15 жовтня 2025 року справа №200/8404/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року) у справі № 200/8404/24 (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просив:
- визнати протиправною дії відповідача щодо відкликання 04.09.2023 ОСОБА_1 з щорічної основної відпустки, яка проходила в період з 01.09.2023 по 15.09.2023, визнати не законним наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 № 222 про повернення ОСОБА_1 з щорічної основної відпустки. Визнати наказ командира військової частин НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_1 у відрядження № 223 від 05.08.2023, та наказ № 270 від 17.09.2023 про повернення ОСОБА_1 з відрядження, неправомірними та такими що підлягають скасуванню;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 № 222 про повернення ОСОБА_1 з щорічної основної відпустки яка проходила в період з 01.09.2023 по 15.09.2023, скасувати наказ командира військової частин НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_1 у відрядження № 223 від 05.08.2023, та наказ № 270 від 17.09.2023 про повернення ОСОБА_1 з відрядження. Внести відповіді зміни до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь і в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 05.08.2023 по 16.09.2023 та внести зміни до довідки форми № 6 військової частини НОМЕР_1 , шляхом видання відповідного наказу;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо видання наказу командира військової частин НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_1 у відрядження в м. Кам'янець-Подільській № 68 від 07.03.2023;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 07.03.2023, та наказ № 74 від 13.03.2023 про повернення ОСОБА_1 з відрядження. Внести відповіді зміни до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 07.03.2023 по 12.03.2023, та внести відповідні зміни до довідки форми № 6 вказаної військової частини, шляхом видання відповідного наказу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу командира військової частин НОМЕР_1 про повернення ОСОБА_1 після проходження ВЛК в м. Добропілля від 23.01.2023 № 23, та наказу командира військової частини від 17.03.2023 № 300 про направлення на ВЛК до АДРЕСА_1 , та про повернення з ВЛК міста Олександрівка Донецької області від 19.03.2023 № 302;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про повернення ОСОБА_1 після проходження ВЛК в м. Добропілля Донецької від 23.01.2023 № 23, наказу командира військової частини від 17.03.2023 № 300 про направлення на ВЛК до АДРЕСА_1 , та про повернення з ВЛК міста Олександрівка Донецької області від 19.03.2023 № 302. Внести відповіді зміни до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 17.01.2023 по 23.01.2023, та періоди з 17.03.2023 по 19.03.2023, внести зміни до довідки форми № 6 вказаної військової частини, шляхом видання відповідного наказу;
- визнати протиправними дії відповідача щодо видання наказу командира військової частини від 05.05.2024 № 132 (по стройовій частині) про відрядження ОСОБА_1 до учбового батальйону військової частини НОМЕР_1 для розширення розміщення мобілізаційного ресурсу;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 05.05.2024 № 132 (по стройовій частині) про відрядження ОСОБА_1 до учбового батальйону військової частини НОМЕР_1 для розширення розміщення мобілізаційного ресурсу;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 під час виконання ОСОБА_1 обов'язків інструктора, а потім командира взводу-викладача учбової роти учбового батальйону вказаної військової частини, що підтверджується наказом (по адміністративній частині) командира військової частини НОМЕР_1 № 1550 від 04.05.2024, про відрядження ОСОБА_1 до учбового батальйону військової частини НОМЕР_1 , та не внесення відповідних змін до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь і в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- зобов'язати відповідача виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 під час виконання ОСОБА_1 обов'язків інструктора, а потім командира взводу - викладача учбової роти учбового батальйону вказаної військової частини, та внести відповідні змін до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 04.05.2024 по 12.07.2024, та внести зміни до довідки форми № 6 вказаної військової частини, шляхом видання відповідного наказу;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не включення періодів з 07.03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024 до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 шляхом видання відповідного наказу включити періоди з 07.03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024 до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, внести відповідні зміни до довідки форми № 6 вказаної військової частини, а саме періоди з 07 03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за березень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, а саме за березень 2022 року - 11 693,55 грн, за листопад 2022 року - 11 666, 67 грн, за грудень 2022 року - 11290,32 грн, , за січень 2023 року - 70000 грн;
- зобов'язати відповідача виплатити в повному обсязі додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за березень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, а саме за березень 2022 року - 11 693,55 грн, за листопад 2022 року - 11 666, 67 грн, за грудень 2022 року - 11290,32 грн, за січень 2023 року - 70000 грн;
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо не виконання підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) про стягнення з грошового забезпечення (основного та додаткового) ОСОБА_1 , військового збору за періоди, коли останній приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 24.02.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2023, з 23.01.2023 по 06.03.2023, з 13.03.2023 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 31.07.2023, з 04.08.2023 по 04.08.2023, з 17.09.2023 по 26.09.2023, з 12.10.2023 по 16.10.2023, з 18.10.2023 по 11.11.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 04.12.2023 по 10.12.2023, з 13.12.2023 по 19.12.2023, з 23.12.2023 по 29.12.2023, з 04.01.2024 по 10.01.2024, з 13.01.2024 по 19.01.2024, з 23.01.2024 по 30.01.2024, з 04.02.2024 по 10.02.2024, з 13.02.2024 по 19.02.2024, з 23.02.2024 по 29.02.2024, з 04.03.2024 по 10.03.2024, з 13.03.2024 по 19.03.2024, з 23.03.2024 по 29.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 09.04.2024 по 14.04.2024, з 19.04.2024 по 28.04.2024, з 01.05.2024 по 04.05.2024, з 07.03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024, з 04.05.2024 по 12.07.2024, з 17.01.2023 по 23.01.2023, з 17.03.2023 по 19.03.2023, з 05.08.2023 по 16.09.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити всі належні ОСОБА_1 види грошового забезпечення (основного, та додаткового), відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, згідно до оновленої довідки форми № 6 військової частин НОМЕР_1 , з урахуванням підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112), за періоди, коли останній приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 24.02.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2023, з 23.01.2023 по 06.03.2023, з 13.03.2023 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 31.07.2023, з 04.08.2023 по 04.08.2023, з 17.09.2023 по 26.09.2023, з 12.10.2023 по 16.10.2023, з 18.10.2023 по 11.11.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 04.12.2023 по 10.12.2023, з 13.12.2023 по 19.12.2023, з 23.12.2023 по 29.12.2023, з 04.01.2024 по 10.01.2024, з 13.01.2024 по 19.01.2024. з 23.01.2024 по 30.01.2024, з 04.02.2024 по 10.02.2024, з 13.02.2024 по 19.02.2024, з 23.02.2024 по 29.02.2024, з 04.03.2024 по 10.03.2024, з 13.03.2024 по 19.03.2024, з 23.03.2024 по 29.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 09.04.2024 по 14.04.2024, з 19.04.2024 по 28.04.2024, з 01.05.2024 по 04.05.2024, з 07.03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024, з 04.05.2024 по 12.07.2024, з 17.01.2023 по 23.01.2023, з 17.03.2023 по 19.03.2023, з 05.08.2023 по 16.09.2023.
В обґрунтування позову зазначено, що позивача безпідставно було повернуто з щорічної оплачуваної відпустки, також позивач не перебував у відрядженнях, тому спірні періоди повинні бути зараховані до участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Також безпідставно певну кількість днів, коли позивач знаходився на службі та приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, не включено до довідки про участь у таких заходах, та відповідно не в повному обсязі виплачена сума додаткової винагороди. Також із грошового забезпечення позивача протиправно стягувався військовий збір.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 68 від 07.03.2023 в частині направлення ОСОБА_1 у відрядження в м. Кам'янець-Подільській, визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 74 від 13.03.2023 в частині повернення ОСОБА_1 з відрядження.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2023 № 16 в частині направлення головного сержанта ОСОБА_1 у відрядження для проходження військово-лікарської комісії до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2023 № 23 в частині повернення ОСОБА_1 після проходження військово-лікарської комісії до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.10.2023 № 300 в частині направлення ОСОБА_1 направлення на проходження військово-лікарської комісії до АДРЕСА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.10.2023 № 302 в частині повернення ОСОБА_1 з проходження військово-лікарської комісії АДРЕСА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини від 05.05.2024 № 132 (по стройовій частині) в частині визначення мети відрядження ОСОБА_1 - облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період 05.05.2024 по 12.07.2024 виконання ОСОБА_1 обов'язків інструктора у відрядженні до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період 05.05.2024 по 12.07.2024 виконання ОСОБА_1 обов'язків інструктора у відрядженні до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення періодів з 16.01.2023 по 22.01.2023, 07.03.2023 по 12.03.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024 до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 зарахувати періоди з 16.01.2023 по 22.01.2023, 07.03.2023 по 12.03.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024 до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач обґрунтовував свою апеляційну скаргу практично тими самими доводами, якими вмотивовано позовну заяву. Просив скасувати рішення місцевого суду в частині незадоволених позовних вимог, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги Військова частина НОМЕР_1 стверджує, що у спірних правовідносинах діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законодавством.
Відповідач просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у періоди з 23.09.2021 по 19.09.2024, що підтверджується відповідними витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 та не є спірною обставиною.
Щодо позовних вимог про відкликання 04.08.2023 ОСОБА_1 з щорічної основної відпустки, яка проходила в період з 01.08.2023 по 15.08.2023, визнання незаконним наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 № 222 про повернення ОСОБА_1 з щорічної основної відпустки, визнання наказу командира військової частин НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_1 у відрядження № 223 від 05.08.2023, та наказу № 270 від 17.09.2023 про повернення ОСОБА_1 з відрядження, неправомірними та такими що підлягають скасуванню, суд зазначає.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.08.2023 №219 головному сержанту ОСОБА_1 , командиру відділення спеціального зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла, надана щорічна основна відпустка з 01.08.2023 по 15.08.2023.
Начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_4 № 117/13035 від 02.08.2023 видано розпорядження щодо організації відбору кандидатів з числа рядового, сержантського (старшинського) складу з метою проходження навчання з метою можливості подальшої переатестації та присвоєння первинного офіцерського звання. Зокрема, з військової частини НОМЕР_1 з управління зв'язку та інформаційних систем 3 особи.
Згідно з рапортом від 04.08.2023 начальника інформаційно-телекомунікаційного вузлу майора ОСОБА_2 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_1 прибув з щорічної основної відпустки 04.08.2023.
Як вбачається із витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 №222, головний сержант ОСОБА_1 прибув з щорічної основної відпустки 04.08.2023, вважати таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Згідно з рапортом від 04.08.2023 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , начальник інформаційно-телекомунікаційного вузлу майор ОСОБА_2 просить відрядити головного сержанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 .
За змістом наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2023 №223, головного сержанта ОСОБА_1 направлено у відрядження з 05.08.2023 до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
За змістом наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2023 №270, головного сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що прибув із відрядження з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), вважати таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Відповідно до вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008: п. 192-1. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток дозволяється посадовим особам, які направили військовослужбовців у відпустки, лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
В інших випадках відкликання військовослужбовців із щорічних основних відпусток здійснюється за рішеннями Міністра оборони України; командира військової частини НОМЕР_5 ; їх заступників; Головнокомандувача Збройних Сил України. Підставою для прийняття таких рішень є необхідність виконання невідкладного завдання, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, за умови неможливості виконання такого завдання іншою уповноваженою на це особою. Виконання такого рішення здійснюється наказом посадової особи, яка направила військовослужбовця у щорічну основну відпустку. Посадова особа, яка видала наказ про відкликання із щорічної основної відпустки, з використанням засобів зв'язку повідомляє військовослужбовцю про прийняте рішення не пізніше ніж за п'ять календарних днів до такого відкликання, якщо її тривалість не менше п'яти днів. У день прибуття військовослужбовця до місця проходження військової служби посадова особа, яка видала наказ про відкликання з відпустки, ознайомлює військовослужбовця з цим наказом в установленому порядку.
У разі неможливості прибути до місця проходження, військової служби у зв'язку із погіршенням стану здоров'я чи за наявності інших обставин, що ускладнюють прибуття, військовослужбовець повідомляє про виникнення таких обставин з використанням засобів зв'язку особі, яка видала наказ про відкликання, або безпосередньому командиру (начальнику). Після закінчення відпустки військовослужбовець повинен подати документи, що підтверджують обставини ускладнення прибуття до місця служби у зв'язку із відкликанням з відпустки.
Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого 24.02.2024 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно положень статті 7 "Припинення та скасування воєнного стану" Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Оскільки положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" визначали введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до положення статті 7 "Припинення та скасування воєнного стану" Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан в Україні мав припинити свою дію о 05 годині 30 хвилин 26 березня 2022 року.
Проте, після цього воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та діє понині.
Тобто, суд враховує, що воєнний стан в Україні введено 24.02.2022, а його дія триває по теперішній час.
Відтак, враховуючи те, що розпорядження Начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_4 № 117/13035 від 02.08.2023 надійшло на адресу відповідача під час щорічної відпустки позивача, про яке не було і не могло бути відомо під час надання щорічної основної відпустки, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача достатніх підстав для відкликання позивача із щорічної відпустки та направлення у відрядження, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
В апеляційній скарзі позивач зауважує, що відрядження до іншої військової частини, на його думку, не є завданням, яке потребує максимальних зусиль всього особового складу, або це завдання не могла виконати інша особа. Згідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, військовослужбовця повинні були ознайомити з наказом про відкликання в установленому порядку, однак відповідачем не надано жодного доказу про те, що позивача було відкликано, та його ознайомлено з цим наказом. Як стверджує в своєму відзиві відповідач, позивач самостійно забажав повернутися з відпустки. Тобто, на думку відповідача, позивач самостійно зажадав їхати у відрядження, і тому повернувся з відпустки. Тому й наказу про відкликання не було. Однак, норма про самостійне повернення особи раніше з відпустки взагалі відсутня в Українському законодавстві.
Відповідач, в свою чергу, зазначає, що позивач повернувся добровільно з щорічної оплачуваної відпустки до розташування військової частини з метою подальшого проходження навчання та отримання первинного військового офіцерського звання.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що позивач не оспорює свого перебування у такому відрядженні.
В свою чергу, перелічені дії та накази відповідача носять індивідуальний кадровий характер при проходженні позивачем військової служби та вичерпали свою дію, в тому числі шляхом їх виконання позивачем, який не заперечував направлення у відрядження і оспорив їх лише після звільнення з військової служби. Отже, вони (дії та накази) не підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а апеляційна скарга позивача в цій частині - відповідно, відхиленню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії із видання наказу командира військової частин НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_1 у відрядження в м. Кам'янець - Подільській № 68 від 07.03.2023, суд зазначає.
Згідно з рапортом від 07.03.2023 ТВО начальник інформаційно-телекомунікаційного зв'язку клопотав перед командиром військової частини НОМЕР_1 про направлення у відрядження головного сержанта ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №68 від 7.03.2023, головного сержанта ОСОБА_1 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ), вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №74 від 13.03.2023 вважати таким, що прибув з відрядження та приступив до службових обов'язків головний сержант ОСОБА_1 , вважати таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Задовольняючи цю частину позовних вимог, місцевий суд послався на наступне.
За приписами п. 3 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом міністра оборони України від 20.02.2017 №105 (далі - Інструкція), на підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження.
Пунктом 6 цієї Інструкції передбачено, що військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю перераховується в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
За правилами п.п. 9,10,11 цієї Інструкції підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Податкового кодексу України.
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.
Ухвалами місцевого суду тричі було витребувано посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , копію атестату на продовольство з в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_3 , копію журналу в/ч НОМЕР_1 про видачу листів про відрядження з підписом ОСОБА_1 про отримання цього листа, копію рапорту командира (начальника) ІТВ в/ч НОМЕР_1 про мету, строк та підстави вибуття ОСОБА_1 у відрядження, копію функціональних обов'язків ОСОБА_1 , та копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 про встановлення порядку ознайомлення військовослужбовців зі своїми функціональними обов'язками.
Однак, в цій частини ухвали суду не були виконані та витребувані докази не були надані відповідачем.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено перебування позивача у відряджені з 07.03.2023 по 13.03.2023 у військовій частині НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Так, відповідач повідомив суд, що у ході виконання службових обов'язків виникла необхідність відрядити посадову особу від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) з метою виконання службових обов'язків, про що з відповідним рапортом від 06.03.2023 та пропозицією відрядження саме головного сержанта ОСОБА_1 звернувся тимчасово виконуючий обов'язки інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_3 (вхідний № 8867 від 07.03.2023), який був погоджений командиром військової частини, який в свою чергу наклав резолюцію «НАГ в наказ». На підставі зазначеної вище резолюції командира військової частини НОМЕР_1 , посадовими особами частини виконані усі покладені на них обов'язки та видано головному сержанту ОСОБА_1 посвідчення про відрядження № 270 від 07.03.2023, після чого останній убув у відрядження та після виконання поставленої службової задачі повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 13.03.2023, що підтверджується відповідними витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), які додані до справи.
Відповідно до п. 2 Інструкції, відрядження - направлення військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в інший населений пункт для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу).
Пункт 2 в редакції Наказу Міністерства оборони № 273 від 09.09.2021}
Згідно п.3 цієї ж Інструкції рішення про направлення військовослужбовців у відрядження (за наявності бюджетних асигнувань) та відшкодування витрат на відрядження приймають:
в апараті Міністерства оборони України - Міністр оборони України, перший заступник Міністра оборони України, заступник Міністра оборони України, державний секретар Міністерства оборони України, керівник структурного підрозділу Міністерства оборони України;
в органах військового управління, безпосередньо підпорядкованих Головнокомандувачу Збройних Сил України,- Головнокомандувач Збройних Сил України, заступник Головнокомандувача Збройних Сил України, керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого Головнокомандувачу Збройних Сил України;
Пункт 3 доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 273 від 09.09.2021}
у Генеральному штабі Збройних Сил України - начальник Генерального штабу Збройних Сил України, заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, керівник структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України;
Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Міністерства оборони № 273 від 09.09.2021}
в інших органах військового управління - керівник органу військового управління або його заступник;
у з'єднанні - командир з'єднання або його заступник;
у військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях - командир (начальник, керівник) військової частини (військового навчального закладу, військового підрозділу вищого навчального закладу, установи, організації).
Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються:
пункт призначення;
найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець;
строк та терміни відрядження;
мета відрядження.
На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження.
Отже, прийняття рішення про направлення військовослужбовців у відрядження є дискреційними повноваженнями командира (начальника, керівника) військової частини.
Позивачем не наведено жодних підстав для визнання протиправними та скасування наказів про відрядження та повернення з нього, й не зазначено, яким чином зачіпаються/ порушуються його права.
В свою чергу, можливі порушення вимог Інструкції (наприклад, при видачі посвідчення про відрядження, щодо авансування, добових і т.і., при тому, що окремих позовних вимог щодо цих обставин не заявлено) не можуть свідчити про протиправність наказу про направлення у відрядження або повернення з нього. Відтак, ненадання відповідачем подібних документів на вимогу ухвали суду не є підставою для задоволення позовних вимог.
Крім того, перелічені накази відповідача носять індивідуальний кадровий характер при проходженні позивачем військової служби та вичерпали свою дію, тому вони не підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а апеляційна скарга відповідача в цій частині - відповідно, задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії з видання наказу командира військової частин НОМЕР_1 про повернення ОСОБА_1 після проходження ВЛК в м. Добропілля від 23.01.2023 № 23, та наказу командира військової частини від 17.03.2023 № 300 про направлення на ВЛК до АДРЕСА_1 , та про повернення з ВЛК міста Олександрівка Донецької області від 19.03.2023 № 302, суд зазначає.
Згідно з рапортом від 10.01.2023 головний сержант ОСОБА_1 командир взводу інформаційно-телекомунікаційного зв'язку надіслав клопотання командиру військової частини НОМЕР_1 про направлення у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) для проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №16 від 16.01.2023, головного сержанта ОСОБА_1 направлено у відрядження для проходження військово-лікарської комісії до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
За направленням №1631 позивача направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності з переатестацією на посаду офіцерського складу.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №23 від 23.01.2023 вважати таким, що прибув з відрядження та приступив до службових обов'язків головний сержант ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №300 від 17.10.2023, головного сержанта ОСОБА_1 направлено у відрядження для проходження військово-лікарської комісії до військового мобільного госпіталю № НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
За направленням №4711 позивача направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності з переатестацією на посаду офіцерського складу.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №302 від 19.10.2023 вважати таким, що прибув з відрядження та приступив до службових обов'язків головний сержант ОСОБА_1 , вважати таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Ухвалами місцевого суду тричі було витребувано посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , копію журналу в/ч НОМЕР_1 про видачу листів про відрядження з підписом ОСОБА_1 про отримання цього листа, копію рапорту командира (начальника) ІТВ в/ч НОМЕР_1 про мету, строк та підстави вибуття ОСОБА_1 у відрядження, копію атестату на продовольство з Госпіталю № НОМЕР_7 АДРЕСА_1 , копію довідки ВЛК; а також копію посвідчення про відрядження ОСОБА_1 , копію журналу в/ч НОМЕР_1 про видачу листів про відрядження з підписом ОСОБА_1 про отримання цього листа, копію рапорту командира (начальника) ІТВ в/ч НОМЕР_1 про мету, строк та підстави вибуття ОСОБА_1 у відрядження, копію довідки ВЛК з ГОСПІТАЛЮ № 59 АДРЕСА_1 .
Однак, в цій частини ухвали суду не були виконані та витребувані докази не були надані відповідачем.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено перебування позивача у відряджені з 16.01.2023 по 23.01.2023 у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та у відрядженні з 16.10.2023 по 19.10.2023 у військовому мобільному госпіталі №59 військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Так, колегією суддів встановлено, що позивач дійсно направлявся (направлення № 1631 за вихідним № 1721 від 16.01.2023 додано відповідачем до відзиву на позов) до військової частини НОМЕР_2 з метою встановлення ступеня придатності для подальшого проходження військової служби у Десантно-штурмових військах на підставі його рапорту від 10.01.2023 за вхідним № 1144 від 11.01.2023.
Командування військової частини наголошує, що позивач направлявся до військової частини НОМЕР_2 для встановлення ступеня придатності щодо проходження подальшої служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України з метою подальшого отримання первинного військового звання офіцерського складу.
Аналогічно, направленням №4711 командира ВЧ НОМЕР_1 від 17.10.2023 №4801 (додано відповідачем до відзиву на позов) позивача направлено на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності з переатестацією на посаду офіцерського складу.
Факти відрядження підтверджено відповідними рапортами та наказами відповідача.
При цьому, посилання позивача на те, що відсутні відповідні супровідні документи (посвідчення про відрядження, виплата добових, надання сухого пайку, підпис в журналі видачі посвідчень про відрядження, інструктаж по заходам безпеки під час відрядження не проходив, та інш.) не може бути свідченням протиправності оспорюваних наказів та підставою для задоволення заявлених позовних вимог.
Позивачем не наведено жодних підстав для визнання протиправними та скасування наказів про відрядження та повернення з нього, й не зазначено, яким чином зачіпаються/ порушуються його права.
Крім того, перелічені накази відповідача носять індивідуальний кадровий характер при проходженні позивачем військової служби та вичерпали свою дію, тому вони не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Таким чином, є необґрунтованими ці позовні вимоги, а рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про протиправність дії із видання наказу командира військової частини від 05.05.2024 № 132 (по стройовій частині) про відрядження ОСОБА_1 до учбового батальйону військової частини НОМЕР_1 для розширення розміщення мобілізаційного ресурсу, суд зазначає.
Згідно з рапортом від 04.05.2024 заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 з вимогою щодо надання дозволу про відрядження особового складу з 05.05.2024 до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з метою проведення базової загальновійськової підготовки.
Так, за наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1550 від 04.05.2024 створено зведений навчальний батальйон для підготовки мобілізаційного резерву та додатком до цього наказу затверджений штатно-посадовий список зведеного навчального батальйону, в якому позивач займав посаду інструктора.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №132 від 05.05.2024, головного сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 05.05.2024 з метою облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону, вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №205 від 14.07.2024, вважати таким, що прибув з відрядження та приступив до службових обов'язків головний сержант ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , вважати таким, що прибув та залучений до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Так, у позовній заяві позивач наполягає на тому, що у період з 05.05.2024 по 12.07.2024 займав посаду інструктора та командира взводу - викладача учбової роти учбового батальйону під час перебування у відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 АДРЕСА_2 .
Ухвалами місцевого суду тричі було витребувано копію наказу головнокомандувача Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України № 134 від 29.04.2024, копію наказу командира учбового батальйону в/ч НОМЕР_1 про тимчасове призначення на посаду інструктора, копію наказу командира учбового батальйону в/ч НОМЕР_1 про тимчасове призначення на посаду командира взводу-викладача; документи на підтвердження місцезнаходження ОСОБА_1 в періоди з 05.05.2024 по 12.07.2024.
Проте, в цій частини ухвали суду не були виконані та витребувані докази не були надані відповідачем.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено вибуття позивача у відрядження до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 з 05.05.2024 з метою облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону. Разом з тим матеріали справи не містять свідчень того, що позивач у період з 05.05.2024 по 12.07.2024 командира взводу - викладача учбової роти учбового батальйону. Також позивач не заперечує, що у спірний період вибув та вилучений зі складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів) та направлений в м. Житомир.
Відтак, позовні вимоги задоволенню шляхом визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 №132 від 05.05.2024 в частині визначення мети відрядження позивача - облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону та зобов'язання виплати додаткову винагороду позивача за обіймання у спірний період посади інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 у пунктом 1-1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Абзац шостий пункту 1-1 в редакції Постанови КМ № 1001 від 15.09.2023 - застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року
Командування військової частини НОМЕР_1 наголошує, що головний сержант ОСОБА_5 був відряджений до військової частини НОМЕР_1 з метою облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону, а не з метою здійснення підготовки та навчання персоналу до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів, оскільки не має сертифікату на проведення інструкторсько-викладацької діяльності, що підтверджується доданими до відзиву документами.
Апеляційний суд зазначає, що визначення мети відрядження (з метою облаштування польових таборів (розширення розміщення мобілізаційного ресурсу) та забезпечення життєдіяльності зведеного навчального батальйону) є дискреційними повноваженнями військової частини НОМЕР_1 . Більш того, позивачем не обґрунтовано наявність порушення його прав.
Відтак, ці позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Далі, згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «РОЗМІРИ додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах)» для посад осіб сержантського (інструкторського) складу (позивач перебував на посаді головного сержанту) така додаткова винагорода передбачена лише за умови (в тексті застосовано сполучник «та») наявності базовий рівень підготовки сержантського (старшинського) складу - 15000; базовий рівень підготовки сержантського (старшинського) складу і базовий рівень підготовки інструкторського складу - 20000; середній рівень підготовки сержантського (старшинського) складу і підвищений рівень підготовки інструкторського складу - 25000; підвищений рівень підготовки сержантського (старшинського) складу і академічний рівень підготовки інструкторів - 30000.
Позивачем не доведено наявність у нього сертифікату на проведення інструкторсько-викладацької діяльності, тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
Щодо позовних про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не включення періодів з 07.03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023, з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024 до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Суд першої інстанції задовольнив ці позовні вимоги частково, зазначивши таке.
Періоди з 05.08.2023 по 17.09.2023, з 05.05.2024 по 14.07.2024 не підлягають зарахуванню, оскільки як встановлено вище, позивача було направлено до відрядження до військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) із вибуттям та вилученням зі складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що він перебував у складі учбового батальйону в період з 05.05.2024 по 12.07.2024, в період з 13.07.2024 по 07.30 14.07.2024 позивач самостійно добирався з м. Житомир до пункту постійної дислокації військової частини, і в 08.00 14.07.2024 вже приступив до виконання своїх службових обов'язків, що підтверджується наказом командира військової частини, який знаходиться в матеріалах справи, і вже брав безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Суд першої інстанції прямо вказує, що позивачеві повинна бути виплачена винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, яка саме в пункті 1-1 вказує вичерпний перелік осіб, яким на період воєнного стану виплачується додаткова винагорода, тобто якщо особа є в цьому переліку, вона виконує бойові (спеціальні завдання) і повинна бути залучена до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
В той же час, в період з 05.05.2024 по 13.07.2024 позивач не перебував в районах бойових дій, апеляційним судом йому відмовлено у нарахуванні винагороди згідно з Постановою КМУ № 168, тому цей період включенню не підлягає.
Періоди з 16.01.2023 по 23.01.2023 (перебування у відрядженні для проходження ВЛК в м. Добропілля), з 07.03.2023 по 12.03.2023 (перебування у відрядженні в АДРЕСА_3 ), 13.10.2023, 17.10.2023, за висновком місцевого суду, підлягають зарахуванню, оскільки, як встановлено вище, відповідачем не доведено перебування позивача у вказані періоди в відрядженнях.
Висновки апеляційного суду.
Спершу слід зазначити, що 13.10.2023 включено в довідку від 13.09.2024 № 3972 (додаток 6), тобто, позовні вимоги щодо цієї дати задоволенню не підлягають.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №300 від 17.10.2023, головного сержанта ОСОБА_1 направлено у відрядження для проходження військово-лікарської комісії до військового мобільного госпіталю № НОМЕР_7 військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), вважати таким, що вибув та вилучений зі складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Тобто, позовні вимоги щодо 17.10.2023 задоволенню не підлягають.
Щодо періодів з 16.01.2023 по 23.01.2023 (перебування у відрядженні для проходження ВЛК в м. Добропілля), з 07.03.2023 по 12.03.2023 (перебування у відрядженні в АДРЕСА_3 ), висновки місцевого суду, що відповідачем не доведено перебування позивача у вказані періоди в відрядженнях, - спростовані апеляційним судом, тому позовні вимоги щодо цих періодів задоволенню не підлягають.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 №263, головного сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що вибув 04.09.2024 до КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради (госпітальне відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 ) із вилученням зі складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2024 №270, головного сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що прибув після лікування 12.09.2024 з КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради (госпітальне відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 ) із залученням до складу сил та засобів, беруть безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів).
Тому період 04.09.2024 не підлягає зарахуванню до періодів, коли ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Стосовно решти періодів ухвалами місцевого суду тричі було витребувано графіки чергувань, з підписом ОСОБА_1 про ознайомлення, за період з січня 2022 року по вересень 2024 року включно, копії журналу інструктажів по заходам безпеки з підписом ОСОБА_1 , під час заступання в наряд, за період з січня 2022 року по вересень 2024 року включно, копії добових наказів командира в/ч НОМЕР_1 про залучення ОСОБА_1 до несення служби в добовому наряді за період з січня 2022 року по вересень 2024 року включно, копії книги (журналу) здачі-прийому чергувань за 2022-2024 роки включно. Копію наказу командира в/ч НОМЕР_1 про порядок ознайомлення військовослужбовців з графіками чергувань, копію наказів командира в/ч НОМЕР_1 про встановлення розпорядку дня, та встановлення протяжності робочого тижня військової частини НОМЕР_1 АБО копію протоколу засідання комісії про віднесення цих документів до документів певного рівня таємності;
- документи на підтвердження місцезнаходження ОСОБА_1 в періоди з 16.01.2023 по 22.01.2023 з 07.03.2023. по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023, по 19.11.2023 з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.І2.2023 по І2.12 2023, з 20.12.2023. по 22.12.2023 з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024. по 12.01.2024, з 20.01.2024, по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11,02,2024, по 12.02.2024, з 20.02.2024. по 22.02.2024, з 01.03.2024. по 03.03.2024, з 11.03.2024. по 12.03.2024, з 20.03.2024. по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024. по 08.04.2024, з 15 04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024, та не включення цих дат до періодів, коли він приймав участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Проте, в цій частини ухвали суду не були виконані та витребувані докази не були надані відповідачем.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що командування військової частини НОМЕР_1 наголошує, що у періоди, зазначені позивачем у позовних вимогах, не приймав участі ані у бойових діях, ані у здійсненні заходів щодо їх забезпечення, а навпаки вибував у відрядження, відпустки, лікування тощо, що підтверджується відповідними витягами з наказів командира військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим, доказів на підтвердження цих обставин відповідачем не було надано до суду. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, крім вищевказаних періодів та періодів, які вказані у довідці №3972 від 13.09.2024.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
В позові ОСОБА_1 стверджує, що за ці періоди відповідачем йому неправомірно не в повному обсязі виплачено суми додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, оскільки він брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, тому повинен був отримати 100000 грн.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
На виконання Указів Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64 та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктами 2-1, 3 постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.
Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення).
Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 (в редакції на час виникнення спірних відносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах). Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями. Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Пунктом 3 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. Згідно з п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з п. 8 розділу XXXIV Порядку №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Як свідчать матеріали справи та стверджує відповідач, додаткова винагорода під час дії воєнного стану за вказані періоди позивачу виплачена частково у розмірі 100 000 гривень пропорційно часу участі у заходах із забезпечення оборони України та частково 30 000 гривень у зв'язку із тим, що останній знаходився в районі ведення бойових дій та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, але виконував обов'язки військової служби (несення військової служби) без виконання умов, визначених Постановою № 168.
Отже, немає жодних доказів (В ТОМУ ЧИСЛІ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОДАВСТВОМ ДОВІДКИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ АБО РАПОРТУ КОМАНДИРА), які би підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях і заходах, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також строку його участі у таких діях і заходах, тому колегія суддів висновується про недоведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року в справі № 200/193/23.
Відтак, в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за березень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, а саме за березень 2022 року - 11 693,55 грн, за листопад 2022 року - 11 666,67 грн, за грудень 2022 року - 11290,32 грн, за січень 2023 року - 70000 грн, суд зазначає.
Суд не приймає посилання позивача на довідку №3972 від 13.09.2024, як підставу його вимог щодо невиплати в повному обсязі додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за період проходження ним служби за березень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року, з огляду на таке.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.
Пунктом 2 цієї Постанови в редакції, чинній на час видачу позивачу довідки, встановлено, що статус учасника бойових дій надається, у тому числі, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил […], які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
Абзацами 1-2 пункту 2-1 цього Порядку встановлено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях..
Тобто, зазначена довідка підтверджує наявність підстав для підтвердження статусу учасника бойових дій та не є належним доказом підтвердження набуття позивачем права на отримання додаткової винагороди розміром до 100 тис. грн відповідно до постанови № 168 від 28.02.2022.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи інших документів, які б надавали можливість встановити участь позивача у діях та заходах, що є підставою для виплати додаткової винагороди до 100 тис. грн та поставити під сумнів правильність оформлення відповідачем документів на виплату додаткової винагороди згідно з постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 розміром до 100 тис. грн, суд дійшов до висновку, що зі змісту наданих сторонами документів неможливо підтвердити виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, за які, в контексті положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" встановлюються виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
Отже, позов в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення нарахування та виплати додаткової винагороди за період проходження позивачем військової служби за березень, листопад, грудень 2022 року та січень 2023 року з урахуванням нарахованих та виплачених сум додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та зобов'язання здійснити нарахування та виплату також не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виконання підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) про стягнення з грошового забезпечення (основного та додаткового) ОСОБА_1 військового збору за періоди, коли останній приймав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а саме періоди з 24.02.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2023, з 23.01.2023 по 06.03.2023, з 13.03.2023 по 09.04.2023, з 23.04.2023 по 31.07.2023, з 04.08.2023 по 04.08.2023. з 17.09.2023 по 26.09.2023, з 12.10.2023 по 16.10.2023, з 18.10.2023 по 11.11.2023, з 20.11.2023 по 30.11.2023, з 04.12.2023 по 10.12.2023, з 13.12.2023 по 19.12.2023, з 23.12.2023 по 29.12.2023, з 04.01.2024 по 10.01.2024, з 13.01.2024 по 19.01.2024, з 23.01 .2024 по З0.01.2024, з 04.02.2024 по 10.02.2024, з 13.02.2024 по 19.02.2024, з 23.02.2024 по 29.02.2024, з 04.03.2024 по 10.03.2024, з 13.03.2024 по 19.03.2024, з 23.03.2024 по 29.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 09.04.2024 по 14.04.2024, з 19.04.2024 по 28.04.2024, з 01.05.2024 по 04.05.2024, з 07 03.2023 по 12.03.2023, з 04.08.2023 по 16.09.2023, з 13.10.2023 по 13.10.2023, з 17.10.2023 по 17.10.2023, з 12.11.2023 по 19.11.2023, з 01.12.2023 по 03.12.2023, з 11.12.2023 по 12.12.2023, з 20.12.2023 по 22.12.2023 з 30.12.2023 по 03.01.2024, з 11.01.2024 по 12.01.2024, з 20.01.2024 по 22.01.2024, з 31.01.2024 по 03.02.2024, з 11.02.2024, по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 01.03.2024 по 03.03.2024, з 11.03.2024 по 12.03.2024, з 20.03.2024 по 22.03.2024, з 30.03.2024 по 31.03.2024, з 07.04.2024 по 08.04.2024, з 15.04.2024 по 18.04.2024, з 29.04.2024 по 30.04.2024, з 05.05.2024 по 12.07.2024, з 14.07.2024 по 14.07.2024, з 31.07.2024 по 01.08.2024, з 14.08.2024 по 19.08.2024, 04.09.2024, з 12.09.2024 по 19.09.2024, з 04.05.2024 по 12.07.2024, з 17.01.2023 по 23.01.2023, з 17.03.2023 по 19.03.2023, з 05.08.2023 по 16.09.2023 суд зазначає.
Відповідно до пункту 16-1 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України. Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 п.164.2 ст.164 ПК України. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст.165 ПК України, що передбачені п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10розділу"Перехідні положення" ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п.165.1.10 п.165.1 ст.165 ПК України).
Згідно з абзацом другим п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (далі - ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
Відповідно до абзацу третього п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається КМУ (абзац четвертий п.п.1.7 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
У Постанові КМУ від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №650 від 22.08.2018) вказано наступне:
«Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України КМУ постановляє:
Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.»
З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму військового стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено і діє воєнний стан.
Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022, внесено наступні зміни: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається КМУ (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Отже, Законом від 19.06.2022 №2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.
За змістом статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 грошове забезпечення військовослужбовців підлягало оподаткуванню військовим збором, оскільки було відсутнє правове регулювання, яким би передбачалось звільнення від відрахування військового збору під час дії правового режиму воєнного стану.
Суд звертає увагу, що вимоги підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
КМУ відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023, згідно з якою до Постанови КМУ від 30 грудня 2015 №1161 внесені зміни, а саме:
Назву постанови викласти в такій редакції:
1. Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
2. У постановляючій частині:
1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:
у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст.1253, №58, ст.3463, №82, ст.5035; 2023 р., №13, ст.778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;
2) абзац шостий після слів операції Об'єднаних сил (ООС) доповнити словами, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Отже, тільки із прийняттям Постанови КМУ №244 від 17.03.2023 необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Наведені положення Постанови КМУ №244 від 17.03.2023 застосовуються до правовідносин після прийняття вказаного нормативно-правового акту.
Таким чином, суд констатує, що Закон України від 19.06.2022 №2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін, внесених Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ, був визначений КМУ у березні 2023 року у Постанові №244 від 17.03.2023.
За відсутності нормативно-правового акту, яким у спірному періоді визначався порядок підтвердження безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, суд вважає застосовним у спірних правовідносинах роз'яснення, наведені в окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29.
Згідно окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29 (далі - Окреме доручення, застосовується з 01.06.2022) під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та інше.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за спірний період, а тому суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо утримання (відрахування) військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, належного до виплати позивачу, є правомірними.
Підсумовуючи, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а відповідача - підлягає задоволенню зі скасуванням рішення місцевого суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нової постанови про відмову у їх задоволенні.
Клопотання позивача від 04.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 та його представника по вказані справі не підлягає задоволенню, оскільки процесуальним законодавством не надано такого повноваження апеляційному адміністративному суду.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 та його представника по вказані справі - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 200/8404/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні такої частини позову - відмовити.
В частині, в якій в задоволенні позовних вимог відмовлено, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 200/8404/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
Т. Г. Гаврищук
Е. Г. Казначеєв