15 жовтня 2025 року справа №200/1593/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (повне судове рішення складено 12 травня 2025 року) у справі № 200/1593/25 (суддя в І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Управління), в якій просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 165 від 24.01.2025 "Про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді догани».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2000 року по теперішній час він перебуває на службі в поліції та Національної поліції України, останній період на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у званні старшого сержанта поліції.
Згідно з Витягом з Наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 24.01.2025 за № 165 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та покарання винних» дослівно слідує, що 24.12.2024 керівництвом Головного управління Національної поліції в Донецькій області проведено нараду, під час якої розглянуто питання «Про результати роботи територіальних підрозділів поліції області щодо протидії незаконному ввезенню та продажу алкоголю станом на 20.12.2024» та визначено незадовільну організацію роботи за цим напрямком у Покровському РУП та відділі поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. За результатами наради вирішено організувати проведення службового розслідування (протокол № 38).
На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2108 за вказаними фактами дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, під час якого встановлено порушення окремими працівниками Покровського РУП та відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області службової дисципліни, що призвело до неналежної організації роботи з профілактики та попередження правопорушень.
В резолютивній частині Витягу зазначено: за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію»; п.п. 7, 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, в частині неналежного оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, п. 5 розділу II Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 2026, в частині відсутності відео, знятих під час обслуговування викликів; абзацу 2 п. 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, в частині необхідності опитування заявника або свідків адміністративного правопорушення при реагуванні за матеріалами ЄО; п.п. 12, 13 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, у частині необхідності складання довідки про результати проведення перевірки та проєкту відповіді заявнику за матеріалами ЄО; п. 7 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, у частині заборони виправлення при складанні адміністративного протоколу; ч. 1 ст. 256 та ч.ч. 3, 10 ст. 283 КУпАП, поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_1 (0124141) оголосити догану.
Проте, позивач не погоджується із висновком службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2108 та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і сама реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді догани була здійснена відповідачем протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією, не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, спірний наказ № 165 від 24.01.2025 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани є необ'єктивним, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 165 від 24.01.2025 "Про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді догани».
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 1211,20 гривень.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем службове розслідування проведено без будь-яких порушень та правильно кваліфіковані дії позивача щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до нього правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Позивач, ОСОБА_1 проходить службу в Головному управління Національної поліції в Донецькій області (далі також ГУНП в Донецькій області) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
24.12.2024 керівництвом ГУНП в Донецькій області проведено нараду, на якій розглянуто питання «Про результати роботи територіальних підрозділів поліції області щодо протидії незаконному ввезенню та продажу алкоголю станом на 20.12.2024 року» та на якому визначено незадовільними організацію роботи в цьому напрямку Покровського РУП та ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
Згідно протоколу наради керівництва ГУНП в Донецькій області від 24.12.2024 № 38 вирішено «Організувати проведення службового розслідування за встановленими фактами неналежної організації роботи з протидії ввезенню та реалізації на території області алкогольної продукції з боку окремих керівників територіальних підрозділів поліції».
Начальником ГУНП в Донецькій області за вказаним фактом видано наказ від 31.12.2024 № 2108 “Про призначення службового розслідування», яким створено дисциплінарну комісію ГУНП в Донецькій області.
Дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування, під час якого встановлено порушення дисципліни окремими працівниками Покровського РУП та ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, зокрема, старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , яким порушено вимоги п. 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, в частині відсутності відео знятих під час обслуговування викликів (тобто під час виконання безпосередніх обов'язків) за ЄО № 9519 від 15.12.2024, ЄО № 9454 від 12.12.2024, ЄО № 9682 від 20.12.2024, ЄО № 8563 від 13.11.2024, ЄО № 9453 від 12.12.2024, ЄО № 8579 від 13.11.2024.
Під час перевірки ведення адміністративного діловодства у ВП № 1 Покровського РУП встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, ч. 3, ч. 10 ст. 283 КУПАП та вимог п. 7, п. 9 розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, в постановах по справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 3659809, ЕНА № 3607443, винесених поліцейським СРПП І. Госом, не вказаний технічний засіб, на який здійснювався відеозапис; в адміністративних протоколах ААД № 821467, ЕПР 1 № 181897 (складені поліцейським СРПП І. Госом) не вказані матеріали, що додаються до протоколу; в адміністративному протоколі ААД № 818610 (складений поліцейським СРПП І. Госом), маються виправлення.
Також проведеною перевіркою матеріалів ЄО було встановлено, що в порушення вимог п. 5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, у підрозділі відсутні відео зняті під час обслуговування викликів (тобто під час виконання безпосередніх обов'язків) за ЄО № 9519 від 15.12.2024, ЄО № 9454 від 12.12.2024, ЄО № 9682 від 20.12.2024, ЄО № 8563 від 13.11.2024, ЄО № 9453 від 12.12.2024, ЄО № 8579 від 13.11.2024, виклики обслуговувалися поліцейським СРПП старшим сержантом поліції І. Госом.
За фактами ЄО № 8946 від 28.11.2024, ЄО № 8563 від 13.11.2024, ЄО № 8579 від 13.11.2024, подією яких є «домашнє насильство», І. Госом винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП, однак в порушення вимог п. 3, абзацу 2 п. 1 Розділу ХІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, до матеріалів ЄО не додано жодних матеріалів перевірки, що підтверджували б прийняте рішення за викликом (оцінка ризиків, заява про притягнення до адміністративної відповідальності, пояснення, тощо).
Також за ЄО № 9519 від 15.12.2024, І. Госом складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 1732 КУПАП , однак в порушення вимог п. 12 Розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, відсутні зібрані матеріали перевірки, довідка про результати проведення перевірки та проект відповіді заявнику.
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що причинами та умовами порушення службової дисципліни стали особиста недисциплінованість та порушення службової дисципліни старшим сержантом поліції І.В. Госом.
За результатами службового розслідування прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та видано наказ ГУНП в Донецькій області від 24.01.2025 № 165, яким за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію »; п.п. 7, 9 розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, в частині належного оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, в частині відсутні відео, знятих під час обслуговування викликів; абзацу 2 п. 1 розділу XII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, в частині необхідності опитування заявника або свідків адміністративного правопорушення при реагуванні за матеріалами ЄО; п.п. 12, 13 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, у частині необхідності складання довідки про результати проведення перевірки та проекту відповіді заявнику за матеріалам ЄО; п. 7 розділу І Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, у частині заборони виправлення при складанні адміністративного протоколу; ч. 1 ст. 256 та ч.4, 3, 10 ст. 283 КУпАП, поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 17 Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 19 Закону визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Статут).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.
Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський має право:
1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;
2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання;
3) приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці;
4) на доступ до службової інформації, необхідної для виконання обов'язків за посадою;
5) на просування по службі, збільшення грошового забезпечення з урахуванням результатів службової діяльності та рівня кваліфікації;
6) на захист персональних даних, переданих у розпорядження Національної поліції України та її територіальних органів;
7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;
8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників;
10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань;
11) на захист від переслідування у разі повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, здійснених керівництвом та працівниками Національної поліції України;
12) на забезпечення спеціальними засобами безпеки з урахуванням особливостей проходження служби.
Розділ III Статуту регламентує Дисциплінарні стягнення та відповідальність поліцейського.
Відповідно до статті 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна вина дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Статуту).
Згідно з статтею 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Відповідно до статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (стаття 15 Статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 16 Статуту).
Стаття 18 Статуту визначає правові засади забезпечення поліцейському права на захист.
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Статтею 19 Статуту визначений порядок застосування дисциплінарних стягнень.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Згідно з приписами статті 21 Статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку (стаття 24 Статуту).
Як установлено судом, позивач дійсно перебуває на службі на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у званні старшого сержанта поліції.
10.01.2025 заступником начальника відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області йому було вкручено письмове повідомлення Голови дисциплінарної комісії Начальника УПД ГУНП в Донецькій області полковника поліції Олега Неборак про те, що на підставі вимог Закону України «Дисциплінарний статут Національної поліції України» та наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», в зв'язку з проведенням службового розслідування призначеного на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2108, Вам необхідно прибути особисто 11.01.2025 в 11.00 час. за адресою: АДРЕСА_1 для надання пояснення про можливі обставини порушення службової дисципліни.
В подальшому, позивач занедужав та не вийшов на службу, про що повідомив безпосередньо відділ кадрів, звернувся до лікаря та отримав лікарняний лист з 11.01.2025 по 07.02.2025 включно.
22.02.2025 о 10 годині 30 хвилин, при здійсненні службових обов'язків до позивача на блокпост в селищі Святогорівка, Покровського району, Донецької області, прибув начальник сектору взаємодії з громадами капітан поліції ОСОБА_2 який повідомив, що йому доручено ознайомити позивача з наказом про його покарання. На вимогу позивача надати будь-які матеріали службового розслідування він повідомив, що йому було доручено тільки ознайомити з наказом № 165 від 24.01.2025. Позивач ознайомився з наказом (витяг), але на його прохання надати копію наказу йому відмовлено, оскільки копії наказу не було.
Статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, а саме у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що наказом № 165 від 24.01.2025 "Про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді догани» позивачу оголошено догану, тобто під час перебування на лікарняному, а всі дії щодо службового розслідування, розпочатого стосовно нього та їх наслідки є такими, що вчинені під час перебування на амбулаторному/стаціонарному лікуваннях.
Слід зауважити, що відповідач прийнявши спірне рішення про покарання, безпідставно не врахував приписи статті 18 Дисциплінарного статуту, якою передбачено забезпечення поліцейському права на захист.
Так згідно з ч. 1, ч.2 ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Як зазначалось вище, 10.01.2025 заступником начальника відділу поліції № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області позивачу було вручено письмове повідомлення Голови дисциплінарної комісії Начальника УПД ГУНП в Донецькій області полковника поліції Олега Неборак про те, що на підставі вимог Закону України «Дисциплінарний статут Національної поліції України» та наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», в зв'язку з проведенням службового розслідування призначеного на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 31.12.2024 № 2108, Вам необхідно прибути особисто 11.01.2025 в 11.00 час. за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марії Приймаченко, 19 для надання пояснення про можливі обставини порушення службової дисципліни.
Отже, відповідачем не дотримано вимог законодавства про те, що виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/1593/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук