Постанова від 15.10.2025 по справі 200/3181/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року справа №200/3181/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 200/3181/25 (головуючий суддя у І інстанції - Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 056650010810 від 18.04.2025 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 10.04.2025 яка подана протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку та призначити пенсію за віком з 10.03.2025 громадянці України ОСОБА_1 зарахувавши до трудового та страхового стажу для права на призначення пенсії не враховані періоди: з 18.07.1989 по 28.02.1999, з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.11.1999 по 21.02.2000, з 11.03.2000 по 31.03.2000, з 15.04.2000 по 30.07.2000, з 01.01.2001 по 16.03.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 11.01.2002 по 12.06.2002, з 01.02.2003 по 19.07.2003.

В обґрунтування позову зазначила, що 10.04.2025 звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 056650010810 від 18.04.2025 відмовлено у призначенні пенсії. Відмова мотивована відсутністю необхідного страхового стажу.

Таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує право позивача на належний соціальний захист.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області № 056650010810 від 18.04.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.04.2025 про призначення пенсії, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 18.07.1989 по 28.02.1998, з 29.03.1998 по 28.02.1999; з 01.06.1999 по 30.06.1999, з 01.11.1999 по 21.02.2000, з 11.03.2000 по 31.03.2000, з 15.04.2000 по 30.07.2000, з 01.01.2001 по 16.03.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001 та періодів отримання допомоги по безробіттю з 11.01.2002 по 12.06.2002 та з 01.02.2003 по 19.07.2003, з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн, 96 коп.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відсутні усі підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.05.1986, оскільки запис про дату народження особи на титульній сторінці внесено не повністю, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Відсутні підстави для зарахування до стажу період роботи за 1985-1987, та 1989-1994 (колгоспний стаж) згідно архівних довідок. Вказані відомості не враховані при обчисленні стажу, оскільки прізвище, ім'я, по батькові вказано зі скороченням, що не відповідають паспортним даним позивача.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 10.04.2025 звернулась через портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 056650010810 від 18.04.2025.

Згідно вищезазначеного рішення, дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 10.04.2025. Вік заявниці 60 років 1 місяць 01 день.

Страховий стаж особи становить 18 років 08 місяців 13 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.05.1986, оскільки запис про дату народження особи на титульній сторінці внесено не повністю, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58;

- не зараховано період роботи за 1985-1987, та 1989-1994 (колгоспний стаж) згідно архівних довідок. Вказані відомості не враховані при обчисленні стажу, оскільки прізвище, ім'я, по батькові вказано зі скороченням.

Згідно даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (СПОВ) частково зараховано період з 01.01.1999.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу 32 роки.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС право) до стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію, не зараховано наступні спірні періоди роботи:

18.07.1989 по 28.02.1999,

01.06.1999 по 30.06.1999,

01.11.1999 по 21.02.2000,

11.03.2000 по 31.03.2000,

15.04.2000 по 30.07.2000,

01.01.2001 по 16.03.2001,

01.06.2001 по 30.06.2001,

11.01.2002 по 12.06.2002,

01.02.2003 по 19.07.2003.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 (в частині спірних періодів), Позивач:

- 28.05.1985 прийнята в члени колгоспу імені Мічуріна (запис 1);

- 01.08.1987 переведена на посаду вихователя дитячого садочку «Сонечко» (запис 2);

- 01.08.1989 переведена дояркою колгоспу ім. Мічуріна (запис 3);

- 04.05.1992 переведена на роботу в Золотоколодезянську сільську Раду зав. Золотоколодезянської сільської бібліотеки (запис 4);

- 04.05.1992 прийнята на посаду бібліотекаря Новотроїцької бібліотеки філі. №18 Добропільської ЦРБ (запис 5);

- 28.02.1998 звільнена з роботи згідно ст. 38 КЗпП України (запис 6);

- 29.03.1998 Прийнята в КСП ім. Мічуріна на різні роботи (запис 7);

- 21.02.2000 у зв'язку з реорганізацією КСП ім. Мічуріна виключена з членів КСП (запис 8);

- 11.03.2000 прийнята членом СТОВ «Новотроїцьке» у зв'язку з реформуванням КСП ім. Мічуріна на посаду різноробоча згідно договору (запис 9);

- 30.11.2001 звільнена у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно ст.36 п.2 КЗпП України (запис 10);

- 11.01.2002 Добропільський міський центр зайнятості виплата допомоги по безробіттю (запис 11);

- 12.06.2002 припинена виплата допомоги по безробіттю (запис 12);

- 13.06.2002 прийнята в члени СТОВ Новотроїцьке в якості різноробочої (запис 13);

- 17.12.2002 звільнена у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно ст.36 п.2 КЗпП України (запис 14);

- 25.12.2002 Добропільський міський центр зайнятості виплата допомоги по безробіттю (запис 15);

- 19.07.2003 припинена виплата допомоги по безробіттю (запис 16).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, отже рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято без з'ясування всіх необхідних обставин та фактів щодо спірних періодів стажу, а також без витребування необхідних документів, а тому підлягає скасуванню.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до положень статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. (абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058)

На підставі частини четвертої статті 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

На підставі статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок 637) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110 (далі Інструкція № 58) встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1972 року № 310 затверджено постанову «Про трудові книжки колгоспників».

Згідно до пункту 2 Постанови № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів, у тому числі на членів рибальських колгоспів, з моменту прийняття їх до членів колгоспу.

Постановою №310 затверджено Основні положення про порядку видачі та ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення).

Згідно з пунктами 1-3, 6, 8, 13, 14 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться усім членів колгоспів з прийняття їх у члени колгоспу.

Наявні у колгоспників трудові книжки раніше встановленого зразка обміну нові не підлягають.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться у присутності особи, прийнятої члени колгоспу.

Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах під час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу чи спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їхнім власникам на руки

Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 656 відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Крім того, аналогічні норми містяться і у постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до його страхового (пільгового) стажу і на отримання пенсії з їх врахуванням.

Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а.