Справа № 170/630/25 Провадження № 3/170/437/25
15 жовтня 2025 року сел. Шацьк
Суддя Шацького районного суду Волинської області Матвійчук С.П., з участю адвоката Крамара В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який до адміністративної відповідальності не притягувався, про вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
10 серпня 2025 року, о 07 год. 23 хв., ОСОБА_2 в с. Світязь, по вул. Європейській, Ковельського району, Волинської області керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, його представник Крамар В.П. не заперечував щодо розгляду справи без участі ОСОБА_2 .
Адвокат Крамар В.П. подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначив, що підстав у поліцейських для зупинення ОСОБА_2 не було. Документи у даній справі складалися у невірній хронології: спочатку протокол про адміністративне правопорушення, а потім направлення на медичний огляд та акт про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. У вказаному протоколі не зазначено характеристик електросамоката. Відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції не може бути безумовною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції не доведено належності вказаної особи до суб'єкту інкримінованого їй адміністративного правопорушення та відповідність керованого ним самокату до певної визначеної законодавством категорії електричного транспортного засобу. У зв'язку з наведеним, адвокат Крамар В.П. просив закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні вказаного правопорушення, його винуватість повністю доведена фактичними даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418242 від 10.08.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Шацька лікарня Шацької селищної ради» від 10.08.2025, з якого вбачається, що у водія ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння очей; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився; зобов'язанням до протоколу від 10.08.2025 про відсторонення ОСОБА_2 від керування електросамокатом протягом 24 год., від підписання якого останній відмовився; відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського та відеореєстратора поліцейського автомобіля.
Згідно приписів ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з приписів ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 ПДР механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Втім, норма ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.
Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Згідно вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У постанові Верховного суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З вище викладеного, слід зробити висновок про електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_2 , як водій керував транспортним засобом і в ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України.
Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відеозаписи які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що запропонована поліцейським процедура огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проведена належним чином.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року (Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Оскільки поліцейським було виявлено у ОСОБА_2 вищезазначені ознаки алкогольного сп'яніння, тому відповідно до вимог п. 2.5 ПДР ОСОБА_2 на вимогу поліцейського мав пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Однак, ОСОБА_2 відмовився від проходження такого огляду.
Відмова від проходження огляду на стан аклогольного сп'яніння може виражатись, як у формі прямої відмови особи пройти такий огляд, так і у випадку коли особа прямо не зазначає, що вона відмовляється від проходження такого огляду, однак своїми діями протягом тривалого часу здійснює перешкоди у проведенні огляду, з надуманих підстав ухиляється від його проведення, а також самовільно залишає місце події, не пройшовши такий огляд.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі наведених доказів суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суддя вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Доводи адвоката Крамара В.П. про те, що ОСОБА_2 було безпричинно зупинено працівниками поліції, є безпідставними, оскільки вказана обставина ніяким чином не впливає на факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
До такого висновку дійшов Волинський апеляційний суд у постанові від 10 березня 2025 року (справа № 170/5/25).
Також, на думку судді, складання поліцейським документів у даній справі у невірній хронології не впливає на факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя вважає, що невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є його намаганням уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, ОСОБА_2 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 130, ст. 40-1 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_2 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Волинській області/Волинська обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача Казначейство України (ЕАП) м. Київ; рахунок UA588999980313050149000003001; призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя /підпис/ С.П. Матвійчук
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П. Матвійчук