Справа № 167/694/25
Номер провадження 2-а/167/16/25
14 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Наумчука І. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними, скасування постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити дії.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 через поштове відправлення було направлено повістку № 3144181 від 07 квітня 2025 року з вимогою з'явитися 20 квітня 2025 року на 9 год в ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Зазначає, що 20 червня 2025 року другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 494/1/2в з вимогою з'явитися 23 червня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що 23 червня 2025 року він прибув в ІНФОРМАЦІЯ_2 де щодо нього було винесено постанову № 494/1/2в ЛРТЦК від 23 червня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Вважає указану постанову № 494/1/2в ЛРТЦК незаконною оскільки ним 20 грудня 2023 року та в подальшому 18 липня 2024 року було уточнено військо-облікові дані (в тому числі місце проживання) та отримано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні перебуває 3 дітей. Покликається на те, що другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 494/1/2в було проігноровано те, що повістка № 3144181 від 07 квітня 2025 року з вимогою з'явитися 20 квітня 2025 року на 9 год в другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 не була йому вручена належним чином. Вказує, що згідно пояснень працівника пошти ОСОБА_2 повістка надійшла в поштове відділення і без відмітки про відсутність особи якій направлялась була повернута відправнику. Зауважує, що постійно проживає за адресою зазначеною ним під час оновлення військо-облікових даних і указану повістку ні він, ні члени його сім'ї не отримували. На підставі наведеного, з урахуванням заяви про залишння без розгляду частини позовних вимог, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
10 вересня 2025 року відповідачем - представником ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що 20 червня 2025 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 було виявлено, що 20 квітня 2025 року о 09 год 00 хв ОСОБА_1 не прибув на виклик по врученій засобами поштового зв'язку повістці до ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв'язку з цим, 20 червня 2025 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 було відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення № 494/1/2в ЛРТЦК. Вказує, що ОСОБА_1 було ознайомлено з положеннями ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, а також було вручено копію протоколу, що підтверджується підписом позивача. У своїх поясненнях позивач зазначив, що не прибув на виклик ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки повістки не отримував. З покликанням на Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року зазначає, що оповіщення ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства. Повістка про виклик 07 квітня 2025 року була сформована і підписана кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що 23 червня 2025 року у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 за викликом, уповноваженою особою було винесено постанову № 494/1/2в ЛРТЦК якою останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. З урахуванням наведеного зазначає, що жодних порушень вимог чинного законодавства України працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 допущено не було та протиправних дій чи бездіяльності не вчинялось.
Позиція учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення близькі за змістом до обгрунтувань позову, та просив скасувати постанову 494/1/2в ЛРТЦК якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Підтримав клопотання свого представника про залишення без розгляду п. 1 та п. 3 прохальної частини позову.
Представник позивача Наумчук І. П. в судовому засіданні заявив клопотання про залишення без розгляду таких позовних вимог: визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК протиправними та зобов'язання ТЦК виключити відповідні дані з реєстрів і анулювати запис про адміністративне правопорушення. Позов в частині скасування постанови № 494/1/2в ЛРТЦК просить задовольнити повністю. Наголосив, що позивач ОСОБА_1 належним чином виконує вимоги законодавства щодо правил військового обліку (вчасно оновлює облікові дані) та не порушував вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Наголосив, що позивач проживає за адресою вказаною в обліковій картці, однак повістки ТЦК не отримував, не відмовлявся від її отримання та не був оповіщений про її надходження. Звернув увагу, що позивач ОСОБА_1 згідно облікової картки доданої самим же відповідачем користується правом на відстрочку.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 01 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 14 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчену копію облікової картки щодо ОСОБА_1 та матеріали, що стали підставою прийняття постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року занесеною до протоколу судового засідання позовні вимоги про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК протиправними та зобов'язання ТЦК виключити відповідні дані з реєстрів і анулювати запис про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду згідно клопотання представника позивача підтриманого в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що згідно повістки № 3144181 від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 необхідно з'явитись 20 квітня 2025 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Повістка містить відмітку про накладення ОСОБА_4 07 квітня 2025 року кваліфікованого електронного підпису та QR-код для перевірки чинності повістки.
Згідно опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610244735307 на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 було надіслано повістку № 3144181 від 07 квітня 2025 року, відправник ОСОБА_4
20 червня 2025 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 молодшим лейтенантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол № 494/1/2в ЛРТЦК про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу військовозобов'язаний ОСОБА_1 до 09 год 00 хв, до 27 квітня 2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних та проходження медичної комісії під час воєнного стану, відповідно до надісланої повістки № 3144181 від 12 лютого 2025 року, що надіслана засобами поштового зв'язку «Укрпошта», чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 додатку 2 Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_6 від 23 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Також із вказаної постанови встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 № 494/1/2в ЛРТЦК, повісткою № 3144181.
Згідно даних облікової карти до військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с. Топільне, Луцького району Волинської області, користується правом на відстрочку, надана відстрочка до: 13 листопада 2025 року.
Позивачу ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до 07 серпня 2025 року, у зв'язку з тим, що має на утриманні трьох дітей віком до 18 років, що підтверджується довідкою, виданою 03 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії довідки, виданої 14 серпня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до 13 листопада 2025 року, у зв'язку з тим, що має на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 зазначила, що вона працює на посаді начальника відділення АТ «Укрпошта» с. Топільне і фактично є листоношею. Повідомила, що на відділення АТ «Укрпошта» надійшло рекомендоване поштове відправлення з відміткою «повістка ТЦК» адресоване ОСОБА_1 , яке при відвідуванні його місця проживання вона нікому не вручила, так як нікого не було вдома. Оскільки на поштовому відправлені не було вказано номер телефону адресата, то відповідно інформування ОСОБА_1 про надходження повістки не надсилалось. В подальшому указане рекомендоване поштове відправлення вона повернула на адресу відправника з зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Зміст спірних правовідносин.
Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далві - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені)вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні. Диспозиція цієї норми не передбачає обов'язкову наявність умислу, а тому таке порушення може бути вчинене і з необережності.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154(далі по тексту - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII. (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У відповідності до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
За приписами абз. 8 та 12 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначається, зокрема, мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пп. 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід05березня 2009року №270 (далі - Правила).
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.
Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному впунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно з абз. 2, 4 п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Виходячи з приведених вище приписів Закону № 3543-XII, вбачається, що територіальному центру комплектування та соціальної підтримки надано право викликати повісткою громадян для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно повістки № 3144181 від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 викликався 20 квітня 2025 року о 9 год 00 до відповідного відділу ТЦК для уточнення даних. Однак, ні в повістці, ні у протоколі, ні в оскаржуваній постанові не конкретизовано, яких саме даних про позивача недостатньо, що зумовило необхідність його виклику для уточнення даних.
За приписами примітки до ст. 210 КУпАП слідує, що положення статей 210, 210-1 цього кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, відповідальність, передбачена ст. 210-1 КУпАП не застосовується у разі можливості отримання даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.
Далі, в постанові № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не прибуття останнього 27 квітня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 на виклик відповідно до повістки № 3144181.
Проаналізувавши застосовані судом норми права в контексті обставин цієї справи та наявні докази суд зазначає, що при направленні повістки на адресу позивача не було дотримано правил її вручення, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів отримання повістки (особистого підпису, відеозапису вручення повістки або ознайомлення з її змістом) або відмови ОСОБА_1 отримати поштове відправлення чи відсутності позивача за адресою місця проживання, повідомленою ним територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Крім цього, в судовому засіданні з пояснень свідка ОСОБА_2 - начальника відділення АТ «Укрпошта» (с. Топільне) судом встановлено, що адресоване ОСОБА_1 поштове рекомендоване відправлення з відміткою «повістка ТЦК» нею не було вручено особі та в зв'язку з не зазначенням номера телефону адресата, його не було проінформовано засобами телефонного зв'язку про надходження повістки та в подальшому рекомендований лист був повернений відправнику з зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
На переконання суду, уся сукупність наведених обставин свідчить про відсутність обізнаності позивача про виникнення у нього обов'язку з'явитись 20 квітня 2025 року о 9 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) та не може стверджувати про умисне невиконання цього обов'язку.
Також суд враховує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складенні протоколу позивач інформував уповноважених осіб відповідача про те, що повістки на руки він не отримував, про що свідчить наявність відповідних пояснень у протоколі.
Відтак, відповідач під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та до винесення оскаржуваної постанови мав можливість перевірити обставини оповіщення та/або вручення повістки ОСОБА_1 , а також підтвердити або спростувати викладені ним пояснення у протоколі, однак оскаржувана постанова не містить аналізу даних про те, що позивач, всупереч його запереченням, вважається належним чином повідомленим про необхідність з'явитися 20 квітня 2025 року о 9 год 00 хв до відповідного відділу ТЦК.
Поруч з цим, суд зауважує, що згідно адресованої ОСОБА_1 повістки № 3144181 від 07 квітня 2025 року, позивачу належало з'явитись до відповідного ТЦК та СП 20 квітня 2025 року о 9 год 00 хв, а згідно протоколу № 494/1/2в ЛРТЦК про адміністративне правопорушення та постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення позивачу в провину ставиться не прибуття за викликом - 27 квітня 2025 року, відповідно до надісланої повістки № 3144181 від 12 лютого 2025 року.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних та беззаперечних доказів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період і відповідно обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Розподіл між сторонами судових витрат.
У відповідності до ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 605,60 грн, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № 494/1/2в ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення від 23 червня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_7 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: Наумчук Іван Петрович, адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай