14 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8080/24
Суддя І інстанції - Артоуз О.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року щодо повернення без розгляду заяви у справі №280/8080/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку 383 КАС України, в якій просить суд:
- визнати неправомірними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо здійснення ОСОБА_1 , перерахунку та виплату грошового забезпечення за період з 17 червня 2021 року по 19 травня 2023 року, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 17.06.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року (за період з 17.06.2021 по 31.12.2021), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року (за період з 01.01.2022 по 31.12.2022), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 1 січня 2023 року (за період з 01.01.2023 по 19.05.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплаченої суми, та встановлених розмірів додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 НГУ протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Запорізький окружний адміністративний суд про вжиті на виконання ухвали заходи щодо виконання рішення суду по справі 280/8080/24.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернуто заявнику у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з такою заявою.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та зобов'язати суд першої інстанції продовжити розгляд поданої заяви.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що виконавче провадження відкрито 13.03.2025. В межах даного виконавчого провадження від Військової частини НОМЕР_1 НГУ надійшло повідомлення про здійснення виплат стягувачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду та надані підтверджуючі документи, зокрема платіжна інструкція № 3726 від 13.03.2025 на суму 949,25 грн. У зв'язку з тим, що виконавець не зобов'язаний перевіряти правильність здійснених нарахувань, він в порядку п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 77470380 у зв'язку повним фактичним виконанням виконавчого документа. Усвідомлюючи що розмір перерахованого грошового забезпечення у розмірі 949,25 грн не відповідає дійсному протягом квітня і травня 2025 року було здійснено неодноразове звернення в телефонному режимі до відповідальних осіб Військової частини НОМЕР_1 НГУ, які під час розмови обіцяли виконати рішення суду по справі №280/8080/24 в повному обсязі протягом місяця, однак рішення суду не виконано про причини не повідомлено.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, згідно з положеннями статті 383 КАС України початок строку звернення з заявою до суду визначено альтернативно - це день, коли особа:
1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 року у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, платіжною інструкцією № 3726 від 13.03.2025 на суму 949,25 грн відповідачем здійснено виплату позивачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду.
Тобто, після отримання коштів у сумі 949,25 грн виплачених позивачу відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду ухваленого у справі №280/8080/24 позивач був обізнаний щодо способу виконання відповідачем такого рішення.
Зважаючи на те, що кошти на виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду ухваленого у справі №280/8080/24 позивач отримав у березні згідно з платіжною інструкцією № 3726 від 13.03.2025, а з заявою до суду звернувся 20 червня 2025 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем встановленого статтею 383 КАС України десятиденного строку на звернення до суду з такою заявою.
При цьому, твердження позивача про те, що ним було здійснено неодноразове звернення в телефонному режимі до відповідальних осіб військової частини НОМЕР_1 НГУ, які під час розмови обіцяли виконати рішення суду по справі №280/8080/24 не є підставою для поновлення такого строку, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами.
Слід зауважити й на тому, що, як зазначає позивач, його представник звернувся до Військової частини НОМЕР_1 НГУ із відповідним запитом від 04.06.2025 року, тобто звернення до відповідача з заявою щодо інформації про виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду ухваленого у справі №280/8080/24 також мало місце після спливу десятиденного строку з дня коли особа дізналася про наявність обставин для звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Сам по собі факт направлення запиту від 04.06.2025 року представника позивача до відповідача не може встановлювати для позивача новий десятиденний строк для звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України, оскільки початком перебігу такого строку є саме дата коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а не коли з'ясував для себе, що такі діє є порушенням у відношенні нього.
Суд зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого законом строку для звернення до суду з позовом здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Натомість, наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з цією заявою не є такими обставинами, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя С.В. Сафронова