15 жовтня 2025 року справа №200/2953/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 200/2953/25 (головуючий суддя І інстанції - Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2025 № 046350019383 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 15.04.2025;
- зобов'язати зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по списку 1 за професією “гірник підземний з повним робочим днем під землею» період проходження строкової військової служби в лавах ЗСУ з 01.01.2005 по 27.10.2005 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 15.04.2025.
В обґрунтування позову зазначив, що 15 квітня 2025 року звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Рішенням № 046350019383 від 23.04.2025 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
При цьому відповідач протиправно не зарахував до пільгового та страхового стажу позивача період проходження строкової військової служби з 01.01.2005 по 27.10.2005.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046350019383 від 23.04.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши період проходження військової служби з 01.01.2005 по 27.10.2005 року до страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 № 202.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 20 років 01 місяць 15 днів, пільговий стаж - 24 роки 5 місяці 11 днів, в тому числі:- роботи підземні, провідні професії (20) - 17 років 1 місяців 5 днів з урахуванням кратності згідно МСЗН від 20.01.1992 № 8 - 21 рік 4 місяці 5 днів; роботи підземні, професії за постановою КМУ 202 від 31.03.994 (25) - 1 рік 11 місяці 24 днів; навчання за фахом - 5 місяців 19 днів; військова служба - 7 місяців 14 днів.
До страхового та пільгового стажу не враховано військову строкову службу згідно військового квитка НОМЕР_1 від 18.05.2004 з 01.01.2005 по 27.10.2005, оскільки відсутні відомості в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, тому відповідачем правильно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Петропавлівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 08.02.2002 року, РНОКПП НОМЕР_3 ).
15.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_4 від 23.02.2004, ОСОБА_1 працював у філії ВАТ ДХК “Павлоградвугілля» “Шахта Дніпровська» у період з 23.02.2004 по 10.05.2004, а саме:
- на підставі наказу 26к від 23.02.2004 прийнято учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті;
- на підставі розпорядження 61к від 26.04.2004 переведено підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі розпорядження 67к від 11.05.2004 звільнено у зв'язку з призовом на дійсну військову службу.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 від 18 травня 2004 року, ОСОБА_1 проходив строкову службу в період з 18.05.2004 по 27.10.2005.
Аналогічні відомості містяться в трудовій книжці позивача (запис 5).
23.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 046350019383 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
В рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить - 20 років 1 місяць 15 днів.
Необхідний пільговий стаж становить: 20 років для працівників провідних професій; 25 років для працівників за списком робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Пільговий стаж особи становить 24 роки 5 місяці 11 днів, в тому числі: роботи підземні, провідні професії (20) - 17 років 1 місяців 5 днів з урахуванням кратності згідно МСЗН від 20.01.1992 № 8 - 21 рік 4 місяці 5 днів; роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 (25) - 1 рік 11 місяці 24 днів; навчання за фахом - 5 місяців 19 днів; військова служба - 7 місяців 14 днів.
За доданими документами до страхового та пільгового стажу не враховано військову строкову службу згідно військового квитка НОМЕР_1 від 18.05.2004 з 01.01.2005 по 27.10.2005, оскільки відсутні відомості в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 з програмного забезпечення органу Пенсійного фонду України період роботи позивача з 23.02.2004 по 29.02.2004, з 24.04.2004 по 25.04.2004, з 26.04.2004 по 10.05.2004 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 № 202.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що записами трудової книжки та військового квітка підтверджується строкова військова служба позивача в спірний період, на яку здійснено призов позивача з посади підземного гірника з повним робочим днем у шахті, тому період проходження позивачем військової служби підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Оцінка суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На підставі частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. (…)
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Як свідчать матеріали справи, записами трудової книжки позивача та військовим квитком підтверджено, що ОСОБА_1 проходив строкову службу в період з 18.05.2004 по 27.10.2005.
Отже, відповідач протиправно не зарахував період військової служби позивача до його страхового стажу в зв'язку з відсутністю інформації в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно.
Пунктами “в» та “д» частини третьої статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України № 2011-XII від 20.12.1991 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно зі статтями 1-2 Закону № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Як визначено абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать матеріали справи, позивач працював підземним гірником з повним робочим днем на шахті та 11.05.2004 його було звільнено у зв'язку з призовом на дійсну військову службу.
ОСОБА_1 проходив строкову службу в період з 18.05.2004 по 27.10.2005.
Тому період проходження позивачем військової служби підлягає також зарахуванню і до пільгового стажу позивача.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 200/2953/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 200/2953/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 жовтня 2025 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв