15 жовтня 2025 року справа №200/1314/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (повне судове рішення складено 14 травня 2025 року) у справі № 200/1314/25 (суддя в І інстанції Крилова М.М.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ,
Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667,42 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
В обґрунтування позову зазначає, що 20 липня 2021 року наказом № 361 о/с ОСОБА_1 було зараховано на навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ та відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», статей 63, 74 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою вдосконалення порядку підготовки здобувачів вищої освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання які здійснюють підготовку поліцейських за державним замовленням, між Донецьким державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області та Відповідачем було укладено Контракт про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
У зв'язку із початком широкомасштабного вторгнення російської федерації вказаний контракт було втрачено.
Наказом від 06 липня 2022 р. № 285 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 06 липня 2022 року.
У свою чергу, звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення є підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Повідомлення про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати на навчання направлено 16.01.2025, однак вказане повідомлення повернуто відповідачу 03.02.2025, на конверті вказано, що зазначена адреса не обслуговується у зв'язку із відсутністю поштового зв'язку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість його утримання у сумі 22 667,42 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що в умовах воєнного стану існують об'єктивні перешкоди для належної реалізації механізму, передбаченого пунктом 5 Порядку№ 261. Направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, автоматично унеможливлює його фактичне отримання та своєчасне реагування на вимоги позивача. Колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог через об'єктивні обставини, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту. Позивач наголошує на тому, що станом на сьогодні на законодавчому рівні відсутній будь-який порядок оформлення відмови від добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а отже поняття «відмови» як такої - є не визначеним.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
ОСОБА_1 , громадянка України.
У матеріалах справи наявна анкета кандидата на навчання ОСОБА_1 датована та підписана 29 січня 2021 року.
Наявний у матеріалах справи наказ про зарахування від 20.07.2021 № 361 о/с з 15.08.2021 курсантами першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» за кошти державного бюджету згідно з додатком.
Наказом від 18 квітня 2022 року № 176 призначено проведення службового розслідування за фактами можливого порушення окремими курсантами університету службової дисципліни - втрати службового посвідчення поліцейського та спеціального жетона поліцейського.
26 квітня 2022 року Ректором Донецького державного університету внутрішніх справ затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими курсантами Донецького державного університету внутрішніх справ, суд звертає увагу, що відомостей відносно відповідача останній не містить.
Наказом від 06.07.2022 № 285 о/с звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, адресована ОСОБА_2 (вул. 9 Травня, м. Маріуполь, Донецька область,) повернута відправнику з причин «територія окупована».
13 січня 2025 року за № 307/7-2025 позивачем складено на ім'я ОСОБА_3 повідомлення щодо добровільного відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22 667,42 грн.
Довідка витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 06.07.2022 без зазначення номеру та дати.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Стаття 19 Конституції України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
«Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261, чинний на час розгляду справи, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Висновки суду.
Наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, датована 16.01.2025, адресована ОСОБА_2 (вул. 9 Травня, м. Маріуполь, Донецька область,) повернута відправнику з причин «територія окупована» та не містить опису вкладення, тобто неможливо встановити, що саме було відправлено позивачу.
Копії контракту про здобуття освіти в Донецькому державному університеті внутрішніх справ між позивачем відповідачем й Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області матеріали справи не містять.
Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, акцентував увагу на тому, що за правилами положень статті 74 Закону №580-VIII та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
У постановах від 23 вересня 2021 року в справі №520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Тобто, саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
В матеріалах справи відсутні докази укладання з відповідачкою відповідного контракту.
Посилання позивача на те, що доказами існування договірних відносин між позивачем і відповідачем можуть бути накази про зарахування і відрахування відповідача та Анкета кандидата на навчання, а також наказ про призначення та проведення службового розслідування та Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими курсантами Донецького державного університету внутрішніх справ, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки не містять в собі достовірних відомостей про укладання з відповідачкою контракту .
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження укладання з відповідачкою контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та взяття останньою на себе зобов'язання щодо відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються саме згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.
Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 2 розділу 3 Типової форми контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, пунктом 2 розділу 4 Типової форми контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання взятих на себе зобов'язань за цим Контрактом у разі, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), у випадках, передбачених законодавством.
З огляду на відсутність в матеріалах справи підписаного з відповідачкою контракту та доказів на підтвердження того, шо остання була обізнана щодо наявності у неї обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог щодо направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту, колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Проте, за відсутності в матеріалах справи жодного доказу на підтвердження обізнаності відповідачки про наявність у неї обов'язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі, стягнення з неї цих витрат не буде відповідати основним завданням адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд у цій справі констатує, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав, з якими закон у цій категорії справ пов'язує право Університету на звернення до суду, а відтак у задоволенні позову належить відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі № 200/1314/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук