14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 212/9992/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №212/9992/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06 травня 2025 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №212/9992/24, в якій заявник просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.
Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.3, ч.5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Апеляційний суд враховує, що під час ухвалення постанови у цій справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не є вирішеним, а тому вбачаються підстави для вирішення вказаного клопотання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У ситуації, що розглядається, між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Ліга Сова» укладено Договір №27/09/24 від 27.09.2024 року про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до п.2.1. Договору, «Адвокатське об'єднання» на підставі звернення «Клієнта», приймає на себе зобов'язання з надання наступної професійної правничої допомоги:
- здійснити представництво інтересів «Клієнта» у справі щодо оскарження постанови №553 від 19.09.2024 про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у судах всіх інстанцій, в правоохоронних органах, контролюючих органах, в органах державної влади, в тому числі в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців, Міністерстві оборони України, військових частинах, РТЦК ТА СП, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності з усіма правами, наданими законом, позивачу, відповідачу, заявнику, стягувачу, боржнику, а «Клієнт» в свою чергу зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати «Адвокатському об'єднанню» юридичні (правничі) послуги з представництва інтересів «Клієнта» (далі - послуги) відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 4.1 цього Договору за надану професійну правничу допомогу, беручи до уваги обсяг послуг та робіт пов'язаних з представництвом в суді та/або іншою правничою допомогою, в т.ч. й збором доказів, які є необхідними для належного захисту прав та інтересів «Клієнта» щодо предмету даного договору, враховуючи складність та значення для Клієнта справи, «Клієнт» сплачує «Адвокатському об'єднанню» гонорар у формі, незабороненій законодавством, згідно додатку, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно із п.4.5. Договору, сума, розрахунок якої вказано в п.4.1. даного договору, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі відповідно до Акта виконання робіт (наданих послуг), є витратами на професійну правничу допомогу «Адвокатським об'єднанням» за надання професійної правничої допомоги та зменшенню чи поверненню в разі виконання відповідних робіт (надання послуг) не підлягає.
Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 25 вересня 2025 року до Договору про надання правничої допомоги №27/09/24 від 27.09.2024 року Адвокатським об'єднанням надано Клієнту наступну професійну правничу допомогу:
- здійснення представництва інтересів «Клієнта» під час оскарження постанови №553 від 19.09.2024 про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та подання позовної заяви, відповіді на відзив, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях, підготовка та подання апеляційної скарги - одна послуга - 5000,00 грн.;
- гонорар успіху - один гонорар - 5000,00 грн.
Згідно п.4.1. Договору загальна вартість наданих юридичних (правничих) послуг складає 10000, 00 грн. без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції №А4Т2-40М2-25А1-Е873 від 24.09.2025 року за надання професійної правничої допомоги по Договору №27/09/24 від 27.09.2024 року сплачено 5000,00 грн.
Також, відповідно до квитанції №1.325646347.1 від 25.09.2025 року ОСОБА_1 сплатив за Договором №27/09/24 про надання юридичної (правничої) допомоги від 27.09.2024 року 5000,00 грн.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої позовної вимоги із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, тобто є справою незначної складності.
З огляду на те, що витрати у сумі 10000 грн. є неспіввісними із складністю справи, наданим адвокатським об'єднанням обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, враховуючи, що розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагав від адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи, проаналізувавши наданий Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/09/24 від 27.09.2024 року, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, а також виходячи з документального підтвердження послуг з надання правничої допомоги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №212/9992/24 - задовольнити частково.
Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (Одна тисяча гривень)
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 14 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун