Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4968/25
Провадження № 2/279/2223/25
14 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4968/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачем перебувають у шлюбі з 01 грудня 2018 року, шлюб зареєстрований Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис № 482.
Мотиви, за якими шлюб між сторонами має бути розірваний, полягають в тому, що їх сімейне життя з відповідачем не склалось, кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями. В останні роки між ними постійно виникали сварки, у зв'язку з цим подружжя припинило між собою шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство. Наразі проживають окремо. Сім'я фактично розпалася, а тому шлюб носить лише формальний характер.
Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Примиритись з відповідачем, не бажає. Вважає, що надання строку на примирення є недоцільним, оскільки такі дії не зможуть привести до збереження сім'ї, а матимуть виключно формальний характер, що не допоможе зберегти сім'ю, та не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між сторонами в минулому не принесли жодних результатів.
Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Неповнолітню доньку, після розірвання шлюбу, залишити проживати з нею. Після розірвання шлюбу залишити прізвище " ОСОБА_1 ". Одночасно просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору. Справу розглядати без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, отже відповідач обізнаний про наявність в провадженні суду вищевказаної цивільної справи.
У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.12.2018 року між позивачем - ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 ) та відповідачем - ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстровано Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис №482 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружжя має малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області складено відповідний актовий запис №195 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
Спільне життя подружжя не склалося. Сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, в останні роки між ними постійно виникали сварки. Спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, подальше перебування у шлюбі та сумісне життя вважають неможливим, що є підставою для розірвання шлюбу між ними. Примирення не бажають.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частинами 3, 4 статті 56 Сімейного Кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Згідно зі частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями статті 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
З огляду на те, що позивач просить залишити їй прізвище "ОСОБА_1 ", то у рішенні суду має бути зазначено про вибір позивачем прізвища після розірвання шлюбу.
Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити, а шлюб розірвати.
Вирішуючи клопотання позивача щодо залишення проживання малолітньої дитини після розірвання шлюбу з нею, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
У розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільної дитини, судом вирішується лише питання про залишення проживання дитини з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі вона проживає. В позовній заяві позивач зазначила, що з відповідачем вирішено питання про місце проживання доньки з нею. Відповідач вказаний довід не спростовує. матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання доньки, а відтак суд дійшов висновку про залишення проживання доньки разом із матір'ю.
При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.29 ЦК України та ст. 104, 105, 110, 112, 113,160 Сімейного кодексу України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 грудня 2018 року Коростенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 482 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - " ОСОБА_1 ".
Залишити проживати малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Бехи, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Михайлівка, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ