Справа № 296/11334/25
1-кс/296/4995/25
Іменем України
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
10 жовтня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного- адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Житомир, громадянину України, з вищою освітою, працевлаштованому у ФОП ОСОБА_8 , одруженому, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001224 від 11.06.2025, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12025060000001224 від 11.06.2025, за ч.4 ст.189 КК ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001224 від 11.06.2025, за ознаками ч. 4 ст.189 КК України.
Слідством встановлено, що ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила ряд майнових та насильницьких злочинів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 11 грудня 2024 року, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що жителі селища Лугини Коростенського району Житомирської області: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , займаються не зареєстрованою в установленому законом порядку діяльністю в соціальній мережі «Tik-Tok» (соцмедійному застосунку для створення та поширення коротких відео та проведення онлайн-трансляцій), та мають у своєму володінні на його думку, від цієї діяльності значні грошові кошти, розробив план щодо висунення до вказаних осіб вимоги майнового характеру, за не перешкоджання їх діяльності та здійснення так званого «кришування».
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами зазначених потерпілих, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, на ґрунті вигаданого ним та неіснуючого зобов'язання, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 11 грудня 2024 року, висловив: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , вимогу у передачі йому щомісячно кожним потерпілим грошових коштів в сумі 20 000 гривень, а також погрозу застосування насильства над потерпілими у разі відмови від виконання його вимоги.
У свою чергу потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_5 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання висловленої їм вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення насильницьких дій відносно них, у період з січня по березень 2025 року передали останньому грошові кошти в сумі по 40 000 гривень кожен.
У подальшому, ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілих, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 07.03.2025, знаходячись у місцях позбавлення волі, використовуючи стільниковий зв'язок, під час розмов потерпілими: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , під вигаданим приводом, а саме здійснення так званого «кришування», у черговий раз висловив вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі по 20000 гривень кожним потерпілим за березень 2025 року, та наголосив на вищевказаних негативних наслідках, які настануть для потерпілих у разі невиконання ними вимоги.
У свою чергу потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском з боку ОСОБА_5 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання висловленої їм вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення у подальшому відносно них насильницьких дій, зібрали грошові кошти в сумі 80000 гривень, з якими потерпілий ОСОБА_11 , 07.03.2025 діючи за вказівкою ОСОБА_5 прибув до м. Житомира, де о 21 год. 43 хв. поблизу магазину «Марципан», що розташований по вул. Велика Бердичівська, 5/9 зустрівся та передав на користь ОСОБА_5 вказані грошові кошти знайомому останнього ОСОБА_14 , який не був обізнаний про дану злочинну діяльність.
У подальшому ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілих, з метою надання попередньо висловленим вимогам та погрозам реального характеру, та як наслідок примушування потерпілих до виконання висловлених ним вимог, а також недопущення будь-якого опору з їхньої сторони, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 28.05.2025 запропонував прийняти участь у даній злочинній діяльності своєму знайомому ОСОБА_15 , а саме вчинити психологічний тиск на потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , шляхом висловлення останнім вимог у передачі грошових коштів в сумі по 60000 гривень кожен, під вигаданим приводом наповнення так званого «злодійського общаку», з погрозами застосування насильства над потерпілими у разі невиконання ними цієї вимоги.
У свою чергу ОСОБА_15 на вказану пропозицію погодився, і таким чином вступив у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 .
У подальшому, 28.05.2025, близько 15 год., з метою реалізації злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, прибув до місця проживання потерпілого ОСОБА_9 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де усвідомлюючи пригнічений психологічний стан потерпілого, в усній формі рішучим та агресивним тоном висловив останньому вимогу проїхати з ним до приміщення розташованого по АДРЕСА_4 .
У свою чергу потерпілий ОСОБА_9 , продовжуючи перебувати під психологічним тиском, реально сприймаючи висловлені йому погрози та усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, з метою недопущення вчинення відносно нього насильницьких дій, погодився на виконання висловленої вимоги.
Цього ж дня, у період з 16 год 14 хв. по 16 год. 23 хв., знаходячись у приміщенні розташованому по АДРЕСА_4 , ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, висловив потерпілому ОСОБА_9 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі в сумі 60000 гривень, мотивуючи вигаданим приводом, а саме необхідністю наповнення так званого «злодійського общаку». Після чого, на підтвердження реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних дій, маючи на меті вчинення психологічного тиску на ОСОБА_9 та інших потерпілих шляхом залякування, з метою схиляння до виконання висловлених ними вимог, а також недопущення будь-якого опору зі сторони потерпілих, ОСОБА_15 наніс ОСОБА_9 не менше двох ударів кулаками рук в обличчя та поріз клинком ножа передньої частини бедра.
У подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою групою осіб, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів, керуючись єдиним злочинним умислом, у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 10.06.2025, в обідній час прибули до непрацюючої АЗС, що розташована на в'їзді до селища Лугини Коростенського району Житомирської області, де подолавши волю потерпілих до опору та викликавши у них розуміння про реальність погроз, які були їм висловлені за вказаних вище обставин, у черговий раз висловили потерпілим: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вимогу у передачі їм грошових коштів в сумі по 60000 гривень кожен, встановивши термін для виконання цієї вимоги до вечора цього ж дня, а також висловили погрози відібрання належного їм майна у разі невиконання ними цієї вимоги в зазначений термін, чим підтвердили серйозність спільного злочинного умислу.
У свою чергу потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , реально сприймаючи висловлені їм погрози та усвідомлюючи загрозу своєму життю і здоров'ю, погодились на виконання цієї вимоги, а тому, з метою недопущення вчинення відносно них насильницьких дій, погодилися у подальшому передати їм грошові кошти.
Цього ж дня, у вечірній час потерпілі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 знаходячись у різних місцях селища Лугини Коростенського району Житомирської, виконуючи вказані вимоги та усвідомлюючи реальність висловлених погроз насильства, передали ОСОБА_5 і ОСОБА_15 частину грошових коштів у загальній сумі 100 000 гривень.
14.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України.
15.08.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13.10.2025.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, оскільки злочин вчинено застосування насильства.
Слідчий та прокурор під час судового розгляду клопотання повністю підтримали та просили задовільнити з мотиві та підстав, що в ньому вказані.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення клопотання та просили слідчого суддю пом'якшити запобіжний захід до цілодобового домашнього арешту. Вказали, що підозра є необгрунтованою, ризики не підтверджені прокурором.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За привилами ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001224 від 11.06.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_15 (матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України.
14.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України.
15.08.2025 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 13.10.2025.
Підставою застосування запобіжного заходу стала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків передбачених пунктами 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, є обгрунтованою "поза розумним сумнівом" та підтверджується:
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 11.06.2025;
-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2025, 31.07.2025;
- протокол допиту портепілого ОСОБА_10 від 31.07.2025;
--протокол допиту портепілого ОСОБА_12 від 31.07.2025;
- протокол допиту портепілого ОСОБА_11 від 31.07.2025;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , від 31.07.2025;
- висновком експерта відносно ОСОБА_9 №1691 від 08.08.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 14.08.2025
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_16 ;
- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: - протоколами про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.03.2025, 29.05.2025, 25.04.2025, 29.05.2025, 08.07.2025, протоколом про результати проведення НС(Р)Д - аудіо відео контроль особи від 08.07.2025, протоколом про результати проведення НС(Р)Д - спостереження за особою від 21.03.2025;
Щодо ризиків на які посилається прокурор.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_5
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинення інших кримінальних правопорушень.
Щодо можливості переховування (ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України)
Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст.189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).
Усвідомлюючи яке покарання може понести ОСОБА_5 він може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду і цей ризик є доволі високим .
Ризик сховати чи спотворити якусь з речей, що має значення у кримінальному провадженні передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, вказаний ризик наразі втратив свою актуальність, оскільки підозра базається на показах свідків та потерпілих, а також матеріалах НСРД до яких доступу підозрюваний не має.
Ризики передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає таким що продовжує існувати.
Враховуючи матеріали НСРД, поведінку підозрюваного протягом тривалого час у слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків та потерпілих має високий ступінь ймовірності та може зберігатися до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених учасників провадження та дослідження їх судом.
Ризик перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню також зберігається, оскільки підозрюваний може не з'являтися на виклики слідчого чи суду з метою затягування кримінального провадження.
Також продовжує існувати ризик передбачений п..5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 обізнаний, що є одним із обвинувачених у кримінальному провадженні №120240600000000581 від 24.08.2025 за ч.4 ст.185, ч.4 ст.189, ч.5 ст.185, ч.2 ст.146 КК України розгляд якого здійснює Богунський районний суд м.Житомира, разом з тим знову" обгрунтовано підозрюється" у вчиненні злочину за ч.4 ст.189 КК України
З цього також можна зробити висновок про те, що вчинення злочинів майнового характеру, які пов'язані із застосуванням насильства над потерпілими або погрозами застосування насильства, ОСОБА_5 визначив для себе як основне джерело доходу, хоча за матеріалами кримінального провадження він працевлаштований У ФОП ОСОБА_8 та має доходи
Отже принамні станом на 10.10.2025 існують ризики передбачені п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому їх достатньо належно обгрунтувати, а не констатувати чи довести фактично.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання також врахував: вік підозрюваного - молодий чоловік 27 років, одружений має дитину, без вад здоров'я чи наявності тіжких хвороб, що не дозволяяють утримання в умовах СІЗО; працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Проте ризики встановлені слідчим суддею з урахуванням поведінки ОСОБА_5 дозволяє слідчому судді прийти до висновку, що слідчим та прокурором доведено слідчому судді, що наразі продовження утримання ОСОБА_5 саме під вартою є виправданим та жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, що продовжують існувати, а тому клопотання прокурора слід задовільнити.
Задоволення клопотання прокурора виключає можливість задоволення клопотання сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу, оскільки навіть цілодобовий домашній арешт не здатен запобігти тим ризикам, що існують.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
ОСОБА_5 утримується під вартою з 15.08.2025 (менше 2 місяців), строк досудового розслідування продовжено слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира до 14.12.2025 про що свідчить ухвала від 09.10.2025 у справі №296/11339/25, отже він може утримуватися під вартою принаймні ще 60 днів, тобто до 08.12.2025 включно
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, слідчий суддя, суд згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюють у вчиненні злочину пов'язаного із погрозою застосування насильства та застосуванням насильства.
Слідчий суддя вважає за необхідне скористатися своїм правом та не обирати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як те передбачено п.1 ч.4 ст.183 КПК України, знову ж таки враховуючи особу ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити застосовувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України у кримінальному провадженні №12025060000001224 від 11.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 15.10.2025 о 13-50 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1