14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/10721/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот»
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2025, (суддя суду першої інстанції Петренко О.С.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/10721/23 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» про стягнення податкового боргу,
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ТЛК Патріот» про відстрочення виконання судового рішення.
Не погодившись з ухвалою суду ТОВ «ТЛК Патріот» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позиція суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів звернення до відповідача із заявою про узгодження розрахунку щодо розстрочення виконання рішення суду є безпідставною, оскільки ст. 378 КАС України не передбачено такої підстави для розстрочення. Відповідач наголошує, що підставою для розстрочення виконання рішення суду є саме наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник зазначає, що відповідач не зазначив суду які підстави роблять неможливим виконання рішення суд та вказують на необхідність розстрочення виконання рішення суду. Також, зазначає, що в силу ПК України розстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податку його грошових зобов'язань або податкового боргу зі сплатою процентів.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна логістична компанія "Патріот" заборгованість в розмірі 1 512 831,56 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 р. у справі №340/10721/23 позовні вимоги ГУ ДПС у Кіровоградській області задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1 429 803.56 грн., та з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 83028 грн.
08.01.2025р. до суду надійшла заява відповідача про відстрочення строком на 1 рік виконання судового рішення (вх.№757/25)
В обґрунтування заяви представником відповідача зазначено, що підставами для її заявлення слугував фактично тяжкий фінансовий стан підприємства, недостатність коштів на банківських рахунках відповідача, воєнний стан в країні. Одним з головних факторів неможливості одночасного погашення податкового боргу, для ТОВ "ТЛК "Патріот" є накладене обтяження на рахунки підприємства Приватним виконавцем Брандальським Д.С. за виконавчим провадженням ВП №75092230 та ВП №75349419 щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ "Українська добувна компанія" та ТДВ "Світловодське кар'єроуправління".
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не зазначено суду достатніх підстав, підтверджених належними та допустимими доказами, на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами ч.1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
На підтвердження обставин, на які посилається відповідач в заяві про відстрочення виконання рішення суду, останній не надав належним та допустимих доказів.
Як правильно звернув увагу суду першої інстанції, відповідачем не доведено факту арешту його рахунків на підставі постанови приватного виконавця.
Адже до суду першої інстанції подано лише копію постанови приватного виконавця про арешт рухомого майна відповідача.
До суду апеляційної інстанції відповідач надав до суду копію постанови привтного виконавця від 26.04.2024 про накладення арешту на рахунки підприємства у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 747 793,07 грн (UAH).
Між тим, матеріали справи не мітять інформації на користь того, які саме суми коштів обліковуються на рахунках відповідача, також до суду не надано доказів того, що вказана сума не повністю або частково погашеною станом на січень 2025 року (вирішення судом питання про розстрочення виконання рішення суду).
Посилання на саму лише недостатність коштів на рахунках платника для сплати податкового боргу, та на обставини воєнного стану не можуть слугувати відстроченню виконання рішення про стягнення податкового боргу.
Отже, виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, заявником (відповідачем) не наведені. Доказів неможливості виконання судового рішення підприємством не надано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв'язку із чим процесуальна необхідність відстрочення/розстрочення виконання рішення суду не встановлена.
У постанові від 06.12.2019р. по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.
Як зазначив відповідач, на даний момент кошти на виплату рішення суду відсутні, що унеможливлює виконання рішення.
Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов'язується можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суд першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна логістична компанія «Патріот» - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай