Справа № 296/8500/25
2/296/3245/25
про повернення позовної заяви
"15" жовтня 2025 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба (управління) у справах дітей Хорошівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба (управління) у справах дітей Хорошівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Відповідно до ухвали від 04.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня вручення копії ухвали.
У зазначеній ухвалі вказувалось, що матеріали поданої позовної заяви не відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Ухвалу про залишення позовної заяви без руху було направлено позивачу ОСОБА_1 за адресою, зазначеною нею у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення повернулися на адресу суду не врученими, з відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується конвертом з поштовими відправленнями.
Положеннями статті 131 ЦПК України закріплено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй заяві.
Суд вжив достатніх заходів для вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачених нормами Цивільного процесуального кодексу України, а саме надсилав ухвалу засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яку він вказав у позовній заяві.
Однак, враховуючи сплив наданого судом строку для усунення недоліків позовної заяви встановлено, що позивач у визначений строк вищенаведених в ухвалі недоліків не усунула.
При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 04.09.2025 у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як передбачено вимогами ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
За вищенаведених обставин, слід дійти висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба (управління) у справах дітей Хорошівської селищної ради, про визначення місця проживання дитини, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя О. Й. Адамович