14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/12109/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Волинській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (суддя Артоуз О.О.) в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
третя особа Головне управління ДПС у Волинській області
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 00150480709.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 16 серпня 2024 року № 00150480709 в частині застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3 597 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, учасники справи подали апеляційні скарги. Позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити позов у повному обсязі. Відповідач та третя особа не погоджуються з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, просять у задоволенні позову в цій частині відмовити. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Позивач звертає увагу, що перевірка призначена без наявності на то правових підстав, податковим органом під час перевірки не взято до уваги документи, надані позивачем, а виявлене порушення не доведено з боку податкового органу.
Відповідач та третя особа зазначають, що виявлене порушення в повній мірі доведено, у зв'язку з чим правові підстави для скасування ППР відсутні.
У відзивах на апеляційні скарги учасники справи просять залишити їх без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Волинській області від 05.07.2024 № 2433-п, відповідно до пп. 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 80.8 ст. 80, пп. 69.2, 69.27 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України було призначено проведення фактичної перевірки об'єкта господарювання (магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено Акт від 18.07.2024, реєстраційний № 19118/03-20-07-05/3644606969.
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2024 № 00150480709, яке є предметом оскарження в цій адміністративній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, в самому наказі про призначення перевірки наявне посилання на обґрунтування його видачі, а саме, наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що третьою особою було подано до суду першої інстанції доповідну записку посадової особи податкового органу, з якої вбачається, що ДПС України листом від 29.04.2024 за № 12571/7/99-00-07-04-02-07 повідомило про надходження до ДПС інформації від громадянина ОСОБА_2 щодо порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що стало підставою для проведення аналізу баз даних ДПС. Податковим органом встановлено, що в базах даних СОД РРО відсутні дані про готівкові розрахунки за липень 2024 року, що може вказувати на проведення в торгових об'єктах торгової мережі «Ябко» (зазначеними у Додатку) розрахункових операцій при продажу товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа або на проведення іншими платниками податків розрахункових операцій без використання зареєстрованого в органах ДПС РРО/програмного РРО.
У Додатку до доповідної записки міститься, у тому числі, об'єкт - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі Українки, буд. 11А
З огляду на наведене колегія суддів підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для проведення фактичної перевірки господарської одиниці, в якій здійснює діяльність позивач.
Щодо суті описаних в Акті перевірки порушень, за висновком контролюючих органів позивачем розрахункові операції на суму 34 271,00 грн фактично були проведені до моменту пред'явлення перевіряючими наказу, направлень та службових посвідчень, вони не були проведені через ПРРО у момент продажу, відповідні фіскальні чеки покупцям товарів під час їх фактичної реалізації не надавались, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд першої інстанції знайшов ці порушення доведеними з огляду на те, що згідно з інформацією, наведеною в Акті перевірки, перед її початком 09.07.2024 посадовими особами податкового органу в магазині «ЯБКО» придбано кабель Apple USB-C to Lighting Cable 1m за ціною 949,00 грн та блок живлення Belkin Home Charger 25W USB-C GAN PD за ціною 1 499,00 грн. Розрахункова операція проведена у безготівковій формі з використанням електронного платіжного засобу та платіжного банківського терміналу (АТКБ «Приватбанк», платіжний термінал S1VF01MS) о 14:25:29, що підтверджується квитанцією з терміналу (сліп) на загальну суму 2 398,00 грн. Розрахунковий документ в підтвердження розрахункової операції посадовим особам податкового органу разом із квитанцією з терміналу (сліп) на загальну суму 2 398,00 грн не видавався.
Водночас позивачем до позову додано копію чеку на придбання кабелю Apple USB-C to Lighting Cable 1m за ціною 949,00 грн та блоку живлення Belkin Home Charger 25W USB-C GAN PD за ціною 1 499,00 грн на загальну суму 2 398,00 грн. № nzsQRe5tem4 від 09.07.2024 14:42:45.
Згідно з інформацією з електронних фіскальних чеків ПРРО ФН 4000860156, сформованих з 09.07.2024 по 17.07.2024, електронна копія фіскального чеку № nzsQRe5tem4 від 09.07.2024 до ДПС України передана о 14:42:45. Повернення коштів в сумі 2398,00 грн за повернутий товар підтверджується заявкою на повернення з терміналу від 09.07.2024 15:42:54.
Також, згідно з Х-звітом за 09.07.2024 станом на 14:44:52 в магазині «ЯБКО» проведено 4 операції (4 чеки продажу) на суму 34 271,00 грн.
Згідно з інформацією з електронних фіскальних чеків ПРРО ФН 4000860156, сформованих з 09.07.2024 по 17.07.2024, міститься інформація про проведення 09.07.2024 до початку проведення перевірки операцій на суму: 30 973 грн (чек № Re_GYcC8KoU від 09.07.2024 14:41:09), 899,00 грн. (чек № alUvAm7HqYo від 09.07.2024 14:41:31), 2 398,00 грн (чек № nzsQRe5tem4 від 09.07.2024 14:42:45), 1 грн (чек № eaVY5_y6ouE від 09.07.2024 14:43:12).
Проте згідно з даними Акту перевірки за період часу перебування посадових осіб податкового органу в приміщенні магазину «ЯБКО» (09.07.2024 з 14:25 год) розрахункові операції не проводилися.
Суд першої інстанції зауважив, що до приходу податкового органу 09.07.2024 в магазині «ЯБКО» не було здійснено жодної розрахункової операції. Натомість, після проведення податківцями контрольної розрахункової операції за 2 хвилини відбулося аж 4 продажі товарів на загальну суму 34 271,00 грн, оплата за які здійснена банківською картою. При цьому, у період часу з 14:25 год. по 14:43 год. (час роздрукування Х-звіту після допуску працівників ДПС до проведення перевірки) фактично розрахункові операції у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів не проводились в господарській одиниці. При цьому, з огляду на те, що заявка на повернення сформована о 14:42 год. станом на проведення продажу товарів на загальну суму 34 271,00 грн особі, що проводила розрахунки, вже було відомо про проведення перевірки).
На переконання суду, вищевказане свідчить про намагання працівників магазину «Ябко» уникнути відповідальності за виявлені порушення.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що в апеляційній скарзі позивач у спростування висновків суду першої інстанції в цій частині зазначає, що не проведення фіскалізованих операцій на суму 34 271,00 грн є лише припущенням податкового органу, без підтвердженням такого порушення належними доказами.
Суд апеляційної не вважає такі доводи слушними, адже позивачем не спростовується, що контрольна закупка, після якої були пред'явлені наказ та направлення на перевірку, відбулася 09.07.2024 о 14:25:29.
Відтак, є беззаперечним факт, що з 14:25 год. 09 липня 2024 року посадові контролюючого органу перебували в приміщенні магазину «Ябко», а тому зафіксовані в Акті перевірки обставини щодо відсутності в магазині покупців у період з 14:41:09 по 14:43:12 є підтвердженою належним доказом, яким є Акт перевірки.
При цьому самим позивачем не надано належні та допустимі докази у спростуванні цієї інформації.
Суд першої інстанції вірно оцінив надані податковим органом докази, суд апеляційної інстанції, в свою чергу, додатково зазначає про очевидну неможливість проведення розрахункових операцій у безготівковій формі через платіжний термінал із видачею фіскального документу та відпуском товару покупцям з проміжком часу о 14:41:09, 14:41:31, 14:42:45 та 14:43:12.
Відтак суд апеляційної інстанції доходить висновку про доведеність податковим органом виявленого порушення в цій частині.
Закон імперативно визначає обов'язок суб'єкта господарювання видати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, а тому податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за порушення платником податків вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас суд першої інстанції обґрунтовано, з посиланням на обставини справи та правові позиції Верховного Суду, вказав, що до позивача податковим повідомленням-рішенням форми «С» від 16.08.2024 № 00150480709 було безпідставно застосовано штрафні санкції відповідно до п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у розмірі 3 597,00 грн, адже відповідачем не доведено притягнення позивача до відповідальності за аналогічне правопорушення раніше з урахуванням приписів пункту111.4 статті 111 Податкового кодексу України.
Доводи податкового органу правильність висновку суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Іншим порушенням, зафіксованим в Акті перевірки, є недотримання пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 20 названого Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відтак, відсутність в місці продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, документів обліку створює склад податкового порушення.
При цьому платник податків не звільняється від відповідальності за таке порушення в разі надання після перевірки документів, які підтверджують походження товарів.
Суд першої інстанції вірно встановив, що фахівцями ГУ ДПС у Волинській області 09.07.2024 надано представнику позивача Сахарчуку Р.Б. (відповідно до договору про співпрацю від 15.04.2024) під особистий підпис запит на надання до перевірки документів, пов'язаних з предметом перевірки, зокрема: у разі наявності зареєстрованого РРО: реєстраційні посвідчення, довідка про опломбування РРО, книги обліку розрахункових операцій (створені у паперовій формі фіскальні звітні чек РРО), контрольні стрічки РРО; квитанція з ЕКПП, що підтверджує реєстрацію ПРРО, заяву про реєстрацію ПРРО; документи, що підтверджують право користування господарською одиницею; договір з банком/анкета заява на еквайрингове підключення; банківські виписки та платіжні доручення; касові книги (первинні касові документи/прибуткові, видаткові касові ордери); накази та розрахунки про встановлення лімітів залишку готівки в касі ГО, внутрішній документ про порядок оприбуткування готівки в касі відокремлених підрозділів; накази про прийняття на роботу найманих працівників; документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), зняття залишків товаро-матеріальних цінностей; інформація щодо ведення обліку доходів, форма обліку товарних запасів (в т.ч. опис товарних запасів); ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (діючі та попередні).
Під час перевірки надані наступні документи: форма ведення обліку товарних запасів (у паперовій формі) в магазині (торгова точка) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з останнім заповненим рядком за 01.07.2024 на суму 1 433 835,00 грн; договір комісії від 29.04.2024 № ТМ-29-04-24-ФД з комітентом ФОП ОСОБА_3 ; акт приймання-передачі товарів за договором комісії від 01.07.2024.
Інших документів обліку товарних запасів станом на 10:00 год. 11.07.2024 (термін надання документів, зазначений у запиті про надання документів) не надано, про що 11.07.2024 складено акт про ненадання документів. Позивачем не надано: додаткових документів щодо ведення обліку товарних запасів (форми ведення обліку товарних запасів станом на 1 1.07.2024, прихідних документів на товар), інформація щодо ведення обліку доходів, банківських виписок щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовуються в підприємницькій діяльності (в т.ч. для зарахування коштів при проведенні розрахунків у безготівковій формі (послуга Еквайринг), інформація щодо ведення обліку доходів.
Пізніше позивачем надано завірені 18.07.2024 копії: форми з останнім заповненим рядком № 8 за 09.07.2024 на суму 2 100 097,70 грн; договору комісії № ТМ-27/06-24-ЯД005 з ФОП ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ) від 27.06.2024; акту приймання-передачі товарів за договором комісії від 09.07.2024.
При цьому згідно з Актом, який засвідчує факт ненадання у визначений у запиті строк (надання не в повному обсязі) платником податків документів для фактичної перевірки господарської одиниці, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 від 18.07.2024 не надано: інформацію щодо ведення обліку доходів, банківських виписок щодо руху коштів на розрахункових рахунках, що використовуються в підприємницькій діяльності (в т.ч. для зарахування коштів при проведенні розрахунків у безготівковій формі (послуга Еквайринг), інформацію щодо ведення обліку доходів станом на 18.07.2024.
Разом з цим суд першої інстанції надав невірну оцінку наведеним обставинам, залишивши поза увагою, що фактичною підставою для нарахування штрафних санкцій у розмірі 2 100 097,70 грн стали «факти реалізації в період з 09.07.2024 по 17.07.2024 в даній господарській одиниці товарів на суму 2 100 097,70 грн, котрі не були обліковані у встановленому законом порядку» (сторінка 3 вкладного аркушу до акту фактичної перевірки від 18.07.2024 бланк № 003007, а.с. 56).
Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2024 року у справі № 440/2331/24 зауважив, що ключовим елементом норми пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо обов'язку суб'єкта господарювання надати облікові документи) є словосполучення «товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу».
Зазначене положення деталізується у пункті 10 Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496, де чітко зазначено, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Таким чином, оскільки платник податку не зобов'язаний зберігати безпосередньо у місці продажу облікові документи на товару, які вибули з місця продажу (реалізовані, списані тощо), то вимога контролюючого органу щодо надання документів, що стосуються товарів, які вибули, виходить за межі повноважень контролюючого органу в межах фактичної перевірки.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не урахував особливості нормативно-правового регулювання питання притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР та дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивача податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена зазначеною нормою.
Аналогічні висновки наведені у численних постановах Верховного Суду, як приклад, у постанові від 30 липня 2025 року у справі № 380/6314/24.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що позивач була притягнута до відповідальності на підставі статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення, яке не охоплюється диспозицією названої норми.
В межах спірних правовідносин податкові органи не довели належними та допустимими доказами, що на момент фактичної перевірки в магазині перебували на реалізації товари на загальну вартість 2 100 097,70 грн, відтак контролюючим органом не доведено правомірність нарахування штрафної санкції у розмірі 2 100 097,70 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в окремій частині ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його часткового скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року в адміністративній справі № 280/12109/24 частково скасувати.
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 00150480709 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 103 694 (два мільйони сто три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн 70 коп.
В іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 00150480709 залишити без змін.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області сплачений судовий забір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам у загальному розмірі 29 607 (двадцять дев'ять тисяч шістсот сім) грн 13 коп.
Постанова суду набирає законної сили з 14 жовтня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 14 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров