Справа № 161/20907/25
Провадження № 1-кс/161/6059/25
м. Луцьк 15 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб СВ Управління СБУ у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
13.10.2025 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб СВ Управління СБУ у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Свою скаргу мотивує тим, що 23.09.2025 він подав скарги до Управління СБУ у Волинській області про вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ст.258 КК України, однак відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після його отримання не внесені, а тому просить визнати бездіяльність СВ УСБУ у Волинській області протиправною та зобов'язати СВ УСБУ у Волинській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.127, ст.258 КК України, розпочати кримінальне провадження.
Скаржник в судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив її задовольнити, навів доводи аналогічно тим, що у ній зазначені.
Представник СВ УСБУ у Волинській областіу судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, оскільки вважає її безпідставною та не обгрунтованою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4 ч.5 ст.214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Крім того, норми чинного кримінального процесуального законодавства встановлюють обов'язок здійснити фіксування наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, визначених у ст.2 КПК України, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (п.57) від 28.05.1985, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_5 подав заяву до Управління СБУ у Волинській області про вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ст.258 КК України.
Відповідно до відповіді заступника начальника СВ УСБУ у Волинській області ОСОБА_3 від 24.09.2025 встановлено, що у ході розгляду скарги ОСОБА_4 встановлено, що у ній міститься лише припущення і відсутня конкретна інформація, яка свідчить про вчинення суб'єктом злочину конкретного суспільного небезпечного винного діяння із зазначенням об'єктивних і суб'єктивних ознак кримінального правопорушення.
Зі змісту скарги слідчим суддею встановлено, що скаржником не наведено короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а зміст скарги грунтується виключно на припущеннях та власній уяві щодо певних можливих подій.
В скарзі не вказані відомості, що підтверджують реальність конкретних подій кримінальних правопорушень.
Звертає слідчий суддя увагу на те, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
На думку слідчого судді, доводи скаржника ґрунтуються на суб'єктивній оцінці та ставленні до зазначених у скарзі обставин, а тому слідчий суддя вважає, що в діях уповноважених осіб СВ УСБУ у Волинській області відсутня будь-яка бездіяльність.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 372 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб СВ Управління СБУ у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя