15 жовтня 2025 р. Справа № 440/4863/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) від 21.05.2025 року по справі № 440/4863/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.04.2025 № 163750033014 "Про призначення пенсії" в частині не зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання часу роботи на посаді судді Октябрського районного суду м. Полтави у період з 02.02.2002 по 18.02.2002, що складає 17 днів; часу роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у підвідомчих Міністерству юстиції України органах на місцях, зокрема на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України із 05.12.1997 до 11.01.1999 - 1 рік 1 місяць 6 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме стаж роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції - 3 роки, а всього 4 роки 1 місяць 23 дні та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посаді судді Октябрського районного суду м. Полтави з 02.02.2002 по 18.02.2002, що складає 17 днів; час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у підвідомчих Міністерству юстиції України органах на місцях, зокрема на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України із 05.12.1997 до 11.01.1999, що складає 1 рік 1 місяць 6 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме стаж роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції - 3 роки, а всього 4 роки 1 місяць 23 дні;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.03.2025 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.04.2025 № 163750033014 "Про призначення пенсії" в частині не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання: стажу роботи на посаді судді - 23 роки 1 місяць 23 дні; роботи на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України - 1 рік 1 місяць 6 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді, а саме, стажу роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції, - 3 роки, а також в частині обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання: стаж роботи на посаді судді - 23 роки 1 місяць 23 дні; роботу на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України - 1 рік 1 місяць 6 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді, а саме стаж роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції, - 3 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що страховий стаж ОСОБА_1 встановлено тривалістю 35 років 4 місяці 15 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 23 роки 1 місяць 9 днів (з 19.02.2002 по 28.09.2011, з 01.10.2011 по 28.03.2025). Зазначає, що управлінням права та законні інтереси позивача не порушені, а рішення по справі підлягає скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував те, що суддівський стаж та стаж роботи на посаді судді не є тотожними поняттями та включають в себе різні складові.Стаж роботи на посаді судді має вичерпний перелік посад, який визначено ст. 137 Закону № 1402-VIII. Натомість до суддівського стажу включається стаж на посадах судді та стаж (досвід) робота (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. відповідно до положень п. 1 та п. 6 ст. 69 Закону № 1402-VIII. Також вказує, що зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового утримання у розмірі 54% від суми суддівської винагороди призведе до втручання в дискреційні повноваження Головного управління.
Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційні скарги не скористалась.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Указом Президента України від 02.02.2002 № 96/2002 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Октябрського районного суду м. Полтави строком на п'ять років.
Постановою Верховної Ради України від 04.04.2007 № 878-V ОСОБА_1 обрана на посаду судді Октябрського районного суду м. Полтави безстроково.
У подальшому, постановою Верховної Ради України від 07.07.2011 №3622-VІ ОСОБА_1 обрана на посаду судді апеляційного суду Полтавської області, а у відповідності до Указу Президента України від 28.09.2018 № 297/2018 суддя апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1 переведена на роботу на посаду судді Полтавського апеляційного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.03.2025 № 611/0/15-25 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Полтавського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
При цьому, у рішенні Вищої ради правосуддя від 25.03.2025 № 611/0/15-25 встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді із 02.02.2002 по 25.03.2025 - 23 роки 1 місяць 23 дні; робота на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України із 05.12.1997 до 11.01.1999 - 1 рік 1 місяць 6 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме стаж роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції - 3 роки.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.03.2025 № 611/0/15-25 загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на відставку, встановлено 27 років 2 місяці 29 днів.
Наказом голови Полтавського апеляційного суду від 27.03.2025 № 4.7-09/20 "Про відрахування зі штату Полтавського апеляційного суду судді ОСОБА_1 " позивача 28.03.2025 відраховано зі штату суду із займаної посади судді у зв'язку зі звільнення за її заявою у відставку.
01.04.2025 позивач звернулася до структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про призначення їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 142 Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Вказана заява розглянута, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням ГУПФУ в Одеській області від 09.04.2025 № 163750033014 призначено ОСОБА_1 з 29.03.2025 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56% суддівської винагороди судді, з урахуванням страхового стажу 35 років 4 місяці 15 днів, у тому числі, судді - 23 роки 1 місяць 9 днів.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в сумі 116534,88 грн обчислено згідно з довідкою Полтавського апеляційного суду від 28.03.2025 № 4.6-20/143/2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Позивач вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.04.2025 № 163750033014 "Про призначення пенсії" в частині не зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання часу роботи на посаді судді Октябрського районного суду м. Полтави у період з 02.02.2002 по 18.02.2002, що складає 17 днів; часу роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у підвідомчих Міністерству юстиції України органах на місцях, зокрема на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України із 05.12.1997 до 11.01.1999 - 1 рік 1 місяць 6 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а саме стаж роботи на посадах заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України, заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції - 3 роки, а всього 4 роки 1 місяць 23 дні, а також, як наслідок, вважаючи протиправним обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді замість правильних 64 відсотків, звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню інша діяльність судді ОСОБА_1 , зокрема, стаж роботи на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України, що становить 1 рік 1 місяць 6 днів; та 3 років роботи в галузі права, а саме на посадах: заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України; заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції (з 11.01.1999 до 02.02.2002).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод .
Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон № 1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно з частиною 1 статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з ч. 1ст. 137 Закону № 1402-VIIIдо стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12 липня 2018 року № 2509-VIII статтю 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Закон не зазначає, що ця робота має обов'язково передувати призначенню на посаді судді.
Разом з тим, абз. 4 п. 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України № 1402-VIII від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Пунктом 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.
З аналізу наведених норм вбачається, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 9901/302/19.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 зазначено, що частину другу статті 137 Закону про судоустрій 2016 року потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Частиною 1ст. 7 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) було передбачено, що право на зайняття посади судді має громадянин України, який не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Водночас, ч. 3 ст. 127 Конституцій України (у редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) встановлено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Тобто на час зайняття позивачем посади судді районного суду відповідно до ч. 3 ст. 127 Конституцій України вимагався мінімальний стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
За приписами статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Частинами 3, 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Так, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягає застосуванню ч. 3 ст. 127 Конституцій України, яка була чинною на день призначення позивача на посаду судді, та якою вимагався мінімальний стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Таким чином, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає позивачу право для призначення на посаду судді 3 роки, підлягає зарахуванню до стажу роботи судді ОСОБА_1 .
Наведене свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково 3 років роботи в галузі права, а саме на посадах: заступника начальника управління юстиції - начальника відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції у Полтавській області Міністерства юстиції України; заступника начальника управління - начальника відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції (з 11.01.1999 до 02.02.2002).
Згідно із частиною 4 статті 43 Закону № 2862-ХІІ (зі змінами) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Як слідує зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 до призначення на посаду судді остання обіймала посаду виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України з 05.12.1997 до 11.01.1999.
Ураховуючи положення вказаної норми та абзац другий частини 4 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню інша діяльність судді ОСОБА_1 , зокрема, стаж роботи на посаді виконувача обов'язків заступника начальника управління юстиції з організаційного забезпечення діяльності судів та судово-правової реформи Управління юстиції в Полтавській області Міністерства юстиції України, що становить 1 рік 1 місяць 6 днів.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно того, що зобов'язання відповідача здійнити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді є втручанням в дискреційні повноваження пенсійного органу, колегія суддів вважає останні необґрунтованими. В даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Адже, такий спосіб захисту буде свідчити про дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому вказаний спосіб захисту порушеного права неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року по справі № 440/4863/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко