Справа № 156/193/24
Провадження № 2-др/165/7/25
15 жовтня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білецької Інни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення
встановив:
15 лютого 2024 року адвокат Білецька І.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 34356,06 грн. виплачених коштів у вигляді авансу, а також 1211,20 грн. судового збору.
06 жовтня 2025 рокупредставник позивача - адвокат Білецька І.М. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила вирішити питання про стягнення з відповідача в корить позивача 10000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Зазначила, що у судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, нею повідомлено про те, що позивачем були понесені такі судові витрати і оскільки докази на їх підтвердження подані у встановлений строк, тому у відповідності до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, просить суд ухвалити додаткове рішення щодо їх розподілу.
У судове засідання представник позивача Білецька І.М. не з'явилася, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення просила розглянути цю заяву у її відсутності та відсутності позивача, вимоги, викладені у ній підтримала в повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином (а.с.162). Подала до суду письмове клопотання про зменшення витрат понесених на правничу допомогу. Зазначила що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір, а розмір послуг адвоката у 1000 грн. за годину не може вважатися розумним та співмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим ним часом на надання таких послуг. Просила суд врахувати, що вона є особою з інвалідністю, а тому просить зменшити розмір стягуваних з неї витрат на правничу допомогу з 10000 грн. до 1500 грн.
Дослідивши заяву та надані до заяви докази, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, представником позивача долучено наступні документи (докази): договір про надання правничої допомоги від 10 січня 2024 року (а.с.149), акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги (а.с.150), розрахунок суми гонорару за надану правничу правову допомогу (а.с.151); квитанції до прибуткового касового ордеру №10-01/01 від 10 січня 2024 року, №30-09/01 від 30 вересня 2025року (а.с.152-153).
Відповідно до ч.3, ч. ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд, розподіляючи судові витрати між сторонами та ухвалюючи додаткове рішення, враховує предмет та ціну позову та те, що справа є малозначною і представництво інтересів в Іваничівському районному суді, як про це зазначає в поданому розрахунку, ОСОБА_3 не здійснювала.
Суд враховує також те, що відповідач є особою з інвалідністю (а.с.166) та подала до суду письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій зазначила, що розумною та співмірною, з врахування середньої заробітної плати в юридичній сфері, є компенсація позивачу 1500 грн.
Враховуючи положення ст.81 ЦПК України, обсяг робіт та час витрачений адвокатом на підготовку процесуальних документів, представництво у суді, механізм розрахунку гонорару адвоката обумовлений договором, суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не співмірна з складністю справи, а тому, з врахуванням вищевикладених висновків, суд ухвалює додаткове рішення у справі про стягнення з відповідач в користь позивача 5000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Зазначена сума, на переконання суду, є такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням того, що спір, який виник між сторонами відноситься до категорії типових спорів, зміст позовної заяви та інших документів потребує мінімального індивідуального підходу і мінімальних часових витрат (1-2 години роботи є достатніми для написання та укомплектування такого виду позовної заяви).
Суд також звертає увагу сторін на те, що компенсація судових витрат не повинна перетворюватися на спосіб додаткового збагачення третіх осіб за рахунок людей з мінімальними доходами в період воєнного стану.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Доповнити рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 вересня 2025 року (його резолютивну частину) абзацом наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) 5000 (п'ять тисяч) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк