шахтобудівельний трест «Бокситстрой» е простоював.
Довідку складено на підставі особової картки, наказів по особовому складу, табелів спуску-виїзду в шахту і інше. 13.03.1992 року набула чинності Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від тієї ж дати (далі - Угода).
Приписами частини 1 Угоди встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Приписами частини 2 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Приписами частини 2 статті 13 Угоди визначено, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Слід зазначити, що рф припинила участь в Угоді з 01 січня 2023 року.
Дію Угоди для України припинено з 19 червня 2023 року.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач працювала на території рф у час, коли не була припинена участь в Угоді зазначених країн.
Тому період праці позивача в Шахтобудівельному тресті «Бокситстрой» має бути зарахований до страхового і пільгового стажу, оскільки такий стаж роботи позивача документально підтверджений.
Водночас, підтверджено і сплату усіх обов'язкових платежів на території рф.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 11 місяців 8 днів.
Приписами пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року №1788-XII (в редакції до 01 квітня 2015 року) встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
02.03.2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01 квітня того ж року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» приписи пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено у новій редакції.
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.»
Отже, законодавець для жінок збільшив вік і загальний стаж праці.
Натомість, 03.10.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності з 11.10.2017.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 доповнено статтею 114.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином законодавець повторно збільшив для жінок вік і загальний стаж праці. Слід зазначити, що 23.01.2020 року Конституційний Суд України прийняв рішення №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), яким встановлено:
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 року №213-VIII.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, а саме:
«на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.»
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин не може бути застосований припис пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, оскільки його зміст відтворює норму права, яка визнана неконституційною відносно осіб, котрі працювали до 01 квітня 2015 року.
Позивач працювала на посаді за Списком №1 до 01 квітня 2015 року.
Пільговий стаж ОСОБА_1 (4 роки 11 місяців 8 днів) менший 7 років 6 місяців, але більший 3 років 9 місяців (більший половини від 7 років 6 місяців).
При цьому, страховий стаж, який визнає відповідач (24 роки 10 місяців 26 днів), більший 15 років.
Тому пенсію за віком на пільгових умовах може бути призначено зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року № 1788-XII,
Так, стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року №1788-XII встановлює (в редакціях станом до 01 квітня 2015 року і на сьогодні), що право на пенсію за віком мають:
чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Отже, пенсійний вік жінки зменшується відносно величини у 55 років.
Згідно частини 4 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року №1788-XII, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
Отже, зменшення пенсійного віку відбувається за такою формулою: на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік пільгового стажу для жінок.
За 4 повних роки пільгового стажу жінок пенсійний вік зменшується на 5 років 4 місяці (4 х 1 рік 4 місяці).
Таким чином ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 по досягненню 49 років 8 місяців (55 років - 5 років 4 місяці) років.
Позивач подала заяву про призначення пенсії у віці 59 років.
Тому у відповідача виник обов'язок призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 із зменшенням пенсійного віку.
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правових висновків суду.
Розглядаючи повторно заяву про призначення пенсії, відповідач має перерахувати і страховий стаж з підстави, яку суд виклав вище за текстом.
Відповідач має зарахувати до страхового стажу період праці на території Російської Федерації з 25 квітня 1988 року по 04 грудня 1995 року, врахувавши приписи частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Цією нормою права встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб'єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 13.10.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова