Справа № 287/2315/25
1-кс/287/349/25
13 жовтня 2025 року м. Олевськ
Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025060520000241 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
Заступник начальника СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна. У вказаному клопотанні заступник начальника СВ просить накласти арешт на вилучене у ході проведення огляду місця події від 07.10.2025 року майно, а саме:
-спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_7 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;
-причіп FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_8 на відчуження, розпорядження та користування майном;
-лісопродукцію породи сосна (дров'яна), загальним об'ємом 30 м.куб. - шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
10.10.2025 року на адресу суду за допомогою засобів електронного зв'язку від представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на клопотання про накладення арешту на майно. У поданих запереченнях адвокат ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про накладення арешту на майно та негайно повернути його власнику/представнику. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що 07.10.2025 року слідчим СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області проведено огляд місця події в ході якого вилучено автомобіль марки RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки FLIEGL, державний номерний знак НОМЕР_4 та лісопродукцію в кількості 30 м.куб. На переконання адвоката ОСОБА_6 подане слідчим клопотання складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули) встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження. З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно майна на яке накладається арешт існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Матеріали клопотання не містять доказів, що існує потреба у застосуванні арешту майна. Також, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що ОСОБА_5 відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є ФОП, з видами економічної діяльності: торгівля, переробка та інші види діяльності пов'язані з деревиною Лісопродукція була придбана у законний спосіб і переміщалася згідно ТТН з м. Макарів, Київської області до м. Олевськ, Житомирської області для подальшої переробки у ТОВ «Олевська спеціалізована пересувна механізована колона №10».
13.10.2025 року заступник начальника СВ відділення поліції №2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням у якому просив уточнити прохальну частину поданого ним клопотання, виклавши її в наступній редакції: прошу задовольнити подане клопотання та накласти арешт на вилучене у ході огляду місця події від 07.10.2025 року майно, а саме:
-спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_5 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;
-причіп FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_8 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_8 на відчуження, розпорядження та користування майном;
-лісопродукцію породи сосна (дров'яна), загальним об'ємом 30 м.куб. - шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та заступник начальника СВ ОСОБА_4 подане клопотання в уточненій редакції підтримали та просять його задоволити з підстав наведених у ньому.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 проти вимог клопотання заперечив, підтримав надані ним раніше заперечення на клопотання слідчого про арешт майна та просить відмовити у його задоволенні.
Власники майна ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також користувач майна ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі власників та користувача майна.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що 07.10.2025 року, близько 14 год. 00 хв., працівниками СРПП відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області під час несення служби по вул. Покальчука, в м. Олевську, Коростенського району, Житомирської області виявлено та зупинено спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 та під час перевірки вантажу встановлено, що у причепі завантажено лісопродукцію породи сосна (кругляк), на яку відсутні документи. Водій транспортного засобу ОСОБА_9 не надав дозвільні документи на перевезення деревини.
За даним фактом 08.10.2025 року СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12025060520000241 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
07.10.2025 року в ході проведення огляду місця події по вул. Покальчука, в м. Олевську, Коростенського району, Житомирської області було виявлено та вилучено спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 у якому завантажено лісопродукцію породи сосна (дров'яна) загальним об'ємом близько 30 м.куб.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 власником вантажного сідлового тягача марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_10 . Також, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 власником причепу марки FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 є ОСОБА_8 .
Постановою слідчого від 08.10.2025 року вилучені вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 у якому завантажено лісопродукцію породи сосна (дров'яна) загальним об'ємом близько 30 м.куб. визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.
Згідно постанови слідчого від 08.10.2025 року сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 визнано знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Клопотання обґрунтоване тим, що на думку заступника начальника СВ існують всі правові підстави для накладення арешту на вилучене в ході огляду місця 07.10.2025 року майно, яке в подальшому буде досліджено та оцінено органом досудового розслідування відповідно до вимог ст. 94 КПК України та буде прийнято законне процесуальне рішення у розумні строки.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя згідно з вимогами ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати, зокрема правову підставу для арешту майна.
Зі змісту клопотання заступника начальника СВ про арешт майна вбачається, що необхідність такого арешту обумовлена визнанням вищезазначеного майна речовими доказами, оскільки існує сукупність достатніх підстав вважати, що вилучене під час огляду майно, є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Завданням арешту зазначеного майна заступник начальника СВ визначив запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, збереження речових доказів.
Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що вилучена під час огляду 07.10.2025 року лісопродукція породи сосна (дров'яна), загальним об'ємом 30 м.куб. відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, за таких обставин, враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна в цій частині є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Вирішуючи клопотання слідчого в частині накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 , слідчий суддя враховує положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
В свою чергу, в клопотанні відсутні посилання на обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , та причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Не приєднано таких доказів і до матеріалів клопотання.
Слід також зазначити, що на території відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області відсутній спеціальний майданчик для зберігання речових доказів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності, у розумінні Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання заступника начальника СВ в частині накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 підлягає задоволенню частково із застосуванням найменш обтяжливого способу арешту шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_5 на відчуження та розпорядження спеціалізованим вантажним сідловим тягачем марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_8 на відчуження та розпорядження причепом FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 , оскільки вказане майно має доказове значення та є достатні підстави вважати, що збереження цих речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження, а ступінь втручання у права та свободи власників майна виправдовуюся потребами досудового розслідування.
У даному випадку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності громадян та гарантуватиме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечить швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025060520000241 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - задоволити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене у ході огляду місця події від 07.10.2025 року, а саме:
-спеціалізований вантажний сідловий тягач марки RENAULT MAGNUM 460, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_5 на відчуження та розпорядження вказаним майном. Передати транспортний засіб власниці ОСОБА_5 на відповідальне зберігання;
-причіп FLIEGL SDS 350, державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_8 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_8 на відчуження та розпорядження майном. Передати причіп власнику ОСОБА_8 на відповідальне зберігання;
-лісопродукцію породи сосна (дров'яна), загальним об'ємом 30 м.куб. - шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Попередити ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт.
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1