15 жовтня 2025 року справа №200/1817/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Чуб Вероніки Сергіївни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (повне судове рішення складено 09 травня 2025 року) у справі № 200/1817/25 (суддя в І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, Управління), про:
- визнання протиправними дій щодо утримання страхових виплат за періоди жовтень-листопад 2024 року, з 01.02.2025 і по сьогодні;
- скасування рішення про утримання надміру виплачених сум страхових виплат від 20.01.2025 ЕОС №1458648460 ОСОБА_1 (зареєстроване 24.01.2025 №3014/04-16);
- зобов'язання здійснити перерахунок виплачених сум страхових виплат та виплатити раніше утримані суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 03.06.2022 по 31.10.2023, де отримував щомісячні страхові виплати. З 01.03.2023 виплата страхових коштів по електронній особовій справі шляхом міграції була переведена до ГУ ПФУ в Донецькій області. Проте, страхові виплати за період березень - жовтень 2023 року виплачувалися ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, хоча особової справи позивача на його обліку на той час вже не перебувало. У листопаді 2023 року (після спливу 7 місяців як позивач перебував на обліку вже в ГУ ПФУ в Донецькій області) ГУ ПФУ в Донецькій області було «проведено аналіз виплачених коштів і встановлено подвійну виплату». ГУ ПФУ в Донецькій області до виплати за листопад 2023 року включила виплати за минулі періоди з 01.01.2023 по 31.12.2024, у зв'язку з чим виникла переплата за цей період у розмірі 89 115,62 грн. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 20.01.2025 вирішено утримати надміру виплачені суми страхових виплат за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у розмірі 89 115,62 грн. Позивач вважає рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про утримання надміру виплачених сум страхових виплат від 20.01.2025 незаконним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує його інтереси, вважає дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо утримання повної суми страхових виплат за період жовтень-листопад 2024 року незаконними та безпідставними, а стягнуті кошти - такими, що підлягають поверненню, оскільки переплата коштів сталася не з вини застрахованої особи - позивача, який завжди діяв сумлінно та в межах закону, а з вини відповідача, який нехтував належним виконанням своїх посадових обов'язків.
У додаткових поясненнях представник позивача зазначив, що позивачем завжди подавалися дійсні документи, видані відповідними органами без виправлень чи ознак підроблення, надавалися актуальні та достовірні відомості, які впливають на призначення чи подовження виплат відповідним органом. Жодних сумнівів стосовно дійсності документів та вірності відомостей ОСОБА_1 ні у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ні у ГУ ПФУ в Донецькій області за весь час отримання страхових виплат не виникало. При формуванні документів, при поданні їх до уповноваженого органу, при призначенні страхових виплат уповноваженим органом не було допущено помилки, яка б впливала на суму страхових виплат. Розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 розраховано вірно, у відповідності до законодавства, що відповідач не заперечує.
Щодо характеру «допущення помилки, яка впливає на суму страхових виплат» та складової вини у її допущенні законодавець роз'яснень не надає.
Крім того, відповідач жодним чином не пояснює, на якій підставі було утримано суми страхових виплат за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 у повному обсязі. Рішення про утримання 20% щомісячних виплат позивача, яке оскаржується, було ухвалене лише 20.01.2025. Відтак, утримання 100% страхових виплат за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 відбувалося без ухвалення рішення, тобто навіть без формальної підстави для утримання. Жодних підстав такого утримання відповідач не наводить. Крім того, залишається без пояснень відповідача підстава утримання виплат у повному розмірі місячної виплати.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позов.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповіді на відзив представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З 30.06.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 перебував на обліку в Павлоградському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області як внутрішньо переміщена особа та отримував щомісячні страхові виплати, пов'язані з трудовим каліцтвом.
З 01.01.2023 по 31.10.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 подовжено нарахування та виплату щомісячних страхових виплат.
Згідно виплатних відомостей Дніпропетровської області суми щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 виплачені:
з 01.01.2023 по 28.02.2023 у розмірі 27 508,02 грн (13 754,01 грн. щомісячно),
з 01.03.2023 по 31.10.2023 у розмірі 122 032,08 грн (15 254,01 грн щомісячно).
У зв'язку з проходженням повторного огляду МСЕК згідно довідки серії 12 ААА №129029 від 31.07.2023, позивачу встановлено 40% втрати працездатності з 01.07.2023 до 01.07.2024.
31.07.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про продовження страхової виплати.
Враховуючи те, що в заяві від 31.07.2023 зареєстроване місце проживання позивачем було зазначено згідно паспортних даних м. Покровськ Донецької області, то опрацювання заяви було направлено до ГУ ПФУ в Донецькій області.
Для продовження виплат рішенням № 1458648460-2023-2 від 31.10.2023 була здійснена міграція електронної особової справи потерпілого ОСОБА_1 з початком виплат з 01.03.2023 у розмірі 15 254,01 грн.
При формуванні додаткової виплатної відомості за листопад 2023 року з технічних причин (у зв'язку з програмною помилкою) до виплати потрапили раніше виплачені суми страхових коштів (за період перебування на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у розмірі 122 032,08 грн.
В результаті чого виникла заборгованість перед бюджетом Пенсійного фонду України, яка підлягає відшкодуванню, за період з 01.03.2023 по 31.10.2023 у розмірі 122 032,08 грн.
Під час наступного огляду МСЕК ОСОБА_1 довідкою МСЕК серії 12ААА №129178 від 30.09.2024 підтверджено 40% втрати професійної працездатності з 01.07.2024 по 01.07.2025.
На підставі заяви потерпілого від 04.12.2024 в грудні 2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області було прийнято постанову від 06.12.2024 №1458648460/1458648460-2024-5 про продовження щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.07.2024 по 30.06.2025 у сумі 16 468,23 грн. та здійснено донарахування за жовтень - листопад 2024 року.
З метою уточнення суми проведених виплат страхових коштів ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Донецькій області було направлено запит до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 03.01.2025 № 0500-0401-9/519.
Листом від 16.01.2025 №0400-010318-9/10169 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило ГУ ПФУ в Донецькій області про підтвердження сум виплачених коштів ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 31.10.2023 у розмірі 122 032,08 грн.
Водночас по справі ОСОБА_1 за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 обліковується сума невиплачених коштів в розмірі 32 916,46 грн, у зв'язку з чим розмір надміру виплачених страхових виплат скориговано.
У зв'язку з тим, що станом на 01.01.2025 загальна сума переплати страхових виплат за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 складає 89 115,62 грн, ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум страхових виплат від 20.01.2025 ЕОС №1458648460 щодо утримання переплати з ОСОБА_1 в розмірі 20% страхової виплати щомісячно, починаючи з 01.02.2025 до повного погашення.
Позивач вважає рішення ГУ ПФУ в Донецькій області про утримання надміру виплачених сум страхових виплат від 20.01.2025 року незаконним, безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує його інтереси, вважає дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо утримання повної суми страхових виплат за період жовтень-листопад 2024 року незаконними та безпідставними, а стягнуті кошти - такими, що підлягають поверненню, оскільки переплата коштів сталася не з вини застрахованої особи - позивача, який завжди діяв сумлінно та в межах закону, а з вини відповідача, який нехтував належним виконанням своїх посадових обов'язків.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV зі змінами (далі Закон № 1105).
Відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105 уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання з 01.01.2023 визначено Пенсійний фонд України.
Страховим випадком є, зокрема, за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці (пункт 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105).
Статтею 30 Закону №1105 визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1105 для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.
Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Згідно частини 2 статті 37 Закон №1105 територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно- комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно приписів частин 1 та 9 статті 41 Закон №1105 страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має на це право, можуть бути утримані територіальними органами уповноваженого органу управління, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо у документах подано завідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
Механізм призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності передбачений Порядком, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 (далі - Порядок № 4-1).
Відповідно до пункту 16 Порядку № 4-1 суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має на це право, можуть бути утримані органом, що призначає страхову виплату, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо у документах подано завідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
Повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі рішення органу, що призначає страхову виплату.
При кожній виплаті щомісячної страхової суми загальний розмір відрахування не може перевищувати двадцяти відсотків призначеного розміру страхової виплати потерпілому або особі, яка має на це право. Відсоток відрахування надміру отриманих страхових виплат може бути збільшений за згодою одержувача страхових виплат.
З матеріалів справи судом встановлено, що при переданні особової справи з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до ГУ ПФУ в Донецькій області в автоматичному режимі виникли розбіжності по нарахуванню позивачу страхових виплат за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у розмірі 122 032,08 грн, які були раніше виплачені ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що не заперечується сторонами.
На підставі заяви потерпілого від 04.12.2024 в грудні 2024 року ГУ ПФУ в Донецькій області було прийнято постанову від 06.12.2024 №1458648460/1458648460-2024-5 про продовження щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.07.2024 по 30.06.2025 у сумі 16 468,23 грн та здійснено донарахування за жовтень - листопад 2024 року в розмірі 32 916,46 грн.
У зв'язку з тим, що станом на 01.01.2025 загальна сума переплати страхових виплат за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 складає 89 115,62 грн (122 032,08 грн - 32 916,46 грн), ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум страхових виплат від 20.01.2025 ЕОС №1458648460 щодо утримання переплати з ОСОБА_1 в розмірі 20% страхової виплати щомісячно, починаючи з 01.02.2025 до повного погашення.
Рішення про утримання виплат в розмірі 100% не приймалось, донарахування поглинулось переплатою.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивачу були повторно виплачені страхові виплати за період з 01.01.2023 по 31.10.2023 у розмірі 122 032,08 грн, що призвело до надмірних виплат коштів у сумі 89 115,62 грн, то відповідачем правомірно прийнято рішення щодо утримання надміру виплачених сум страхових виплат, а отже, відповідач діяв у порядок та спосіб передбачений законом.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача Чуб Вероніки Сергіївни - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 200/1817/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук