14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8179/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024, (суддя суду першої інстанції Савченко А.В.) в адміністративній справі №160/8179/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
29.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) помісячні суми окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень за період з 01.06.2023 по 28.03.2024 перебування у розпорядженні командира у зв'язку із проходженням лікування;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату солдату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) помісячні суми окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень за період з 01.06.2023року по 28 березня 2024року перебування у розпорядженні командира у зв'язку із проходженням лікування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату йому помісячні суми окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень за період з 01.06.2023 року по 28 березня 2024 року перебування у розпорядженні командира у зв'язку із проходженням лікування.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції обґрунтував свою відмову в задоволенні позовних вимог тим, що у позивача відсутня довідка ВЛК про встановлення ступеня придатності до військової служби. Тим самим суд першої інстанції поставив позивачеві у провину обставини, які від нього не залежали, а саме те, що відповідач не виконує рішення суду у справі №160/5120/23 про направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом становлено та матеріалами справи встановлено, що 20.05.2023р. командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано наказ (по стройовій частині) від 20.05.2023 року №353, згідно з п.20 якого “солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , колишнього номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, який 06.09.2022 року отримав поранення під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та був доставлений до КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», м. Бахмут Донецької області, вважати таким, що з 06 по 09 вересня 2022 року перебував на лікуванні у КНП “Павлоградська центральна районна лікарня» Вербківської сільської ради», м. Павлоград Дніпропетровської області, з 09 вересня 2022 року по 03 березня 2023 року у військовій частині НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 та з 04 березня 2023 року по 02 квітня, 2023 року у відпустці за станом здоров?я. Підстава: медична довідка від 06 вересня 2022 року, медична довідка від 09 вересня 2022 року № 01-25/1337, виписний епікриз від 03 березня 2023 року №10324.». Цим же наказом (п.25) внесено зміни до пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06 вересня 2022 року №236, а саме: наказано скасувати та вважати нереалізованим: “ 2.34. Солдата за призовом до мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, вважати таким, що 06 вересня 2022 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Виключити з котлового забезпечення військової частини з 06 вересня 2022 року. Виключити з грошового та речового забезпечення військової частини з 06 вересня 2022 року. Підстава: доповідь про самовільне залишення частини від 06 вересня 2022 року № 3830. Підстава: витяг із наказу командира військової частини “Про результати службового розслідування» від 25 грудня 2022 року №16030, рапорт капітана ОСОБА_2 від 20 грудня 2022 року вх.№33409.»
Цим же наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.05.2023 року №353 (п.26) внесено зміни до пункту 14 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині від 26 вересня 2022 року №256, а саме: наказано скасувати та вважати нереалізованим абзац: “солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, - у зв?язку з самовільним залишенням військовоїчастини;»
Підстава: витяг із наказу командира військової частини “Про результати службового розслідування» від 25 грудня 2022 року №16030, рапорт капітана ОСОБА_2 від 20 грудня 2022 року вх. №33409.
Цим же вищезазначеним наказом (п.27) внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 вересня 2022 року №256 та доповнено наступним пунктом: “ 29. Відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) нижчепойменованих осіб солдатського та сержантського складу, які виведені в розпорядження наказом командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади від 26 вересня 2022 року №216-рс, увільнити від займаних посад та зарахувати в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 26 вересня 2022 року: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, - у зв'язку з лікуванням;» Підстава: витяг із наказу командира військової частини “Про результати службового розслідування» від 25 грудня 2022 року №16030, рапорт капітана ОСОБА_2 від 20 грудня 2022 року вх. №33409.
22 лютого 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 було видано довідку №1715, згідно з якою солдат ОСОБА_1 06 вересня 2022 р. отримав: Вогнепальне осколкове поранення правої стопи. За обставин: «В ході проведення службового розслідування встановлено, що о 12:16 06.09.2022 біля позиції 3 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону які знаходиться поблизу м. Соледар Донецької області військами Російської Федерації було здійснено танковий обстріл. В результаті обстрілу солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Військовослужбовцю була надана перша медична допомога та організована медична евакуація до Бахмутської ЦМЛ Донецької області. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов?язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Підстава: наказ командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 11 січня 2023 року №434.
13 лютого 2024 року позивач звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив: здійснити перевірку дотримання з боку ФЕС в/ч НОМЕР_1 вимог Постанови КМУ №1001 від 15 вересня 2023 року, яка застосовується з 01.06.23 року, щодо
-нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за займаною посадою у повному обсязі протягом 2-х місяців перебування у розпорядженні командира;
-нарахування та виплати після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні - окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень до посадового окладу щомісяця починаючи з 01.06.23 року на період лікування і перебування у розпорядженні командира. При цьому прошу взяти до уваги, що довідка (висновок) військово-лікарської комісії про обмежену придатність/непридатність до військової служби через наслідки поранення відсутня на-сьогодні виключно з причин що не залежали від нього - через затягування у оформленні і видачі медичною службою в/ч НОМЕР_1 направлення на проходження ВЛК із необхідними додатковими документами.
Матеріали справи відповіді на зазначений рапорт не містять.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо виплати позивачеві помісячних сум окладу за військовим званням, набавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20 100 грн за період з 01.06.2023 по 28.03.2024 перебування в розпорядженні командира позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази визнання позивача ВЛК обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частин 1,2 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абз. 28 п. 2 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі. Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Тобто вказаною нормою визначено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) лише за одночасного виконання наступних трьох умов:
1) військовослужбовець має отримати поранення (контузію, травму або каліцтву), пов'язане із захистом Батьківщини;
2) військовослужбовець має бути визнаним військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
3) військовослужбовець має бути зарахованим у розпорядження відповідних командирів.
Встановлені обставини справи свідчать, що позивач отримав поранення, яке пов'язане із захистом Батьківщини та наказом від 20.05.2023р. №353 позивача зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 .
Натомість, доказів визнання позивача військово-лікарською комісією обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців матеріали справи не містять.
Позивач не заперечує, що він не проходив огляду ВЛК на придатність до військової служби та відповідної довідки не отримував. При цьому, позивач зазначає, що саме відповідач винен у відсутності у позивача довідки про придатність до військової служби, адже останній не надає позивачу направлення на ВЛК. Більше того, позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5120/23 відповідача зобов'язано надати позивачеві довідку про обставини травми та направлення на ВЛК щодо придатності до військової служби.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що в разі якщо має місце невиконання рішення суду з боку військової частини в добровільному порядку, позивач має право на реалізацію примусового виконання рішення суду, шляхом отримання виконавчого листа та ініціювання виконавчого провадження.
Як правильно вказав суд першої інстанції, питання направлення військовою частиною позивача на проходження ВЛК не є предметом розгляду цієї справи, відтак суд не надає оцінки вказаним діям під час судового розгляду.
Натомість, законодавчих підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату винагороди у розмірі 20100 грн без висновку ВЛК про непридатність чи обмежену придатність до військової служби не існує.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суд першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник